Шоу. У будинку культури танцюристи з колективу «Водограй» Махнівської музичної школи дали гала-концерт. Юнаки й дівчата демонстрували вміння в народних та сучасних танцях. На сцену також вийшли вокальні колективи та саксофоніст
Шестирічна Аня Баранчук займається танцями вже другий рік. Батьки віддали її для того, щоб у дівчинки була розтяжка й гарна постава. Мама каже, перші два заняття плакала й ходити не хотіла, на третьому сподобалося. На звітному концерті танцювала танець із парасольками у японському стилі.
— Як на мене, він для дітей трохи заскладний, — каже Оксана, мама юної танцівниці. — Костюми в нас дуже гарні. Їх шили з клубу. Ми лише здавали кошти, а швею шукав будинок культури. Шкода, що викладач від нас йде. Вона гарно займається з дітьми.
►Василь Штельмах віртуозно зіграв на саксофоні. Він подарував гостям свята дві композиції
Дмитро Слубський займається танцями в стилі хіп-хоп. Хист до цього виду мистецтва відкрив у себе півроку тому. Каже, його вже давно запрошували на гурток, але спершу він відмовлявся. Коли ж вирішив піти, зрозумів, що це йому до душі. На концерті разом зі своїм колективом танцював під пісню Дмитра Монатіка «То, от чего без ума».
— Виходити на публіку вже не боюся, — каже хлопець. — Перші рази було страшно. Але багато виступав і кожен наступний раз боявся все менше. Ми вже виходили на сцену в Умані, Глухівцях і рідному Бродецькому. У нас дружний колектив. Ми всі з однієї школи. Тому нам легко порозумітися.
►Танець «Перлина Сходу». На сцені хореограф Олена Поночовна разом зі своїми вихованками
П’ятнадцятирічна Софія Паламарченко мріє стати програмістом. Проте захоплення комп’ютерами не заважає їй передавати емоції мовою тіла. Уже сім років дівчина вивчає різні стилі: хіп-хоп, джаз-фанк, українські народні та танці народів світу, балет, модерн. Останній їй імпонує найбільше.
— Виступів багато, треба переодягатися швидко, — розповідає Софія. — Коли встигаю, коли ні. Часом одягаємося за лаштунками перед самісіньким виходом. Мені трохи складно поєднувати різні стилі. Хіп-хоп — це не моє. Складно всі рухи виконувати. Мені подобається модерн. Бо він плавніший, багато рухів із розтяжкою. У цьому стилі ми показуємо танець «Крик душі».
►Експресивне фламенко. Цей танець родом з Іспанії
На постановку цього номера хореографа Олену Поночовну надихнула історія життя незрячого скрипаля із Козятина. Але у своєму виступі вона зобразила його глухо-німим.
— Він намагається за допомогою скрипки достукатися до людей, щоб вони не були егоїстичними, самозакоханими, — пояснює хореограф. — Щоб вони могли озирнутися й побачити, що відбувається навколо них, а не лише у їхньому мікросвіті. Взагалі ідеї з’являються так — я десь щось побачила, чи мені наснилося. А буває послухаю музику і вже під неї починаю щось фантазувати. А буває навпаки. Якась ідея зародилася, й ти шукаєш музику, яка їй відповідає.
Олена Поночовна з міста Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ). Тут у неї жили бабуся з дідусем. Так і потрапила до Махнівки, де п’ять років викладала хореографію в місцевій музичній школі.
— Я працювала в різних містах — й у Вінниці, і в Дніпродзержинську, — продовжує хореограф. — Але тут мене прийняли як члена сім’ї. Коли я приїхала сюди, мене шокувало те, що довелося й костюми придумувати, і шукати швею, яка зробить заміри і все пошиє. У провінційній Махнівці я багато чого навчилася. І бути режисером, і сценарії писати, і музику монтувати й писати, і придумувати вірші. Не навчилася лише стримувати емоції.
►Народний аматорський вокальний ансамбль «Розмай». Жінки співали без музичного супровіду
Для Олени Поночовної цей звітний концерт став останнім у Махнівці. Так склалися обставини, що тепер жінка мусить повертатися до рідного Кам’янського. Не може говорити про це без сліз. Адже сумуватиме за своїми вихованцями.
— Їх у мене більше восьмидесяти, — говорить хореограф. — Деякі кажуть: «От ви поїдете, у вас таке життя, як колесо, і ви нас забудете». Але я їх ніколи не забуду. Вони — це 5 років мого життя. Я не шкодую ані трішки, що прийшла в цю родину. Вони підтримували мене всі — і діти, і батьки, і колеги. Допомагали всім — від тюлі, до шматка сала.
Олена Удвуд
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 6 від 6 лютого 2025
Читати номер