Тренеру з Махнівки Миколі Бабюку – 55!

Вячеслав Гончарук

Микола Бабюк вважає що кожен гравець це особистість

У понеділок, 27 квітня, зустрів свою 55 весну тренер жіночої команди «Колос-Мрія» Микола Бабюк. Народився він у селі Комсомольське, тепер Махнівка, що на Козятинщині, в сім’ї хліборобів. У дитинстві хлопець брався за все і ріс на радість батькам майстром на всі руки.
Тільки найкраще його талант проявився на спортивних аренах рідної Махнівки.

Як тільки юний Микола отримав атестат про середню освіту, його запросили в спортивне товариство «Колос» інструктором зі спорту. Працював тільки до осені і був призваний в ряди радянської армії. Півроку служив у Республіці Білорусь, а після учебки був направлений в Ростовську область, де до завершення військової служби грав у футбол за команду військової частини.

Демобілізувавшись у 1986 році, пішов працювати слюсарем по ремонту сільськогосподарської техніки. Через рік колгосп «Росія» робить у селі спортивну революцію, маючи намір створити команду майстрів, яка гідно представила колишнє Комсомольське в чемпіонаті області. Команда добре грала в обласній першості. Серед гравців того складу був вчорашній іменинник Микола Бабюк.

Тільки розвинути успіх футболісту Бабюку не судилося. Він отримав важку травму меніска і на повну силу вже не грав. Тільки талант спортсмена нікуди не зник, він проявився в Миколи Володимировича, коли той став працювати граючим тренером. Паралельно він створює дитячу команду «Колос». (Забігаючи наперед відмітимо, що з тої команди багато дітей досягли видатних успіхів у спорті. Єдине, що тепер непокоїть тренера — переважна більшість тих талантів перекочували грати за кордон чи навіть змінили вид спорту.)

Відео дня

У 1995 році команда під керівництвом Миколи Бабюка досягла першого успіху. Вона перемогла в кубку області. У фіналі кубка Комсомольське перемогло команду Ладижина і вибороло почесний трофей.

На початку двохтисячних у Махнівці створюють команду жіночого футболу. І першим, кому довірили пост наставника, став Микола Бабюк. Як він створював команду, ми запитали у нього самого.

— Пане Миколо, розкажіть, як все починалося?

— Мені допомогли викладачі фізичної культури шкіл та дитячі тренери з легкої атлетики. Направляли перспективних дівчат. Якщо чесно, я вагався, на скільки можна давати дівчатам виконувати силові вправи. Допомогли самі футболістки. Після тренування підійшли до мене і кажуть: «Ми хочемо навчитися добре грати у футбол. Не жалійте нас. Ми футболістки, а не баришні». Так, не баришні. З них виросли хороші футболістки і прекрасні мами.

— Але в команді «Колос-Мрія» є іногородні футболістки.

— Так, є. Коли у нас були молоді гравці рівня збірної України, ми самі були зацікавлені в тому, щоб гравці виступали на більш високому рівні і росли у класі. Коли хороший гравець має бажання грати за команду Махнівки, як ми відмовимо йому?

— Кажуть, що у вас, крім дорослої команди, є група дівчаток і дві групи хлопців.

— Так, це правда. Серед цих дітей є багато перспективних футболісток і футболістів. Це така сама група, як була на початку 2001 року. У дівочій групі є дві спортсменки 2009 р. н., які виступають за збірну області. А воротар, 15-річна Настя Новак, може вже грати за основну команду. У цієї дитячої команди велике спортивне майбутнє. Тільки це буде тоді, коли всі будуть зацікавлені, щоб жіночий футбол у Махнівці розвивався.

Читайте по темі спорту: