Сказ вразив вже десятки домашніх улюбленців на Вінниччині

• Вінниччина опинилася під загрозою спалаху сказу. З початку року вже зафіксували 34 випадки захворювання серед тварин, серед яких лисиці, собаки та коти. Ця небезпечна хвороба становить загрозу не тільки для тварин, але й для людей.

З початку 2025 року на Вінниччині спостерігається напружена епізоотична ситуація щодо сказу серед тварин. Сказ залишається одним із найнебезпечніших захворювань, яке уражає людей і всіх теплокровних тварин, як свійських, так і диких. Про це повідомляють фахівці Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Станом на 5 лютого зафіксували 34 випадки захворювання, зокрема серед 19 лисиць, 12 собак і троє котів.

Днями фахівці провели нараду з військовослужбовцями, під час якої наголосили на необхідності дотримання правил безпечної поведінки з дикими та безпритульними тваринами. 

Учасникам зустрічі нагадали про основні правила безпеки:

• уникати будь-яких контактів з дикими і безпритульними тваринами;
• у разі укусу, подряпини або обслинення негайно промити рану теплою кип’яченою або проточною водою з милом;
• терміново звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту для проведення антирабічного щеплення.

Особливу увагу приділили загрозі, яку несуть лисиці. Саме вони найчастіше є розповсюджувачами сказу серед диких тварин, що становить серйозну загрозу для домашніх тварин і людей. 

Захворювання на сказ є невиліковним і завжди закінчується смертю. Вчасне звернення за допомогою та проходження профілактичного лікування є єдиним способом захистити своє життя.

Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області закликає мешканців області бути уважними та дотримуватись встановлених правил безпеки для захисту себе та своїх близьких від інфекційних загроз.

Симптоми сказу

Ранні симптоми сказу можуть проявлятися у вигляді лихоманки з болем і незвичного або незрозумілого поколювання чи печіння у місці рани. На пізніших стадіях вірус поширюється на центральну нервову систему, спричиняючи смертельне запалення головного та спинного мозку. 

Інкубаційний період захворювання може варіюватися від 1 тижня до 1 року, але зазвичай становить 2-3 місяці. Все залежить від таких факторів: місця, кількості й глибини укусів; кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого. 

Найнебезпечнішими є укуси в ділянку голови та шиї, в такому разі симптоми можуть розвинутися дуже швидко і часу для специфічної профілактики дуже мало, необхідно одразу звернутися до лікаря.

На початку інфікування у людини підвищується температура, вона відчуває біль, поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. 

Розрізняють активний та паралітичний сказ. Під час активного сказу спостерігаються гіперактивність, гідрофобія (страх води), часом — аерофобія (страх протягів чи свіжого повітря). Через кілька днів настає смерть через кардіо респіраторну зупинку. 

Паралітичний сказ (на нього припадає близько 30% від усіх випадків захворювання) триває довше за активний, у нього легший перебіг. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Людина впадає у кому, після чого настає смерть.

У тварин симптоми сказу проявляються залежно від стадії захворювання. На початковій (до 5 днів) наявні сліди від укусів, тварини гризуть місце укусу; вони лагідні та насторожені водночас; погано їдять або починають їсти неїстівне; у них спостерігається слинотеча та блювота. 

Перебуваючи у збудженій стадії (2-3 дні), тварини агресивні, збуджені, нападають, тікають, їдять неїстівне, у них починаються конвульсії, блювота, розвивається параліч й косоокість. Під час паралітичної стадії (2-4 дні) у тварини стається виснаження, настає повний параліч та смерть. 

Профілактика захворювання

У разі укусу, пошкодження шкіри, ослинення хворою на сказ твариною людині показане введення антирабічної вакцини. Таких щеплень за класичною схемою має бути не сорок, як багато хто думає, а п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. У разі появи симптомів специфічного лікування не існує, захворювання практично завжди закінчується летально.

Для профілактики сказу необхідно вакцинувати тварин щорічно, уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами, дотримуватись правил утримання тварин.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом. Йдеться про фахівців ветеринарної медицини, працівників ветеринарних лабораторій, клінік, мисливців тощо.

 

Читайте також:

На Вінниччині вибухотехніки знешкодили залишки ворожих шахедів

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.