Супер концерт, борщ і каша, яких ще не їли, дзеркало з сюрпризом, покатульки і все це було на ІV народному фестивалі «Борщ і каша сила наша» в Пляховій

Вячеслав Гончарук

Четвертий рік поспіль фестиваль «Борщ і каша — сила наша» проходить в Пляховій і має статус благодійно-народного. На ньому найкращі кухарки Глуховецької громади представляли страви унікальної української кухні. Всі без винятку були в захваті від смачних страв та кулінарних відкриттів

Коли ми приїхали у Пляхову, навіть трохи заблукали. Три попередні фестивалі проходили перед будинком культури, а цього разу його провели біля школи. Очікувалося, що на фестивалі буде багато гостей, а в дворі школи більше місця — пояснили організатори заходу.

З двох сторін від сцени розмістили свою продукцію кухарки громади. Чого тут тільки не було!Розмаїття вареників, апетитна хлібна випічка, м'ясні страви. А поряд з борщем — один із головних символів фестивалю — каша: гречана, з рису і каша «новинка, якої ще не їли», — каже господиня з Непедівки Лілія Шевчук.

До речі, борщу з чорнобривцями, який приготували в Бродецькому, також ще не було.

Біля столиків — дари полів, дідухи і гілочки калини. Навпроти сцени — глядацька зала з фотозонами.

В призначений час зазвучали позивні народного заходу і на сцені з танцем «Паперове серце» з'явилася віртуоз хореографії Вікторія Созоненко. А за традицією добрих господарів, ведучі благодійно-етнографічного фестивалю Альона Шимон та Сергій Дроботюк запросили гостей громади на хліб і сіль. Дівчата в національних костюмах з двох сторін від сцени стали пригощати кухарок і всіх гостей короваєм.

Альона з Сергієм говорили про українську кухню, зазирнувши так на років 400 до наших предків. Згадали, що наша кулінарія є невід'ємною частиною українських традицій, а наш борщ внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, який через неадекватного сусіда потребує негайної охорони. Говорили ведучі про наших захисників і дякували їм за кожен прожитий день, за можливість жити, працювати, навчатися, мріяти про майбутнє, зберігати традиції та провести цей фестиваль.

Згадали тих, хто перебуває у російському полоні і безвісті зниклих та тих, хто кого вже немає з нами, а захищають нас з небес.

Це Олександр Оцабера — Панасівка, Олександр Москалюк — Вернигородок, Валерій Вітківський — Бродецьке, Віктор Крючков — Верболози, Дмитро Коваль — Глухівці, Юрій Бондар — Бродецьке, Юрій Бондаренко — Жежелів, Богдан Вік — Жежелів, Василь Цимбалюк — Верболози, Денис Куліков — Жежелів, Григорій Ніколайчук — Бродецьке, Андрій Костюк — Глухівці, Олександр Ольхович — Глухівці, Сергій Пилипчук — Пляхова, Сергій Чеснюк — Глухівці, Віталій Шевчук — Непедівка, Володимир Мамчур — Жежелів, Богдан Олішевський — Пляхова, Андрій Мартенюк — Бродецьке, Іван Лінартович — Бродецьке, Дмитро Гороф’янюк — Пузирки, Богдан Жмуцький — Глухівці, Олександр Гальчинський—Пляхова, Валерій Фурман — Жежелів, Дмитро Романюк — Бродецьке, Юрій Кратюк — Глухівці, Сергій Годзь — Вернигородок, Володимир Кривов’язий — Непедівка, Віталій Лижнюк — Непедівка, Ігор Римша — Пляхова, Руслан Слюсаренко —Жежелів, Олександр Гуменюк — Жежелів, Іван Базелюк — Велике, Анатолій Пуремчук — Непедівка, Вадим Денисов — Вернигородок, Микола Шевчук—Пузирки, Олександр Голоснюк — Кашперівка, Костянтин Соколівський — Глухівці, Олександр Крапівін — Панасівка, Олександр Франчук—Пляхова, Юрій Гайдучок — Жежелів, Микола Марчук — Вернигородок, Володимир Білецький — Білопілля, Дмитро Харахондя — Бродецьке, Віктор Кобилінський — Білопілля, Максим Кошовий — Білопілля, Артем Іванченко—Вернигородок, Ярослав Звірянський—Велике, Юрій Шевчук — Непедівка, Олексій Васільєв — Дубина, Микола Харахондя—Бродецьке, Дмитро Рибачук — Глухівці, Ігор Бойко—Білопілля, Сергій Александров — Кашперівка, Роман Бойчук — Глухівці, Олександр Маркін — Жежелів, Володимир Велищук — Жежелів, Олександр Костюк—Глухівці, Олег Мороз — Бродецьке, Василь Чаюн—Жежелів, Микола Єдинач—Бродецьке, Віктор Новіцький—Глухівці, Віктор Тяпов—Пляхова, Віктор Мамотько—Бродецье, Роман Онищук—Бродецьке, Олександр Кальчук—Бродецьке, Віктор Іванченко—Бродецьке, Олег Тітор —Бродецьке, Олександр Сольський—Бродецьке, Олександр Драган—Глугівці, Василь Харчук—Пузирки, Микола Жентімір—Вернигородок, Леонід Повар—Білопілля, Ігор Слюсаренко—Жежелів, Сергій Добровольський—Верболози, Микола Муравський—Глухівці.

Полоненим і пропавшим безвісті побажали якнайшвидше повернутися додому здоровими і неушкодженими, а загиблих Героїв, низько схиливши голови, пом’янули хвилиною мовчання. В знак шани їх подвигу для родин загиблих воїнів чоловічий колектив «Добряни» виконали пісню «Вітер віє», а Інна Плехова та людмила Шимон виконали пісню «Його очі з небес».

Далі ведучі надали слово селищному голові. Олександр Амонс говорив про борщ і кашу і про українців як дивовижну націю.

— Коли все добре — працюють і святкують, коли біда — гуртуються і всі разом показуємо місце другій армії світу. Ми все, що забрали у нас кацапи, повернемо і відбудуємо. Одного лише не повернемо — наших найкращих хлопців, — сказав в заключній фазі свого виступу селищний голова, а ведучі продовжили цікаві розповіді про страви фестивалю.

— Здавна в Україні існували різновиди борщу — перший червоний, наче налитий полум'ям, готували з капустою, буряком, морквою, пастернаком, картоплею. У святкові і недільні дні наші предки варили борщ на м'ясній юшці, а у будні засмажували салом з часником та цибулею, — каже Альона.—Як приходила весна, варили зелений, або весняний борщ з молодим щавлем, кропивою, лободою, листям городнього буряка, засмажували круто звареним яйцем і сметаною. Так само, як і червоний, зелений борщ у піст готували без сала і м'яса, на олії з грибами та рибою, — каже Сергій. — А каша — це ж сила наша і які ж вони різні за рецептурами приготування.

Ведучі запросили на сцену кухарок. Олександр Амонс з Оленою Миклін вручив господиням Віті Дмитренко, Лесі Шпак, Нелі Савенковій, Світлані Слободяник, Лілії Шевчук, Олені Онофрійчук, Ірині Волинець, Лесі Зотовій, Надії Осіпчук, Людмилі Корченюк, Світланій Білій для перемішування і подачі страв кухарські ложки.

Подякували ведучі господині закладу, на території якого проходить фестиваль, Оксані Бойко, фермерському господарству «Пляхівське» та пляхівській гімназії за допомогу в приготуванні червоного борщу та гречаної каші з м'ясом. З отриманими подарунками господині повернулися до своїх столиків. Представили свої страви та вироби на фестивалі волонтерські групи «Родина» Світлана Лобода села Білопілля, група «Майбутнє» Марія Каськевич, Глуховецький ліцей, Кашперівська гімназія, волонтерська група закладу дошкільної освіти «Берізка» селища Глухівці з Інною Чернецькою та Інною Дроботюк. А хто з господинь найкраща — мало визначити дегустаційне журі

Дегустаційна комісія приступила до своєї роботи, а ведучі надали слово письменниці та методисту Вінницького обласного центру народної творчості Жанні Дмитренко. Вона у своєму виступі передала вітання від директора Вінницького обласного центру народної творчості Тетяни Цвігун та передала напутні слова, щоб у Пляховій знали, що в росії один із ресторанів названий борщем. Прочитала вірш свого авторства в якому йшлося про села Глуховецької громади та борщ, який намагаються вкрасти у нас москалі.

«Ніби борщ це ісконно їхня страва

Як і все, що є на цій землі,

Бо на все—москальське їхнє право

Дулю їм і зась їм до борщів

І до хліба нашого й до каш.

Хай смакують свої кислі щі

От вони якраз належать раші.

Концертну програму продовжили народний, аматорський колектив української пісні «Берегиня», дитячий колектив «Щасливі діти», співачка Поліна Даниленко,

вокальний гурт «Непедівський Світанок» ,гуморист Антон Даневський, дует «Горлиця» з піснею «Варенички», гурт «Суцвіття»

,ансамбль «Мрія», Вікторія Сизоненко, Олена Лазарчук, танцювальний колектив «Хвиля», співак Володимир Афанасьєв, танцювальний колектив «Подільські барви» вокальний ансамбль «Горлиця»

Гості фестивалю і господині з радістю робили естетичні знімки на згадку, тримаючи в руках красиві і неперевершені страви біля фотозони — дзеркала з сюрпризом.

Так співпало, що дегустаційна комісія завершила свою роботу перед фінальною піснею. Вони довго радились і прийняли мабуть саме виважене рішення: всіх господинь поставити на перше місце і нагородили їх першою премією.