Трудяться, як бджілки, бо кожна сітка зберігає чиєсь життя

• Люди справи. У терцентрі та в залізничному училищі нашого міста у вівторок, 12-го березня, було людно.
• За ініціативи голови ради ветеранів Федора Кропиви за активну життєвупозицію, сумлінну працю в допомозі ЗСУ були відзначені активні громадяни поважного
• віку, які плетуть маскувальні сітки. 

У Терцентрі жінки плетуть сітки ще з початку війни. У вівторок, 12 березня, біля сіток працювали вісім волонтерок і п’ять трудівниць нарізали стрічки кольору хакі. 

— Наші жіночки трудяться, як бджілки. Якщо в минулому році сплели 18 маскувальних сіток, то за січень, лютий і майже половину березня вже перевершили минулорічний результат, — каже працівник Терцентру Лариса Казмірчук.  

— А в чому причина такої плідної праці?

— На продуктивність праці жінок вплинуло декілька факторів. Гарні умови в Терцентрі, де тепло в приміщенні і на душі. Ми в перервах між роботою маємо змогу випити чаю, що теж зігріває серце і душу. Не маємо простоїв, нам тканиною і сітками допомагає Люда Попович і Рада ветеранів. І найвагоміший фактор — до нас долучаються люди, які всім серцем хочуть допомогти ЗСУ. Нас тепер тут працює 15 осіб, — сказала пані Лариса і під мелодії української пісні й сама стала нарізати для сіток стрічки. Одна пісня змінювалася іншою, а коли лунав в актовій залі куплет «Чорнобривців», до Терцентру завітало керівництво міської ради.  

Міського голову Тетяну Єрмолаєву вразило, що жінки, серед яких є 75-річні волонтери,  нарізають стрічки без окулярів. Виявилося, що серед присутніх є жінки, які й читають без допомоги оптики. Міський голова навела статистику, що людина доти живе повноцінно, поки вона працює в колективі.

Заступник міського голови Павло Холковський зачитав клопотання голови Ради ветеранів Федора Кропиви. Відповідно до нього за активну життєву позицію, самовіддану працю та волонтерську допомогу ЗСУ на підставі  рішень депутатів Козятинської міської ради нагородили грамотами міської ради із наданням матеріальної винагороди в розмірі 500 гривень таких ветеранів праці Козятинської громади: Лідію Островську, Валентину Рочеву, Ларису Казмірчук. 

Зі словами подяки до жінок-волонтерок та керівництва міської ради звернулися секретар Ради ветеранів Раїса Мельницька та Лариса Казмірчук. Керівництво міської ради обговорювали з волонтерами нагальні питання, а ми поїхали в училище раніше.

У навчальному закладі жінки-волонтери були в роботі. Одні біля сітки наповнювали її зеленкуватими стрічками, інші біля столу нарізали їх. 

Вдало йшов процес нарізання стрічок у Валентини Бенецької. 

— Те, що мені вдається розрізати стрічки у 8 закладок, заслуга не тільки моя, а й доброї якості ножиць, які я випадково купила в електричці. Зараз ми сітки плетемо, а закінчиться війна, то що у нас тут буде — всі по-доброму заздрити будуть, — заінтригувала пані Валентина. — У мене є передчуття, що війна закінчиться нашою перемогою на другий день Великодня. Сьогодні сітки плетемо, а в день Перемоги всі в кафе підемо і вип’ємо за перемогу, і за здоров’я нашого ЗСУ.

Спробували дізнатися, що ж в училищі таке грандіозне буде, коли війна закінчиться. Але  Валентина сказала тільки, що війна скоро закінчиться і що там цікавого буде — всі самі дізнаємося.

Ще нам стало відомо, що серед жінок, які плетуть сітки в училищі, є поетеса, а всі жінки їх групи під час роботи допомагають їй у складанні віршів.

За хвилин п’ять в училище приїхали представники міської ради. Міський голова, як і в Терцентрі наголосила, що вік людини, це тільки цифра в паспорті. А активні, життєрадісні люди поважного віку вражають своєю енергією, ентузіазмом та працездатністю і інколи навіть дають фору молодим.

Волонтери зачепили питання церкви московського патріархату. 

— Чому священники ще досі не перейшли до ПЦУ?

— Найбільш дієвий спосіб — не ходити до церкви УПЦ. Якщо прийде хоч один її парафіянин, то священник МП буде правити, — сказала очільниця громади. 

Коли питань до міського голови більше не було, Павло Холковський спільно з міським головою вручили відзнаки Надії Лобозінській, Валентині Вельгус, Людмилі Майструк, Валентині Білецькій, Олені Коварж, Галині Джурук.

Волонтери подякували за відзнаки і висловили вдячність директору училища Андрію Стецюку. 

— Нічого цього б не було, якби ми не мали приміщення, де можна розмістити наші умовні верстати на всю довжину маскувальної сітки. Ні в кого немає такого зручного приміщення, як у нас, — сказали вони і знову приступили до роботи. Адже кожна сплетена волонтерами сітка зберігає чиєсь життя.  

 

 

 

ВРІЗ: «Сьогодні сітки плетемо, а в день Перемоги всі в кафе підемо і вип’ємо за перемогу, і за здоров’я нашого ЗСУ»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.