В ліцеї села Непедівки встановили меморіальну дошку Віталію Шевчуку

Вячеслав Гончарук

На свято Покрови та на День захисника і захисниць України в селі Непедівка Глухівецької громади відкрили меморіальну дошку Віталію Шевчуку.
Встановили її своєму земляку на фасаді місцевого ліцею.
Нащадки мають пам’ятати, якою ціною виборювали право жити у вільній Україні

Ще за годину до відкриття меморіальної дошки біля ліцею села Непедівки було людно. Хто переставляв в зручніше місце акустичні колонки, хто біля меморіальної дошки поправляв вже поставлені у вази квіти. З кожною хвилиною на подвір’ї ліцею людей більшало і багато хто знаходили й собі роботу.

Відкрили мітинг пам’яті ведучі заходу Директор Непедівського будинку культури Лілія Шевчук та заступник директора Козятинської гімназії№ 6 Тамара Літвінова словами:

Відео дня

— Отримали чергову звістку з фронту. Знову молодий і знову наш земляк. Про втрати завжди говорити важко ї боляче, але коли з життя йдуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. Сьогодні в нашій школі з’явиться пам’ятна дошка, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну і про людське горе.

Після вступного слова ведучих зазвучав наш Славень і почесне право відкрити пам’ятний знак воїну Віталію Шевчуку надали дружині Антоніні, єдиній дочці Олені та матері Героя Світлані Миколаївні.

Освятив мраморну плиту з зображенням Віталія настоятель храму Святителя Миколая благочинний Вінницько-Барської єпархії Валерій Кушнір. Після освячення

його запросили до слова. Крім нього селищний голова Олександр Амонс, директор агрофірми «Світанок» Микола Мельник, вчителька Віталія Олена Іванова у своїх виступах, згадуючи Віталія, говорили про війну, непоправну втрату, пам’ять та вклонялися низько родині загиблого воїна, матері Героя Світлані Миколаївні, дружині Антоніні та дочці Олені за такого сина, чоловіка та найкращого в світі тата.

Пом’янули Віталія і всіх загиблих Героїв України хвилиною мовчання, а Володимир Афанасьєв виконав пісню «Кленова балада»

Всіх присутніх зворушив вірш з життя Антоніни, Віталія і їх доньки Олени написаний Соломією Українець, «Я прошу тебе повернись», який прочитала Богдана Заєць.

В день повномасштабного російського вторгнення Віталій своїй дружині Антоніні сказав «Моя дитина не буде в підвалі жити, я йду туди, щоб ви жили у вільній Україні». 25 лютого він пішов на війну. Тепер ті його слова звучать вже, як гасло.

Віталій Шевчук народився 19 січня 1984 року в селі Дружба, Мурованокуриловецького району, Вінницької області. 8-річним хлопчиком разом з мамою переїхав на постійне проживання в с. Панасівку, колишнього Козятинського району. Після закінчення у 2001 році Гуровецької середньої школи, навчався на механіка в Гущинецькому ПТУ. З 2003р. по 2005 р. виконував громадянський обов‘язок у лавах ЗСУ. Після укладеного контракту із ЗСУ деякий час служив у м.Яворів на Львівщині, а згодом у складі українського батальйону миротворчих сил ООН став на захист підтримки миру в африканській країні Сьєрра-Леоне.

У 2008 році одружився. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, 25 лютого 2022 року, не роздумуючи, добровольцем став на захист своєї держави. Служив в 101 механізованому батальйоні 61-ї окремої механізованої бригади. Стрілець, помічник гранатометника. 31 грудня 2022 року біля населеного пункту Соледар Донецької області старший сержант Віталій Шевчук загинув.

Пісню «Українське сонце зійшло» виконала Марина Білецька. Знов заграла «Пливе кача» і ведучі заходу пам’яті закликали всіх присутніх покласти до меморіальної дошки квіти і захід пам’яті з нагоди відкриття меморіальної дошки воїну Віталію Шевчуку закрили.

Рідні, близькі, друзі, знайомі, селищний голова, ще довго щиро підтримували родину Віталія, адже як казали вони самі, що зібралися на свято Покрови щоб Господь накрив наших воїнів своїм омофором і для того, щоб вічно пам’ятати подвиг Віталія Шевчука