Усвідомлюємо суть трагедії, ім’я якої Крути

Завідувачка сільського клуба розповіла всім присутнім про довгий, страдницький шлях українського народу. Довгий час наш український народ страждав у ярмі неволі, довгі роки боровся за свою незалежність проти монголо-татар, поляків, російських військ. Наша історія  не перестає кровоточити, як рани тих 300 юнаків. Вони в січні 1918 року піднялись на захист незалежної української держави, протиставивши до зубів озброєним московсько-більшовицьким військам свої гарячі серця. Як і рани наших українських солдатів, які сьогодні (в 2014-2016 рр.) змушені боронити волю рідної держави від російських військ і терористів.

99 років відділяє нас від подій 29 січня 1918 року. Та вони живуть в душі українського народу, ятрять його серце, надихають наших сучасних воїнів на нові подвиги на честь Батьківщини.

То ж давайте відкриємо сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої Крути… Наш український народ, напевно, завинив чимось перед Богом, тому що відстоювати свою незалежність нам доводиться і сьогодні. Війна на сході знову забирає людські життя, сіє горе, смерть, сльози.

Немало гірких сторінок пише історія і про цю війну. Трагедія в Іловайському котлі – одна із них.

У пам’яті нашого народу назавжди кров’ю будуть записані імена українських військових, які віддали своє життя, захищаючи Донецький аеропорт, які гинуть  під кулями у ці хвилини, захищаючи рідну землю.

Хлопці та дівчата села схилили голови та вшанували хвилиною мовчання всіх тих, хто віддав своє життя за нас, за волю, за єдність, і щастя нашої української держави.

«Стримайте сльози! Ці юнаки поклали голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні», — Михайло Грушеський.

Валентина САС, завклуба

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.