Юрій МАКСИМЕНКО: Підтримуючи мене, ви допоможете президенту виконати його зобов’язання перед народом (Політична реклама)

Навіть війна в Україні, яка згуртувала, об’єднала український народ,  не змінила архаїчну владу, яка почала піаритися на війні та збагачуватися на людській крові.

Займаючись благодійною допомогою, я не раз бачив людські сльози і розпач, коли не вистачало коштів на лікування, не було за що купити одяг для дитини чи заплатити за комунальні послуги.

Допомагав таким людям, чим міг і розумів, що знищити «корінь зла» самостійно не зможу.

Я вірю, що сьогодні настав час змін. Разом із політичною партією «Слуга народу» я зможу боротися за зміни в Україні, за її краще майбутнє. І вірю не лише я. Мільйони українців, які на президентських виборах віддали свій голос за Володимира Зеленського, заявили про свою рішучість і непохитність.

Під час зустрічі зі своїми виборцями, мені люди часто нарікають на стару владу, налаштовані войовниче. Мовляв, розстріляти, знищити. Нам не потрібно крові. Найбільший їх страх і кара – це втрата влади.  Прийдіть 21 липня на вибори і своїм голосом позбавте їх влади.

Лише коли політична партія «Слуга народу» та делеговані на вибори партією депутати наберуть найбільше голосів виборців, і  ми отримаємо парламентську більшість, зможемо гарантувати своїм виборцям реальні зміни – зміни законодавства, справжню, а не показову боротьбу з корупцією, позбавлення депутатської недоторканності. Пам’ятайте, народний депутат – це слуга народу, а не панок, на якого потрібно молитися. Ви маєте право обирати і маєте право вимагати від депутата звіту  про його роботу. Народний депутат має звітувати перед кожним мешканцем округу, за кожну заплачену йому копійку зарплатні, за кожен прогосований ним законопроект.

Те, що ми на правильному шляху, доводить зростання довіри українського народу, наших виборців. За результатами соціологічного дослідження МГО «Надія», на старті виборчих перегонів я  мав 10% і посідав друге місце, серед 12 кандидатів в депутати в 13 виборчому окрузі.  На 5 липня мій рейтинг зріс до 24,8%. Сьогодні мене підтримують 17 організацій та об’єднань. Серед них "Союз православних жінок України", Вінницька обласна громадська організація "Академія сім'я", благодійний фонд "Україна дітям",  "Школа рівних можливостей".

Запам’ятайте, лише разом ми – сила, яка може кинути виклик закорумпованій старій владі. Зробимо їх знову!

 Я ПІДТРИМУЮ  ЮРІЯ МАКСИМЕНКА 

Олег Пашковський, заступник голови Всеукраїнської громадської організації  «Побратими України»:

«Знаю Юрія вже два роки. Познайомила нас спільна знайома, яка займається волонтерством. Тоді нам необхідно було зібрати україномовні книжки для дітей Луганщини. Юрій відразу ж взявся нам допомагати. Він не тільки зібрав для дітей зі Сходу книжки, а й одяг, іграшки. Навіть поїздку дитячого лялькового театру організував. І це був не одноразовий прояв благодійності, а систематична та копітка робота. І не лише дітям, а й пораненим, багатодітним родинам.

З такими людьми працювати легко і приємно».

 Денис Романовський, волонтер:

«Знаю Юрія з весни 2017 року. З ним разом працюємо над різноманітними проектами, допомагаємо дитячим будинкам, українським військовим, параолімпійцям.

Юрій допоміг нам завезти з-за кордону реабілітаційне обладнання для української збірної  паратхеквондо.

У нього немає такого, щоб пообіцяв і не виконав своєї обіцянки. Він завжди дотримується свого слова».

 Валентина Краснощока, багатодітна мати:

«Номер телефону Юрія нам дали у соціальній службі. Так ми й познайомилися. Юрій зі своїми друзями часто привозять нам одяг, продукти харчування. Навіть дитяче ліжечко, постільну білизну та дитячий візочок привезли.

Ця допомога нам дуже потрібна, бо сім’ї, в якій виховується четверо дітей, жити нелегко. Доводиться на всьому економити. Зекономили на одязі, який привіз Юрій, і вже маємо кошти, щоб заплатити за комунальні послуги.

Через день-два знову обіцяли привезти нам гуманітарну допомогу. Дуже вдячні, таких би людей, як Юрій, побільше б».

 Іван Чайковський, лікар-анестезіолог Вінницького госпіталю для ветеранів війни:

«Моя дитина ходила на футбол, а Юрій займався футболом професійно. Так ми й познайомилися два роки тому.

А через деякий час Юрій зателефонував і запропонував медичне обладнання для госпіталю. Я здивувався, кілька разів перепитав, що потрібно взамін за таку допомогу, і був дуже здивований, що за допомогу Юрій нічого не просив. Таких проявів людяності та щирості сьогодні, на жаль, дуже мало.

Дуже радий нашому знайомству».

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.