Вода у Іванківцях є не у всіх, а кошти на рахунках кооперативу вже вичерпані

Громада. У минулі вихідні громада Іванковець зібралася на схід села. На порядок денний було винесено два питання. Звіт голови кооперативу про зібрані та витрачені кошти, та абонплата. Директор прозвітувала, а до абонплати у громади виникли запитання

Зібралася громада в місцевій школі. Приміщення ніби не мале, та люду зібралося, як кажуть, що не було де яблуку впасти. Спочатку голова кооперативу Олександра Пилипюк представила гостей з міської ради, що завітали на зібрання, і перейшла до цифр. З цифрами все переконливо і документів кіпа з печатками. Тільки за фактом вода у Іванківцях поки є не у всіх, а на рахунку водного кооперативу залишилося 400 гривень з хвостиком. Виходить, як у анекдоті: «Кидайте батьку торгувати, бо нічим уже здачі давати». Щоб кооператив ожив у фінансовому плані, на думку голови кооперативу, треба вирішити питання з абонплатою. Олександра Пилипюк зазначила, що надто дорогою стала електроенергія і додала, що 6 січня була пробна подача води на вулиці Лісова, Зелена, Набережна. 

– Щоб випробувати водогін, нам потрібен деякий час. Я всім у групи написала, в кого є які неполадки – повідомляйте мені. Люди зідзвонилися і я відмітила, що треба повідомити робітникам, щоб вони ліквідували у водогоні неполадки, – казала Пилипюк. – Тепер про світло. Світло у нас дуже дороге. За перші два місяці, де ми робили випробування, за енергію заплатили кооперативні гроші. Так як на рахунку у нас коштів майже немає, нам потрібно вирішити, яка у нас буде абонентна плата. 

Разом з тим, голова кооперативу нагадала, що коли організовували кооператив, то обрали правління з п'яти людей. 

– На сьогоднішній день мені допомагає міська рада, Віктор Сагайда, водоканал, а з правління допомагає тільки двоє людей, – цими словами завершила свій виступ голова кооперативу.

Тут нам пригадалася фраза, яка прозвучала на першому зібранні іванківчан при створенні кооперативу. Тоді говорили, що для зменшення навантаження на бюджет територіальної громади, кооператив займається пошуком додаткових джерел фінансування.

Тож після виступу голови кооперативу стало зрозуміло, що в кооперативі практично нікому займатися додатковими джерелами фінансування, а аграрне підприємство «Агродім іва»  в особі директора підприємства Віктора Сагайди гроші на артезіанську скважину 500 тисяч гривень вже дало. Тож основне джерело фінансування кооперативу — користувачі води.

Селяни не заперечують, що за послугу потрібно платити, тільки вони не розуміють, чому вони мають платити абонплату з січня, коли навіть не у всіх є вода з водогону.

 Ще іванківчан цікавить, чому абонплата має платитися окремо від тарифу. Окрема абонплата чимось нагадує платіж транспортування газу. Є багато сельчан, які проживають у Іванківцях тільки влітку. В таких може виникнути ситуація, коли не використавши навіть куба води, з січня вони повинні платити абонплату. Тобто сплатити за послугу, якою не користувався.

У керівництва кооперативу та міської ради були пояснення, чому має бути саме так. Але не всіх присутніх такі пояснення переконали.  

Ще користувачі води за пропозицією кооперативу мали визначитись, хто буде опікуватися водогоном. Це буде якась особа, яку громада найме на роботу чи це буде людина на сталій ставці, а за сумісництвом вона буде знімати показники лічильників. В питанні найманого працівника в залі знявся шум. Більшість стояли на позиції: навіщо брати працівника на ставку, коли працівники водогону мають на нього дати якийсь термін гарантії? Після шуму заспокоїлись і проголосували підняттям рук за 20 гривень абонентної плати та 15 гривень за тариф на воду.

Вже після сходу свою думку щодо тарифу висловили активні мешканці села. 

— Нам не відомо, звідки взялося електроенергії за ці всі куби. В обов’язковому порядку треба розрахувати потужності насоса, – каже пані Тетяна. – Порядок з оплатою електроенергії потрібно зробити, інакше у нас будуть борги. Тільки як можна визначити тариф на воду, не підключивши до водогону всіх її користувачів? На мою думку, потрібно сказати — так, народ, сьогодні ми всім підключаємо воду. Тоді буде видно, скільки ми всім селом візьмем за годину води і скільки сумарно ми повинні заплатити за роботу насоса і на цьому зробити розрахунки, скільки має коштувати куб води.

Пан Андрій дружить з математикою зі шкільних років. Вміючи добре рахувати, він помітив не співпадіння.

— Якщо взяти до уваги роботу лічильника електроенергії, то одного разу куб води обходиться в 3,7 кіловата електроенергії. На наступних показниках куб води дорівнює 5-ти кіловатам електроенергії. То виходить, що у нас на скважині кран перекритий, насос вимкнений, а він качає. Ось так насос намотує кіловати, хоча ніхто в будинку не користується водою. Такі розбіжності можуть бути за умови втрати води в магістралі після лічильника на скважині чи електронний лічильник енергії запрограмований на підвищений тариф, – робить висновок пан Андрій.

На завершення нашого візиту в Іванківці іванковецька громада дала нам доручення — клопотати, щоб воду з артезіанської свердловини перевірили на вміст важких металів.

 З цим питанням ми звернулися до керівника Козятинського відділу контролю та профілактики захворювань Леоніда Ящука. Він повідомив, що з цим питанням до нього вже звертався помічник народного депутата Петра Юрчишина Олег Каменний. 

– Такі лабораторні дослідження щодо якості питної води з водогону Іванковець будуть проведені в лютому. Зараз такі заміри не можна зробити, тому що лаборанти нашого відділення майже всі захворіли, – сказав Леонід Ящук.

Іванківці потопають в болоті, зате будуть з водою

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.