Ворожі написи, відпочинок дітей та жінка, за якою можна безтурботно прожити

• Козятин у фото.
• Періодично ми об’їжджаємо наше місто в пошуках цікавих фото.
• Цього разу під приціл наших камер потрапили паровоз-пам’ятник, дорожня розмітка, ямковий ремонт на площі, та черговий відкритий люк підземної комунікації.

Перше фото ми зробили на вулиці Джерельній. Там діти в серпневу спеку відпочивали біля води. Хто вудкою рибу ловить, хоч в таку спеку похвалитися вдалим уловом було нікому. Запитали в дітей чи хочуть вони до школи і потрапили у незручну ситуацію. Виявляється, між ліцеїстами і гімназистами була першокурсниця нашого залізничного училища.

Фото за № 2 ми зробили біля паровоза, який поставлений на вічну стоянку в пам’ять про бойові і трудові традиції Козятинських залізничників. І ми за те. Тільки чому на 18-у місяці повномасштабного російського вторгнення ця табличка на пам’ятнику написана російською мовою. Викорінюємо все, що пов’язано з країною окупантом та ніяк не викорінемо.

Вже, мабуть, більше тижня нашим містом ходять чутки, що міська рада знов з якоюсь недолугою фірмою зв’язалась. Працівники тої фірми при нанесенні дорожньої розмітки неякісну фарбу використовують. Мовляв на дорожньому полотні, та фарба довго не тримається, а переривчасту лінію дорожники фарбують через ями на дорозі.

Можливо все набагато простіше. Причиною що відновлена дорожня розмітка з кожним днем втрачає контрастність є наші автівки комунальної техніки. Сміттєвоз їде дорогою, а за ним, як з решета ллється сік від викинутих у сміттєві баки опалі фрукти та гнилі овочі. Якщо це так, то хвилюватись з цього приводу майже немає причин. Скоро піде славний дощ і задрипану дорожню розмітку дощем помиє.

Чим можна дорікнути дорожникам правда за умови, що це входило у їхній обсяг роботи, так це те, що вони забули оновити дорожню розмітку на вулицях Склярова та Князя Святослава.

Вже, коли почали про дороги, то як можна, було не заасфальтувати каскад невеликих ям на площі. Місце де прощаються з загиблими Героями заасфальтували і на цьому все?

Громада вважає, що воїни, які віддали життя за наш спокій заслужили від нас більшого. Ми мабуть стали першим містом, що зробили ямковий ремонт на площі. Якщо вже роблять на площі ремонт то він капітальний.

Наше місто часто називають містом залізничників. Якби у нас не було стільки залізничників, то наше місто можна було ще назвати містом відкритих люків.

Біля самого тротуару на вулиці Винниченка, ніби й кришка масивна тільки який толк від неї, коли більша половина кринички підземки відкрита.

Що радує, так це те, що у нашому місті ростуть життєрадісні і щедрі діти. Дівчинка шкільних років великий любитель солодкої вати. Тільки, як вона солодощі буде їсти одна і не пригостивши свого любимого племінника. Купила масивний смаколик і для нього.

Останнє фото ми зробили на прохання нашого знайомого пана Петра на вулиці Склярова. Стояли ми з ним розмовляли про се про те і біля нас пройшла з велосипедом жінка обвішавши, свого залізного коня торбинками і сумками з усіх боків. На багажнику масивний ящик, що за ним водійку двоколісного, ледве видно. Пан Петро й каже—Я по доброму заздрю чоловіку цієї жінки. Все йому принесе для життя безтурботного. А може він мотоциклом чи ще чимось ще більші сумки привозить додому. Чи може ця жінка без чоловіка живе заперечили ми співрозмовнику.— Та ні я знаю цю жінку заперечив нам пан Петро. Є в неї чоловік, а вона, як та бджілка тягне всю родину одна. Що тут скажеш чужа родина їм і розбиратися.

А пану Петру ми фото показали, щоб він ще раз поспівчував своїй знайомій, а фото видалили тому, що воно не для показу.

 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.