«І ми могли б за 50 гривень купати дітей, якби ми вчились так, як треба»

- У п’ятницю, 7 лютого, у Немирові проходила чвертьфінальна гра чемпіонату ВФСТ «Колос» з футзалу серед юнаків 2010-2011 р.н. Після гри ми поговорили з тренером махнівської команди не тільки про футбол
В змаганні мали взяти участь три команди: ДЮСШ «Немирів» ДЮСШ «Іллінці» та ДЮСШ «Колос» Махнівка. Ігри в Немирові мали відбутися за коловою системою між цими командами. Тільки футболісти з Іллінців з якоїсь причини до Немирова не приїхали. Їм була зарахована технічна поразка, а долю путівок до півфіналу змагань вже було вирішено ще до гри команд з Махнівки і Немирова. Обидва спортивні колективи вирішували між собою хто із них вийде до півфіналу з першого місця, а хто з другого.
Що до результату між «Колосом» і ДЮСШ «Немирів», то відкрили рахунок в матчі футболісти спортивної школи Немирова, а потім отримали три сухі м’ячі у відповідь. Тож в підсумку 1:3 і 14-річні спортсмени «Колоса» крокують до півфінального етапу з першого місця.
Після ігор чвертьфіналу ми поспілкувалися з тренером команди ДЮСШ «Колос» (Махнівка) Миколою Бабюком. Дитячий наставник відзначив, що грою і результатом команди він задоволений.
— ДЮСШ «Колос» заявлена і виступає на іграх чотирма складами: хлопчики і дівчатка своїх вікових категорій. Від їх гри у всіх групах я отримую задоволення, а вони отримують задоволення від футболу і своєї гри. Тільки це футбол — можна добре грати і поступитися. Завтра ми їдемо до Літина на фінальні ігри гравців 2012-2013 років народження. В першій грі зустрічаємося також з командою Немирова. Переможець цієї пари зустрінеться у фіналі чотирьох з переможцем пари Крижопіль-Шаргород. Граємо добре, але у іграх фінальної стадії слабких суперників не буває. Надіємось, що від нас не відвернеться футбольна фортуна, — каже тренер, — Маємо й свої мінуси. Діти заздрять білою заздрістю, бо у них немає спортивного залу. Їдемо у Літин, Хмільник, сьогодні були в Немирові. У всіх прекрасні доглянуті зали для ігор і змагань, а ми жадні до залу, тому що у нас його немає. Маємо тільки відкритий майданчик з штучним покриттям, тільки літній варіант. Хотілося б мати теплий спортивний зал, щоб запросити гостей і на правах господарів проводити вдома турніри. В училищі є спортзал та ігри наших турнірів проводяться серед тижня, а в училищі в цей час проходить навчальний процес Їздимо по всій області, а в рідних стінах за відсутності ігрового залу не можемо проводити змагання. В Козятині така база і жодного залу де б ми могли приймати дітей на змагання немає. Літин за розмірами у два рази менший від Козятина. У них прекрасний зал і басейн функціонує. Діти після ігор мають можливість за 50 гривень поплававши в басейні відпочити і відновити свої фізичні сили.
Ми слухали з болем розповідь тренера і нам пригадалися спортивні змагання на стадіоні «Локомотив». У спортивного спеціаліста запитали чи є можливість відновити спортзал «Локомотив» і чи буде спортзал у Махнівці.
— Ваш спортзал «Локомотив» з’їла пліснява, а у Махнівці у дітей є Микола Бабюк, сказав він, — Можливо якби не війна у наших дітей щось би змінилося. Тільки в Літині, Немирові, Хмільнику Шаргороді також ревуть повітряні тривоги і вони також працюють в умовах військового стану. Тільки у них спортивні зали для дітей є, а у нас немає. Можливо і ми могли б за 50 гривень купати дітей, якби ми вчились, так як треба, любили дітей і менше будували «Цюріхів»
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.