П’ять цікавих місць області, які варто відвідати

• Якщо ви полюбляєте активний відпочинок і не знаєте, куди податися у вихідні, вам не обов’язково їхати далеко.
• Унікальна долина хрестів, печерна церква з наскельними знаками, найстаріший кратер України — це все є у Вінницькій області.
• Розповідаємо, що можна побачити і як туди дістатися

Чимало людей чули про Бушу. Втім мало хто знає, що неподалік від цього заповідника є не менш цікаве місце із химерною назвою — Мохната гора. Це урочище біля села Оксанівка над Дністром, що неподалік від Ямполя. Тут ваш телефон одразу увімкне роумінг, тому що урочище розташоване за декілька кілометрів від кордону із Молдовою. Тож із Мохнатої гори відкривається вигляд на цю країну. Але найцікавіше навіть не це.

Сакральне місце

В урочищі Мохната гора є скельно-печерний комплекс, який, відповідно до знайдених на стінах зразків письма, імовірно міг бути храмом дохристиянської та християнської доби. Одну із його частин називають «печерною церквою». Це невеликий грот, із якого відкривається вигляд на річку Дністер. У ньому є залишки вівтарної перегородки та символи християнської тематики.

Печерний комплекс згадується у праці православного історика Юхима Сецінського, яка датується 1903 роком. Там він пише, що завітав у село Флемінда (саме так раніше називалася Оксанівка) і описує залишки старої печерної церкви у скелі. 

За ще однією версією, урочище могло бути релігійним центром колонії ченців-рахманів. Разом із місцевими мешканцями вони захищали землі Поділля від монголо-татарської навали та турків. Згідно із переказами, за печерами є давній рахманський цвинтар.

На стінах самих печер можна побачити старовинні петрогліфи: зображення, вирізьблені на поверхні скелі.

Щоб потрапити в урочище Мохната гора, потрібно доїхати до Ямполя, рухатися автодорогою Т 0202, переїхати міст через річку Мурафа і рухатися далі у північно-західному напрямку. Якщо не маєте власного автомобіля, теж не проблема. Із Вінниці до Ямполя ходять автобуси. Урочище розташоване за 6,5 кілометра від міста.

Вулиця із храмами

Якщо полюбляєте відвідувати старовинні храми, радимо завітати до міста Бар, що наразі входить до Жмеринського району. Тут одразу декілька культових споруд різних конфесій, кожна з яких має статус пам’ятки архітектури. І що цікаво, більшість із них розташовані на одній вулиці.

Один із храмів — кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці. Збудований у 1750-их роках у стилі бароко. Він не припиняв працювати навіть за часів Радянського Союзу, коли більшість церков або руйнували, або перетворювали на клуби та зерносховища. Зауважимо, що храм належить до московського патріархату.

У кількох кроках від Собору Успіння Пресвятої Богородиці розташований костел Святої Анни. Цей храм у неоготичному стилі збудували на початку 1800-их років. До цього у місті вже був костел, але дерев’яний. Кошти на його будівництво виділила польська королева Бона Сфорца. Втім, пожежі знищили храм, тому довелося будувати новий.

Ще одна культова споруда — Кармелітський монастир, заснований у 1616 році. Впродовж існування його довелося відбудовувати декілька разів. Вперше будівлю монастиря зруйнували під час Національно-визвольної війни. Культову споруду відбудували наново із дерева, але під час пожежі вона згоріла. У 1701 році домініканці повторно звели келію та монастир, але цього разу з цегли.

Є у місті і Греко-католицька церква, Арсеніївська. Збудували її у 1616 році і вона теж є пам’яткою архітектури. Однак храм не увесь час виконував функцію культової споруди: декілька десятків років у його стінах працювала школа, яка називалася Барське міське училище. У ньому навчався відомий український письменник Михайло Коцюбинський.

До речі, будинок, де проживав літератор, зберігся до цього часу. Він розташований одразу навпроти костелу святої Анни. Наразі споруда у занедбаному стані й потребує капітального ремонту.

У міському парку можна побачити руїни Барського замку. Його збудували у 1533 році за наказом вищезгаданої королеви Бони Сфорци. До речі, саме завдяки їй місто отримало свою сучасну назву.

Доїхати до міста Бар можна автобусом із Західного автовокзалу Вінниці.

Кратер із алмазами

Цікавитеся темою космосу, тоді радимо вам завітати в Іллінці. За 8 кілометрів від цього міста розташоване унікальне місце не лише для Вінницької області, а й для усієї країни — Іллінецький кратер. Це єдина на всю Україну астроблема, яка частково виходить на поверхню Землі. Її частину визнали пам’яткою природи.

Кратер в Іллінцях утворився внаслідок зіткнення величезного метеорита із Землею. Через удар небесне тіло вибухнуло, а на поверхні Землі утворилася велика виїмка, діаметром близько 7 кілометрів. За різними даними, які наводять науковці, це сталося 420-444 мільйони років тому. До речі, уламок цього метеорита можна побачити у Вінницькому планетарії.

У давнину люди, які жили у селах довкола, використовували каміння з кратера для будівництва житла, а також робили з нього жорна — інструмент, за допомогою якого вручну перемелювали борошно з пшениці.

Ближче до села Лугова, неподалік якого розташований кратер, знайшли найбільший у світі агат, розмірами 14,5×25×32 сантиметри. Його зріз зберігається у Берлінському Музеї Природознавства. А ще на території кратера виявили поклади алмазів.

У самих Іллінцях також є на що подивитися. У місті розташований старовинний водяний млин, який збудували у 1908 році, синагога та єврейське кладовище. Також в Іллінцях є старовинні православні храми: Воскресенський собор, Троїцька церква та дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Однак усі вони належать до московського патріархату.

Доїхати до Іллінців можна автобусом із Вінниці, який курсує з автовокзалу на Тяжилові.

Костел-усипальниця посеред парку

У селі Печера, що в Тульчинському районі, розташований старовинний мальовничий парк на березі Південного Бугу. Його облаштували на початку ХІХ століття. І хоча засновниками парку вважають відому на Вінниччині родину Потоцьких, одна з резиденцій яих розташовувалася у Тульчині, парк в Печері заклали інші пани — Свейковські, а Потоцькі викупили землі села значно пізніше.

Парк зберіг до цього часу своє первісне планування. На дві частини його ділить липова алея, на якій ростуть 300-річні дерева. Ця алея вела до палацу Потоцьких, який до наших днів не зберігся: за часів Радянського Союзу маєток знесли, а на його фундаменті звели санаторій. 

Натомість старовинні кам’яні сходи у парку можна побачити і зараз. Колись обабіч них стояли скульптури, подібні до античних. Нині залишилися лиш окремі їх фрагменти, а ще залишки від мармурових купалень. Ще кажуть, що колись під парком були підземелля. Але входи і виходи до них замурували ще у 1917 році, коли останній власник резиденції, Франц Потоцький, покинув свої землі.

Що залишилося до наших днів у первозданному вигляді, так це триповерхова будівля млина. Вигляд вона має, наче справжній маєток. А ще у парку є костел-склеп, який спорудив відомий український архітектор Владислав Городецький.

Припускають, що саме за його проєктом збудували костел у Козятині, який у 1930-их роках зруйнували більшовики. Частина костелу використовується як храм, а частина виконує функцію усипальниці — тут поховали представників родини Потоцьких. Однак самих останків у склепі вже давно немає.

Доїхати до села Печера можна автобусом із Центрального автовокзалу Вінниці.

Долина хрестів

У Вінницькій області є ще одне цікаве місце. Мова йде про Йосафатову долину, що розташована біля Голинчинців колишнього Шаргородського району. Згідно з Біблією, Йосафатова долина — це саме те місце, з якого має початися Страшний суд. А однойменна долина на Вінниччині — це місце, де вже протягом ста років встановлюють хрести, тому її ще називають Долиною хрестів.

За легендою, на тому місці пастух Яків разом із Харитиною гнали на пасовисько худобу. Вони зупинилися біля криниці і побачили образ Богоматері з дитиною. «Христа славте, хрести ставте», — сказала Марія, а по тому зникла. Яків повернувся до села, розповів про те, що бачив, священнику і отець порадив йому поставити на тому місці хрест. Що чоловік і зробив. Про явлення Марії почули мешканці навколишніх сіл і теж стали ставити хрести. За переказами, за кілька місяців у Йосафатовій долині їх поставили 17 тисяч.

Радянська влада, яка боролася з релігією усіма можливими способами, заборонила паломництво до долини. Усі хрести вирішили порубати, а людей, які їх ставили, засудили до ув’язнення. Та на тому місці з’являлися все нові і нові хрести.

Воду з криниці, біля якої Яків побачив Божу Матір, вважають цілющою. Вода до неї капає одразу з чотирьох сторін світу, повторюючи хрест. Віряни переконані, що вона допомагає подолати багато хвороб і душі, і тіла.

Доїхати до села Голинчинці можна автобусом із Центрального автовокзалу Вінниці.

 

Читайте також:

Чим Львів подібний до Козятина

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.