Проблеми дозвілля дітей вилізли на поверхню
- До нашої редакції звернулася мама малолітніх дітей. Вона була стурбована, що дітям у їхньому мікрорайоні на вулиці Польовій
- немає умов для дитячого дозвілля. Майданчиком для ігор діти обрали розвалини нежилих будинків, а дорослі сусіди проганяють
- дітей з награних дитячих місць.
Після розповіді гості редакції, що дітей дорослі дядьки проганяють з умовного ігрового майданчика, ми порадили їй звернутися з заявою до поліції. У нас правова держава і всі конфлікти має розбирати поліція. А самі ми поїхали на вулицю Польову щоб дізнатися в чому проблема.
Поговорили з трьома сусідами, і вони нам розповіли, що ігровий майданчик, де збираються діти, зовсім не підходить для дитячих розваг.
—Те, що діти знайшли собі в цих розвалинах майданчик для ігрищ — поганого нічого немає. На те вони й діти, щоб в гурті веселилися і розвивалися. В нашому місті так «багато» для дітей побудовано, що вони не знають куди себе подіти. Діти граються, де багато накидано побитого скла. У мене більше запитань до дорослих: навіщо викидати сміття практично собі під ноги? Діти туди сміття не приносять, а граються в таких умовах, тому що їм дорослі дяді чи тьоті сміття принесли. До мене внучка в гості приїжджає і теж хоче йти до дітей. Знаючи, яка у тих дитячих схованках антисанітарія, я беру внучку і веду її на дитячий майданчик, що облаштували батьки дітям на вулиці Джерельній.
Там можна не боятися, що дитя чимось пораниться чи впаде з дерева. Не завжди у мене є час, щоб йти з внучкою на той майданчик тому, що далеко, але відпустити її до дітей, які граються на склі, у розвалинах, я не можу.. Я не чула, щоб там на дітей хтось сварився за якісь збитки чи надмірний дитячий крик, — розповіла перша наша співрозмовниця пані Ірина.
Вийшла на дорогу ще одна сусідка багатодітної родини.
— Ви нам хочете з цього приводу щось розказати? — запитали її.
— Ні, це я чула, що ви говорили з моєю сусідкою про сміття, яке викидають люди до цих розвалюх. Так, я згодна що дорослі, які там зробили смітник, не мають совісті і прикро, що це зробили наші недалекі. Ніхто крім наших сусідів сміття туди не приніс. А до криків дітей я звикла і вони мені не заважають. Хто дітей виганяє з тих порослей — мені навіть уявити важко. Вулиця у нас з не дуже інтенсивним рухом, але машини їдуть часто. Діти рідко думають, яка їх на дорозі може підстерігати небезпека. Вони перебігають дорогу, коли біжать через дорогу від одної хати до іншої. Поки все обходиться, але до біди близько. Коли на вулиці були чоловіки, вони косили і обрізали нависаюче над дорогою гілля. Зараз з тих кущів може вискочити на дорогу дитина — ось чим небезпечні тут дитячі ігри, — каже сусідка багатодітної родини, яка вийшла на вулицю пізніше та не хотіла називати свого імені.
Третім нашим співрозмовником і свідком дитячих ігор у розвалинах був чоловік пенсійного віку. Він виявився великим противником того, щоб діти гралися на території, яку крім них вважають своєю дорослі люди, які не мають за душею власного житла. Пан Георгій розповідає, що бачив біля дверей однієї з розвалюх віконні коробки з склом.
— Діти рами не принесуть, тому що вони їм не потрібні. Потім я бачив, скляні рами з вибитими шибками. Це вже могли зробити тільки діти. Ненавмисно чи через погане виховання, але це зробили діти. Можливо і стався конфлікт дорослих з дітьми через побите скло. Я не вправі підказувати щось батькам дітей, які знайшли собі місце ігрищ там, де час від часу з’являються дорослі з сумнівною репутацією. Але де є бите скло, глибокі ями, високі дерева дітям робити нічого.
Завершив Георгій свою розповідь епізодом, який трапився три тижні тому. Хлопчик виліз на дерево, не втримався на ньому, впав і зламав руку.
Після розповіді пана Георгія ми самі пішли подивитися, де граються діти. Там все точно так, як розповідали жителі вулиці Польвої. Перш за все батьки повинні подбати про безпеку дітей. Що стосується дорослих, то якої совісті треба мати, щоб кидати колючі і ріжучі частини домашнього непотребу туди, де проводять час діти.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
