Їхали на ярмарку, а потрапивши на жнива, стали свідками ситної польової трапези

• В перший день серпня ми мали намір їхали на благодійну ярмарку та її перенесли. З півдороги вирішили повернути у Верболози та трапилось, як у відомій українській народній приказці «Не було б щастя, та нещастя допомогло».  У полі біля Вернигородка в цей день були жнива. Тож побачили, як працюють хлібороби та де і чим  обідають 

Біля їдальні, де харчують працівники  полів, звернули увагу на впорядкований квітник.

— Гарний квітник — моя слабкість, дуже люблю квіти і готувати. Гарний квітник доповнює нашу будівлю та й трудівникам лану приємно зайти до їдальні повз ландшафтну зону.

  Борщ, кашу наші аграрії, як правило їдять в приміщенні, а з компотом йдуть у зону відпочинку, — сказала завідувачка їдальні Ольга. 

— Квітник дійсно гарний. Може і зону відпочинку нам покажете?

—Покажу. Ще зовсім недавно тут було так затишно, але клематис перецвів і вже трохи не так затишно, як було. Залишилась тільки приємна прохолода біля столика під вишнями, де працівники поля п'ють компот. Я піду, бо скоро з поля для комбайнерів і трактористів за обідом приїдуть.

Вже в їдальні ми знов зустрілися Ольгою і попросили, аби вона розповіла, що вона з кухарем Людмилою приготували в цей день для працівників полів.

— Сьогодні у нас в раціоні борщ, макарони, підлива, ковбаска, салат, хліб і до компоту булочка з маком з нагоди свята Маковея і мед. 

— Норми для працівників полів є? 

— Обід аграрія погоджено з керівництвом дирекції. Під час польових робіт він має покривати до 35% добової енерговитрати працівника (у середньому це 3500–4500 ккал на день для фізичної праці) та складати близько 1200–1500 ккал, включаючи 500 грамів —  гаряча перша страва, 150 грамів — ситне друге з гарніром, 110 грамів — овочі та 300 грамів — питво. Хто працює на полі обіди — везуть на поле. Хто працює на місці — йдуть пообідати в їдальню. Буває, що з тих, хто обідає в їдальні, не люблять чекати, поки страва трохи остигне. Вони телефонують, що за хвилин 5 будуть і щоб їм ставили на стіл їжу ще до їхнього приходу і ми це робимо, — пояснила завідувач.

О 11.36 до їдальні під'їхала автівка і дві сумки з 9 контейнерами-термосами відправились на поле, що було засіяне пшеницею недалеко від дороги. Там працювали троє комбайнерів і шестеро перевізників зерна озимої пшениці. Хто з перевізників вже завантажився зерном, поїхали на тік і до обіду ще встигли розвантажитись. 

Працівники поля у перервах між роботою шукали холодок,  і в польових умовах створили собі затишок з холодком під час обіду, зручно вмостившись за прицепом трактора. Запитали у них який врожай пшениці у цьому році. 

— Щодо врожаю, то він кращий ніж в минулому році, а от такої спеки під час збору пшениці в минулому році не було відповів один з комбайнерів.

Пообідавши, аграрії знов пішли до своїх залізних коней, адже впоратись з усім полем потрібно було до польового вечора. В селі польовий вечір наступає з появою на збіжжі роси. Тобто, до моменту, коли впаде роса, поле треба буде скосити і вивезти зерно.

Ми біля дороги бачили червоного кольору великих розмірів діжку і запитали у бригадира тракторної бригади:

—  Цю пожежну цистерну можна використати, як душ для комбайнерів після виконаних робіт?

— В принципі, її можна мати за душ, але ж це вода в пожежній цистерні. У нас сучасні комбайни і в них є додатковий бачок, де комбайнер має можливість помити руки і вмитися, —  відповів Ігор Миколайович — керівник тракторного стану. 

Комбайнери пішли нивою в сторону Козятина. Ми у Верболози вже не їхали. По приїзду додому вирішили подивитися скільки зерна намолотили аграрії Козятинщини. Всезнаючий гугл повідомив.

«Станом на початок серпня 2026 року точних статистичних даних окремо на (Козятинщині) державні органи ще не оприлюднили, але в цілому по Вінницькій області середня врожайність озимої пшениці тримається на високому рівні та становить від 63,6 до 65,3 центнера із гектара (6,36–6,53 т/га), що вище за показники минулого року»

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.