У Вовчинцях собаки загризли людину

15 лютого у селі Вовчинець сталась незвична трагедія. 73-річну місцеву жительку холоднокровно загризли насмерть два стафоршистські тер’єра. Тварини належать сусідам. Вражає, що подія сталась посеред білого дня, і ні родичі, ні інші сусіди, не чули криків бідолашної. Жахливого гавкоту собак також буцімто ніхто не чув.

За словами працівників поліції, цей інцидент залишиться безкарним. Максимум, до чого можуть бути притягнуті власники собак  — це адміністративний штраф за недбале утримання тварин.  

Виходить, громада досі лишається незахищеною від раптової дурної смерті. І лякає те, що влада не збирається цього змінювати.

Нагадаємо, що 7 січня (за даними УНІАН) на Київщині сталась аналогічна ситуація. Собаки загризли учасника АТО. За даним фактом відкрили кримінальне провадження за ст. 115 “Умисне Вбивство”.

Власники тварин спочатку не визнавали своєї вини. Кров на тілі собак стала одним з головних доказів їхньої вини. Втім, вони не понесуть кримінальної відповідальність. Чому? Про це та деякі подробиці трагедії у розповіді журналіста 20 хвилин/RIA

Плями крові на снігу

На місці трагедії навіть наступного дня на снігу - сліди крові. Червоні плями видно у багатьох місцях. У деяких дуже густі. - Ось дивіться, мамине волосся, - плачучи, каже донька загиблої Аня Шевчук і дістає пасму залишеного волосся. – За що нашій матусі така жорстока смерть? Та ще й  у такий святий день - Стрітення Господнього? Вона ж так важко все життя працювала. Ще після сьомого класу пішла доглядати корів на ферму. І  всі її роки минули там. У сусідському будинку проживає сім’я Радківських. Чоловік Володимир працює у лісництві, його дружина Валентина – у школі техпрацівником. Подвір’я сусідів розділене невисоким штахетником. Нижче хати, де починаються їхні городи, огорожа відсутня. Тут видно сліди собачих лап.

- Ось вони сюди й забігли на наше подвір’я, - продовжує пані Анна. – Я о першій годині дня виходила з дому, до мене почала бігти одна собака. У неї кличка Ляля. Це сучка. Вона не така агресивна, як другий собака. Встигла сховатися у туалеті і звідти кричала: «Ляля, тікай геть!». На подвір’ї у сусідів невелика собача буда. Для двох тварин? Вольєра не видно. Сусіди кажуть, нема його в них. На стук у двері ніхто не одізвався. «Господаря поклали у лікарню, а його дружина дома, - пояснюють інші сусіди Радківських. – До них ще й дочка з Києва приїхала, це вона любить відпускати собак з прив’язі, коли гостює у батьків. Та й хазяїн так само робить, але він хоча б не залишає їх без нагляду. Їхній син, коли приїжджає, також вигулює собак». З димаря будинку тягнеться дим. Однак на прохання відчинити ніхто так і не відгукнувся. 

«Признайтеся, це ваші собаки загризли…»

- Після того, як собака побігла на своє подвір’я, я вийшла з вбиральні і пішла до сестри, Ольга проживає зовсім недалеко від нас, - продовжує розмову Анна Шевчук. – Пробула там не більше як півгодини. Повернулася, а мами вдома нема. Тільки двоє моїх діток, яким 5 і 10 років. Кажуть, мамо, ми так перелякалися, собаки не прив’язані бігали по подвір’ю у сусідів, думали, зараз прибіжать до нас, почнуть кусати. Коли вони про це говорили, аж тремтіли від страху. Діти боялися вийти з хати.

Коли мама запитала, де бабуся, сказали, що пішла в хлів по дрова. Я вийшла слідом допомогти, бо у мами хворе серце. Біля хліва побачила її валянок і хустку. Ніяк не могла зрозуміти, що сталося. Заглянула за хату, а там!.. За словами співрозмовниці, її старенька мама лежала на землі, вся в крові з розтріпаним волоссям. Жінка каже, попервах навіть думки не припускала, що мама вже мертва. Почала кричати: «Мамо! Мамочко!»  Але та не могла відгукнутися, бо вже була мертва. Пізніше їй пояснять у поліції, що один з укусів прийшовся у сонну артерію на шиї.  - Я знов побігла до сестри, - говорить пані Анна. – Бігла по дорозі й голосила. А коли ми верталися назад, назустріч вийшла сусідка.  Вона нам сказала: «Це не мої собаки, ми тут ні в чому не винні». Звідки вони знали? Значить, бачили покусану жінку, А вже увечері, коли вони прийшли принесли горілку, щоб на поминки було що на стіл поставити, якісь там гроші, ми навіть не дивилися, скільки, бо категорично відмовилися брати від них будь-яку допомогу. Сказали, заберіть назад з собою все, що принесли. Нас у мами четверо. Справимося без їхніх подачок. Чоловік Ольги тоді запитав у сусідки Валентини: «Признайтеся, це ваші собаки загризли», вона відповіла: «Так». Судитися з ними ми не будемо, Бог їм суддя - Мені нічого від них не треба, нічого в них не будемо просити, - говорить сестра Анни Ольга Палій. – Якби це щось дало. Ніякий суд нам не поверне маму. То нащо час витрачати марно.

Сестри розповідають, що їхні сусіди теж трагедію пережили. У них син служив священиком. Рятував потопельника на ставу. Не врятував. Обидва втопилися. «Радківська не простила матері загиблого смерть свого сина, - розповідають односельці. – Та просила пробачення. Валентина сказала: «Ні, нехай Бог простить.» Тепер може те само почути у відповідь від дітей покійної Галини Шевчук. Незадовго до трагедії бабуся Галина дуже перейнялася одним із сюжетів новин. Дочка Анна розповідає, що мама ніяк не могла заснути після того, коли побачила по телевізору, як  собака загриз чоловіка.

- Мама довго після того бідкалася, мовляв, яка нагла смерть випала людині, - каже Анна Шевчук. – Все бідкалася, яких мук зазнав він! Невдовзі після того те само повторилося з нею. Господар вистрелив з гвинтівки, щоб втихомирити тер’єра

- Як ви думаєте, для чого чоловікові в селі аж два пси непростої породи? – запитав журналіст в одного з мешканців села Вовчинці, де сталася трагедія.

- Мені самому дивно, - каже він, не хоче називати ні прізвища, ні імені. – У мене сторож простенький, дворняга. Не жаліюся, службу несе справно, так дзявкає, коли треба, аж у вухах дзвенить. Одного разу собака Радківських накинувся на мого і мало не загриз. Володимир, щоб врятувати ситуацію, вистрелив з гвинтівки. Цей звук на деякий час зупинив агресію тер’єра. Ми встигли забрати дворнягу.

Чоловік каже, навіть якби хтось бачив, як собаки накинулися на жінку, врятувати її було б непросто. Від когось чув, що буцімто треба в такий момент вилити відро холодної води. Хто б наважився у такий момент наблизитися до розлючених псів? По-друге, чи допомогло б це? Поховають Галину Шевчук 17 лютого на цвинтарі у її рідному селі Вовчинці.

Псів-убивць відберуть у хазяїв

Керівник відділу комунікацій обласної поліції Анна Олійник: - Кримінальне провадження відкрито за ст..115 «Умисне вбивство» з додатковою поміткою «Нещасний випадок». Не встановлено складу злочину щодо прояву злих умислів власника собак, натравлювання їх на людей тощо. Але факт неналежного утримання тварин доведено: вони не були прив’язані, на них не були надягнені намордники. Зафіксований факт неналежного утримання тварин не тягне за собою кримінальну відповідальність.

ак гласить чинне законодавство. Власники собак відповідатимуть за статтею 154 КУпАП «Порушення правил тримання собак і котів».  Собаки наразі зачинені у господарській будівлі їхнього власника. Їх можуть або приспати, або використати з користю для охорони. Знаю випадки, коли собак передавали на службу в АТО.

Віктор СКРИПНИК

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.