У Пляховій пройшов етнографічний фестиваль «Борщ і каша — сила наша»
- Третій рік поспіль фестиваль «Борщ і каша — сила наша» в Пляховій має статус благодійно-народний. На ньому найкращі кухарки громади представляли страви унікальної української кухні. А ще говорили про війну, згадували про зниклих безвісті, Героїв громади,яких вже з нами немає, дякували ЗСУ і донатили на 95 бригаду.
На столиках перед будинком культури кухарки Глуховецької громади розмістили свою продукцію. Також тут була виставка декоративно-прикладного мистецтва, фотозони, дари полів, дідухи і гілочки калини. Навпроти сцени розмістилися на м’яких сидіннях жителі села і гості фестивалю. В садочку готувала борщ і кашу з м’ясом Наталія Мазко. Варила окремо, щоб на всіх вистачило і варити було з чого.
Зазвучали позивні свята і на імпровізовану сцену з піснею «Проросте ще жито зелене» вийшли вокальний ансамбль «Сузір’я» та зразковий танцювальний колектив «Подільський вітерець». Їх змінили на сцені двоє дівчат в національних костюмах, які за українською традицією привітали присутніх хлібною здобою. Дівчата-красуні ще роздавали коровай, а на сцену з піснею «Зелене жито» вийшов народний ансамбль української пісні «Берегиня».
Далі на сцену вийшли ведучі Олена Шимон та Сергій Дроботюк.
— Українська кухня — це цілий пласт нашої культури. Вона поширилася далеко за межі України. Деякі її страви, наприклад, борщ, увійшов у меню світової кулінарії. А Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс український борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони, — говорила Олена.
— Так, кулінарія є невід’ємною частиною українських традицій. Адже це не просто мистецтво приготування їжі, а й спадщина, що відображає культуру, історію та ідентичність народу. Українські страви, передаючись з покоління в покоління, зберігали зв’язок із минулим і є символом національних цінностей, втілюючи в собі багатство смаків, регіональні особливості та тісний зв’язок із природою, — підхопив розповідь Сергій.
— Сьогодні нашу культуру та її історію ворог хоче знищити, але наші відважні воїни мужньо бережуть наші кордони від ворога, захищають наші життя. І ми дякуємо нашим військовослужбовцям за кожен новий день. За можливість жити, працювати, навчатися, мріяти про майбутнє, зберігати наші традиції та провести сьогодні цей фестиваль, — продовжила Олена..
Сергій подякував захисникам України за їх бойовий дух. Згадали тих, хто перебуває у російському полоні і безвісті зниклих та тих, хто кого вже немає з нами, а захищають нас з небес. Це — Олександр Москалюк — Вернигородок, Валерій Вітківський — Бродецьке, Віктор Крючков — Верболози, Олександр Оцабера — Панасівка, Дмитро Коваль — Глухівці, Юрій Бондар — Бродецьке, Юрій Бондаренко — Жежелів, Богдан Вік — Жежелів, Василь Цимбалюк — Верболози, Денис Куліков — Жежелів, Григорій Ніколайчук — Бродецьке, Андрій Костюк — Глухівці, Олександр Ольхович — Глухівці, Сергій Пилипчук — Пляхова, Сергій Чеснюк — Глухівці, Віталій Шевчук — Непедівка, Володимир Мамчур — Жежелів, Богдан Олішевський — Пляхова, Андрій Мартенюк — Бродецьке, Іван Лінартович — Бродецьке, Дмитро Гороф’янюк — Пузирки, Богдан Жмуцький — Глухівці, Валерій Фурман — Жежелів, Дмитро Романюк — Бродецьке, Юрій Кратюк — Глухівці, Сергій Годзь — Вернигородок, Володимир Кривов’язий — Непедівка, Віталій Лижнюк — Непедівка, Ігор Римша — Пляхова, Олександр Гуменюк — Жежелів, Іван Базелюк — Велике, Анатолій Пуремчук — Непедівка, Вадим Денисов — Вернигородок, Олександр Голоснюк — Кашперівка, Костянтин Соколівський — Глухівці, Олександр Крапівін — Панасівка, Юрій Гайдучок — Жежелів, Микола Марчук — Вернигородок, Володимир Білецький — Білопілля, Дмитро Харахондя — Бродецьке, Віктор Кобилінський — Білопілля, Максим Кошовий — Білопілля, Юрій Шевчук — Непедівка, Олексій Васільєв — Дубина, Дмитро Рибачук — Глухівці, Сергій Александров — Кашперівка, Роман Бойчук — Глухівці, Олександр Маркін — Жежелів, Володимир Велищук — Жежелів Олег Мороз — Бродецьке, Микола Єдинач — Бродецьке.
Ведучі закликали присутніх схилити низько голови в скорботі та пом’янути їх і всіх загиблих воїнів хвилиною мовчання.
Продовжуючи тему війни ведуча нагадала, що у кожного з нас є рідні, друзі, колеги, котрі служать у Силах оборони. Ми повинні забезпечувати нашій армії міцний тил — кожен у свій спосіб, але з максимальною самовіддачею, так, щоб це посилювало наших оборонців і наближало до перемоги. І кожен може долучитися до збору коштів для 95-ї бригади аеромобільного батальйону, в якій служить пляхівчанин Назар Крилов.
— Наш борщ є своєрідною візитною карткою України. Подейкують: страву вигадали осілі на хуторах козаки. І вже 300-400 років ласують цією добренною стравою і у великих містах, і у маленьких селах, — казав ведучий, — А борщ був червоний з буряком, капустою, морквою зелений з щавлем, кропивою, пастернаком, картоплею.У святкові і недільні дні наші предки варили борщ на м’ясній юшці, а у будні засмажували салом з часником та цибулею, а у піст готували борщ без сала і м’яса, на олії, з грибами та рибою.
Тільки одним борщем ситий не будеш, до нього треба додати хліба, сальця, пампушок, часнику та багато чого іншого каже ведуча. А каша — це ж сила наша, — каже ведучий, — споконвічний звичай у нас, українців — варіння каші. Варили її практично щодня, як кажуть в народі «Каша — мати наша». Які ж вони різні бувають, які різні рецептури приготування. Сергій провів очима по столиках кухарок, скільки зібралося господинь на фестивалі та всіх їх запросили з Оленою на сцену.
З усіх господинь вибрати найкращу мало визначати дегустаційне журі у складі селищного голови Олександра Амонса, волонтерів Ірини Колесник та Павла Пойди, Віктора Савчука — депутата Глуховецької селищної ради, Ігоря Ткачука — старости сіл Бродецьке та Жежелів,
Олени Миклін — начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Глуховецької селищної ради та постійного мецената Олени Кирилюк.
Кухарки, дегустаційна комісія та мотогрупа «Сини України» пішли займатися кожен своїми справами, а на сцені продовжували патріотичне свято найкращі зірки народної сцени. Вокальний Ансамбль «Подільські Барви» з піснею «Борщику», Зразковий Аматорський колектив Народного танцю «Подільський вітерець» — танець «Картопля», гурт «Калина» з піснею «Ми Україна», Евеліна Слюсаренко з піснею «Я маленька Україночка», Аліна Плєхова з віршом «Борщ», танцювальний колектив «Щасливі діти» з танцем «Ой мамцю люблю Гриця»,
Вокальний гурт «Непедівський світанок» з піснею «Гей козаче».
Звучала пісня «Добре бути жінкою» у виконанні жіночого ансамблю «Горлиця». Пісня «Українські жінки» у виконанні вокального ансамблю «Суцвіття»
, народний аматорський колектив української пісні «Берегиня» з піснею «Пісня чистого поля, «Очеретом качки гнала», Анастасія Костюк — пісню «Посміхалися», зразковий Аматорський колектив Народного танцю «Подільський вітерець» — танець «Дівоча полька». Марина Білецька — пісня «Йшла дівчина лучками», тріо «Мелодія душі» — «Ой місяцю, місяцю», Олександр Зайчук — «Козацький марш», вокальний ансамблю «Надія» з піснею «Борщ», Олена Лазарчук — «Черемшина», пісня «Незламні, нескорені» у виконанні дуету Вадима Кирилюка та Сергія Дроботюк. Зразковий Аматорський колектив Народного танцю «Подільський вітерець» — танець «Зародження»
По завершенні концертної програми для підведення підсумків ведучі запросили дегустаційну та лічильну комісії. Поки одні рахували гроші, а інші визначалися хто ж кращий та вирішили присудити перше місце та нагородити дипломами та подарунками всім кухарок фестивалю.
— Смачна наша українська кухня, щедра, як душа нашого працьовитого народу. Борщ — це символ надійного даху над головою, символ родинного тепла, сімейної злагоди і спокою, а каша — це справді сила наша! Не даремно в народі кажуть: — «Сильний, бо в дитинстві багато каші їв», — говорив ведучий.
— Так, Сергію, яке все-таки гарне свято вийшло, — каже Олена. — Давай подякуємо нашим господиням, нашим меценатам, хто допоміг у створенні такого щедрого і гарного свята, нашим волонтерам та дегустаційній комісії.
Свято «Борщ і каша — сила наша» вдалося на славу і якби не війна, він міг претендувати на статус обласного фестивалю української кухні — це не просто фестиваль, а справжнє вшанування українських кулінарних традицій.
Порахувала гроші лічильна комісія. 17 тисяч 600 гривень було у скриньці біля сцени та 2 тисячі 50 гривень зібрала мото група «Сини України». З підведенням підсумків не завершилось саме свято. Артисти сцени заспівали фінальну пісню «Україно, зорі твої сині».
Слава українському борщу. Слава нашій каші. Слава ЗСУ та українській нації, — говорили гості свята по завершенні фестивалю.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
