Вони врятували світ і життя

- Я був командиром танка. Війну закінчив у Празі, - хвилюючись розповів Олександр Бабушко. - Все було: і горів у танку, і підбивали танк, але Бог змилувався і я залишився живим. Дуже жалкую за тими хлопцями, що загинули. Вони були сміливі, молоді і дуже красиві. Їм би ще жити і жити! Але та клята війна забрала мільйони життів! І для того, щоб врятувати цей світ, цю весну, ми боролися, страждали і гинули, але перемогли!

У козятинців вже стало традицією 9 травня покладати вінки та корзини квітів до пам’ятників і Меморіалу загиблим воїнам.
Урочистою ходою сотні мешканців міста пройшли вулицею 8-ю Гвардійської, крокували колоною юноармійці. Святково одягнені ветерани зі слізьми на очах клали квіти загиблим сестрам та побратимам.
Ще один День Перемоги канув у вічність. Ветерани, які пішли з життя забрали з собою пам'ять про ті жорстокі і водночас героїчні роки. Живим залишилися рани, інвалідність, гіркі спогади. На всі віки залишиться велика шана і любов наступних поколінь до тих, хто захистив життя на землі від фашистської чуми. Ця пам'ять буде вічною.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.