«Нам, хоч би з пальним хтось допоміг тоді ми одразу стали б на дві ноги»

• Зима по справжньому вступила у свої права від початку Нового року. Багато випало снігу, тріщить мороз. Як переживають цей складний період мешканці дикої природи — розповіли в товаристві мисливців та рибалок нашого краю.

— Як переживають. У них ми є. Ставимо їм солониці, у годівниці закладаємо сіно і зерно. А нам на сьогоднішній день допомоги немає від жодної громади. В минулому році Самгородоцька громада трохи допомогла, а в цьому році немає таких добродіїв, — каже голова УТМР Олександр Поліщук.

— Зима нині холодна і сніжна, як ви добираєтеся до лісу?

— До лісу ми підїжджаємо, куди можна заїхати, далі добираємося пішки тому, що замело. Беремо мішки з сіллю сіном, зерном, і вперед — до годівниць.

— І це ви справляєтеся по всіх мисливських угіддях Козятинського УТМР?

— Мусимо справлятися, куди дінемося. У нас є дві групи єгерів по 20 чоловік. Це групи Леоніда Буренка та Віталія Сіхневича. Наша єгерська служба у вимушеній відпустці, але любов до живої природи тягне їх до роботи.

— А хто вам допомагає з кормами для тварин?

— Коли я скажу, то ви мабуть будете сміятися. Від своїх курей трохи беремо. Коли до війни ми мали фінансування з членських внесків, ми мали можливість закупити корми у фермерських господарствах. Тепер, коли такої можливості у нас немає, беремо трохи від своїх курей і це навіть не смішно. Мешканців лісу треба підгодовувати.

З сіллю в цьому сезоні ми отримали допомогу від нашого почесного УТМРівця Віктор Лихохляд. та Костянтина Марченка. Багато обіцяють, що чимось допоможуть тільки не кажуть, у якому це буде році. Нам, хоч би з пальним хтось допоміг, тіді ми б стали на 2 ноги одразу

— Яка зараз ситуація з відстрілом лисів?

— З 27 грудня по теперішній час відстріляли і здали на дослідження на хворобу 22 голови лиса і це непоганий показник. Дозвіл у нас до 28-го лютого. Складнощі у нас в іншому питанні. Виходити на відстріл лиса не кожен мисливець хоче і я кожного розумію. Переважна більшість членів нашого товариства пенсіонери. Кому хочеться зі своєї пенсії витрачати гроші на потреби громади, при тому за власної ініціативи. Йдуть на відстріл мисливці, які дорожать званням, що він мисливець. Ще деякі мисливці йдуть на відстріл заради собак. Якщо їх тримати взаперті, то вони можуть забути, що вони мисливські собаки і вони дуже люблять бігати лісом. Як буде далі з відстрілом лиса — не зрозуміло. Кошти не виділяються. А весь час заправляти транспорт за свої кошти і їздити стріляти лиса, я не знаю, хто може, це робити на постійній основі. А скарг від мешканців сіл про шкоду, яку їм приносять лиси, дуже багато. І ми, мисливці, як жителі села, самі зацікавлені, щоб лиса було менше, тільки хотілося б щоб до такого процесу включалася й громада.

— В останні роки було часто чути, що зі з сторони Погребища забігали на Козятинщину вовки. Про них нині щось чути?

— Не чути. Було, що з’явилися шакали у нашій області, їх відстріляли, зараз ї їх немає. Цієї зими, відтоді, як випав великий сніг, не стало й тих, хто грішив правилами мисливства.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.