«Важких хворих побільшало»: репортаж з інфекційного відділення козятинської ЦРЛ

«Важких хворих побільшало»: репортаж з інфекційного відділення козятинської ЦРЛ
Медсестри в маніпуляційній інфекційного відділення. Вирішують робочі питання
  • На передовій. З кінця лютого - початку січня у нашій області спостерігається один з найвищих показників захворюваності на COVID-19 в Україні. Вінницькі лікарні переповнені, тому хворих почали везти до Козятина.
  • Ми побували за поліетиленовою плівкою відділення, де лікують ковідних пацієнтів.
  • Хто заступає на варту коронавірусної боротьби, як лікують та що лікарі кажуть про вакцини? 

Ніяких відвідин рідних чи знайомих. Туди пускають тільки в спецзахисному одязі. Наші журналісти заздалегідь домовилися про репортаж з інфекційного відділення козятинської ЦРЛ з головним лікарем Олександром Кравчуком. Планували побувати в самому вогнищі інфекції — в палатах, де лежать хворі на коронавірусну недугу. Але нас переконали та запевнили — це занадто великий ризик. До того ж, не всі пацієнти хочуть, щоб про них писали в газетах. Не до цього їм зараз. Але все ж таки наш візит до лікарні був результативним — дізналися про ситуацію із захворюваністю, поговорили з лікарями, медсестрами та санітарками.

Відео дня

Інна та Людмила — медсестри приймального ковідного відділення. Кажуть, що бувають різні ситуації. Люди бояться, в них може бути істерика. Тут їх заспокоюють і підтримують

Два приймальних. Одне з них — «ковідне»

Почнемо по порядку. Приймальне «ковідне» відділення. Тут на посту три медичні сестри, одна з яких — маніпуляційна. Вони заступають на добове чергування. Кажуть, що тут приймають тільки ковідних або з підозрами на нього, людей з пневмоніями та гіпертонічними хворобами. Інших відправляють в «чисте приймальне». Воно знаходиться біля входу в адміністрацію медзакладу (зі сторони вулиці Винниченка).

Відчуття неоднозначні — водночас і хвилювання, і побоювання, і цікавість. 

Посмішки та привітність медсестер з приймального трохи розряджають напружену обстановку. На наше запитання, чи хворіли вони на ковід, кажуть, що так, вже давно. Що стосується роботи в коронавірусний період, сказали, що важко було спочатку, і морально, і фізично. 

— Від масок і респіраторів на обличчі висипали прищі, все пекло. А потім звикли, — каже медсестра Надія. 

— Коли  до нас поступають «позитивні», нам повідомляють зі швидкої, — підхоплює розмову медсестра Інна. — Ми одягаємо засоби індивідуального захисту. Спочатку бахіли, потім комбінезон, на комбінезон рукавички, далі шапочку, респіратор і капюшон, щоб сховати всі ділянки тіла. Зверху на капюшон — захисні щитки. Дуже важко зразу було, як космонавти в скафандрі. Після контакту з пацієнтами, переодягаємось і все це дезінфікуємо. Весь одяг йде в баки, а потім його спалюють.

У кімнаті огляду приймального відділення стоїть апарат ШВЛ. Є киснева подушка. Медсестри кажуть, що бувають важкі пацієнти, які зовсім не можуть дихати без кисню. Тут їм роблять кардіограму, міряють сатурацію, оглядають лікарі.

Надія Сокольвак — маніпуляційна медсестра приймального відділення. Каже, що є такі хворі, які ні секунди не можуть без кисню. Для цього є киснева подушка

— Є такі хворі, які знімають маску, не розуміють, що можуть нас заразити, — каже Інна. — Кожен пацієнт різний. Люди бояться, в них може бути істерика. Ми їх заспокоюємо, підтримуємо. На то ми і медики. Повинні бути оптимістами, — підсумувала Надія.

Почали везти хворих з Вінниці

Про ситуацію з коронавірусними хворими у відділенні нам розповіла завідувачка інфекційного відділення Тетяна Хоміцька. Вона повідала, що віддлілення одне, але охоплює другий і третій поверхи. Станом на ранок другого березня, зі 120-ти виділених під хворих на коронавірус та підозру на нього ліжок, заповнені 56.

— Ситуація напружена, багато хворих, — каже Тетяна Хоміцька. —  З суботи, 27 лютого, до нас почали привозити пацієнтів з Вінниці (20 осіб). Наразі ми вже потрохи їх виписуємо. Деякі ще залишаються на доліковування. Решта пацієнтів — наші. Додам, що є важкі хворі, є вкрай важкі, є у стані середньої важкості. Одна людина трохи більше доби знаходиться під апаратом ШВЛ.

За словами завідувачки інфекційного відділення, до боротьби з коронавірусом вони вже звикли. В повному спорядженні захисного спецодягу, який змінюється раз в чотири години, вони щодня заступають на передову. 

На запитання, чи багато захворіло з їхнього відділення медперсоналу, Тетяна Хоміцька відповіла, що ніхто. Жодного випадку захворювання не було. 

До щеплення лікарка ставиться позитивно, але цитуємо: «тільки якісними вакцинами».

►Вхід в інфекційне відділення завішаний поліетиленовою плівкою. Без спецодягу сюди не пускають.

На цьому наша розмова з Тетяною Хоміцькою завершилася. Їй час йти до пацієнтів, а нас, перед відвідинами коронавірусного відділення, запрошують до кімнати санітарної обробки. З шафи дістають оте, багатошарове обмундирування. Чесно сказати, в ньому дуже важко. Вперше одягнувши захисний одяг повної комплектації, відчуваєш себе не людиною, а роботом. Важко рухатись, важко дихати, важко бачити. Заважає захисний щиток на голові, а на ногах, по коліна, щелепають бахіли... 

Без халатів, але в комбінезонах

У супроводі медсестри піднімаємось на другий поверх. Через хвилювання серце мало не вискочить з грудей. Один крок повз поліетиленову плівку, якою завішені двері у відділення, і ми вже поряд з палатами, де лежать хворі на коронавірус.

На перший погляд, це звичайний пост, звичайні коридори. От тільки медперсонал не у білих легеньких халатах, а в паркому комбінезоні, респіраторах, захисних окулярах чи щитках, які заважають вільно перебувати у просторі. Подвиг лише в тому, щоб проходити у такому добу. А вони ще й за хворими доглядають, крапельниці ставлять, працюють…

На чергування тут заступають два лікарі-інфекціоністи. Є реанімаційний пост для вкрай важких хворих та два пости з двома медсестрами і санітаркою. Вони тут як бджілки — літають від маніпуляційної до палат. А ще є сестра-господарка, офіціант, який розносить їжу хворим, адже в їдальню вони не ходять. Відвідування тут теж немає. На приймальне приносять «передачку», яку потім передають до пацієнтів. Кажуть, що готують тут смачно — є риба, кури, супи, тобто перше і друге.

Спочатку було важко, а зараз вже звикли

Медсестра Надія Олексіївна має 40 років медичного стажу. Їй повних 58 років. Каже, що звісно, працюється важко, особливо фізично, але до труднощів вже звикли. Її напарниця 30-річна Альона, в лікарні працює 12 років. До слів колеги приєднується. На місці тут довго не простоїш. Швидко бере штатив для крапельниці і вперед, робота не чекає.

►Це медсестра Альона. На місці не стоїть. Кілька слів для газети і до праці, хворим потрібне лікування

— Багато важких хворих, зараз пішла хвиля, — розповідає Надія Олексіївна. — Рідні на роботу відпускати не бояться, як не ми, то хто?

Крокуємо до маніпуляційної. Тут медсестри набирають уколи, заправляють системи, беруть кров на аналізи. Скрізь стерильно, скрізь дезінфікуючі засоби. По-іншому не можна.

Надія Петрівна (праворуч) та Зінаїда Василівна (ліворуч). Вони відповідають за чистоту та за те, щоб хворі були ситі. Розносять їм до палат їжу

Нас надзвичайно вразила сестра-господарка Надія Петрівна. Незважаючи на свій поважний вік (63 роки), вона працює у вирі інфекції. Каже, що не боїться і вважає своїм обов'язком бути комусь потрібною. Такі люди викликають повагу. Їх мають знати в обличчя.

Також до нас вийшла санітарочка Зінаїда Василівна. Їй 39 і вона теж в повному спорядженні. Посміхаючись, підтримує слова колег — тут вже не страшно, адже до всього звикаєш.

Розповідають про дихальну гімнастику

Лікар-інфекціоніст Інна Корнійчук про хворих на коронавірус: «Ми їм розповідаємо про дихальну гімнастику». Лежати в одному положенні не можна. Потрібно рухатись — змінювати положення тіла з лівого боку на правий бік

Поспілкувались ми і з лікарем-інфекціоністом Інною Корнійчук. Вона розповіла, що до них у стаціонар поступають хворі середньої важкості та важкі. Вкрай важких — госпіталізують в палату інтенсивної терапії.

— Пацієнтам, що знаходяться постійно на кисневій терапії (кисневу маску знімають тільки, щоб поїсти, попити та сходити до туалету), ми розповідаємо, як робити дихальну гімнастику. Лежати в одному положенні не можна. Потрібно рухатись — лягати на живіт, змінювати положення тіла з лівого боку на правий бік, – каже лікарка. – Виписуємо пацієнтів під нагляд сімейного лікаря. В тих, у кого підтверджений ковід або підозра на нього — лікуються безкоштовно.

В інфекційному відділенні ми були недовго, близько 15-20 хвилин. За цей час кілька разів нам поправляли щиток, який постійно сповзав на лоба, нестерпно свербів ніс, було душно та парко. Вийшовши за поліетиленову плівку, перед тим, як скинути захисний одяг, нас облили дезінфектором. Так треба. Для цього спеціально облаштоване місце, з відрами, вішаком, пульверизатором та кварцом. І все, відчуваєш себе вільною людиною.

Дуже хочеться вірити, що найближчим часом все це коронавірусне страхіття закінчиться. Для цього потрібно дотримуватись хоча б елементарних карантинних обмежень, таких як носіння масок, миття рук та дистанція між людьми. Пам’ятати про наслідки їх порушення і цінувати своє життя.

За минулу добу на Козятинщині додалося +20 нових інфікованих на коронавірус
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (5)
  • Виктор Ставничий

    А де хворі?.... Де забиті палати?.... Де хоч фото?...

    Tatyana Rasnyanskaya reply Виктор Ставничий

    Виктор Ставничий, попросіться на екскурсію-вам не відмовлять, а ще краще одягніться у повне оснащення та відчергуйте 24 години.
    Кожний хитрожопий, коли його не стосується.

    Ірина Шевчук reply Виктор Ставничий

    нас не пустили в палати, в тексті написано...
  • Венера Михайська

    Дякую за корисну інформацію. Сподіваюся, що цю інформацію будуть читати усі мешканці Козятинської ОТГ та зрозуміють про важливість простих речей (носіння масок, дистанція. миття рук), щоб не опинитися у ЦРЛ.
  • Оксана Савчук

    Шкода ,що не можна проводити такі " екскурсії" для тих , хто не вірить в Covid.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up