Ставлять петлі. «Кому під час військового стану так хочеться поласувати дичиною?»

• Тривожна звістка надійшла від Українського товариства мисливців та рибалок нашого краю.
• Вони повідомили, що завдяки тому, що в минулому році в березні-квітні громадяни менше палили суху траву та очерети, побільшало в лісових угіддях мешканців дикої природи.
• Тільки серед законослухняних людей є любителі, що ловлять тварин на петлі

За  словами голови УТМР Олександра Поліщука, першість в такому варварстві належить мешканцям мікрорайону колишнього цукрового заводу села Махаринець. Мисливець нашого товариства вийшов на прогулянку з песиком і чотирилапий побіг в розвалини колишнього цукрового заводу. Видовище було не з приємних. В петлю з тонкого дроту потрапив собака, якого вдалося зняти з петлі. Мисливці і єгері пройшлися територіями близ своїх населених пунктів. Якщо в деяких селах колишнього Козятинського району таких знахідок було виявлено 1-2, то в Махаринцях такий промисел на дичину був масовим. Знімали з петель найбільше собак і лисів тому, що вони любителям дичини непотрібні. Попадали в петлі зайці, дикі кози.

— Нам відомо хто ставить петлі на тварин та поки не попадеться на гарячому, то він недоторканий громадянин, — сказав посадовець

Користуючись випадком ми не могли не запитати у голови УТМР за рахунок чого стався приріст серед тварин дикої природи.

— Перша причина в тому, що в минулому році майже не палили траву, —  каже голова товариства. —  Коли людина не вмішується в природу, то є й результат. Коли суху траву палили, то у вогні заживо пропадав молодняк тваринного світу. Я навіть можу подякувати людям за розуміння. Війна вічною не буде, з фронту прийдуть хлопці і нам буде що їм показати. Вони там воювали, щоб ми тут живу природу зберегли і її помножили. Друга причина в тому, що ми перед війною добре поганяли лиса. Хоч природолюби були не в захваті — казали навіщо вбивати лисичок вони ж такі гарні, ми їх таки вибили. У нас з відстрілом лисиць один з найкращих показників в районі  Тепер в зайців менше стало ворогів, а по селах менше стало пропадати птиці. За вовків в нашому краї зараз не чути.     

Голова мисливського товариства з оптимізмом дивиться у завтрашній день і вірить, що й цьому році, якщо хтось підпалить траву, то вони не будуть містити масовий характер, а це означає, що серед мешканців дикої природи буде поповнення.

Нам теж хочеться вірити, що палити залишки рослинного світу й в цьому році ніхто не буде, адже як каже голова УТМР, нам потрібно буде прозвітувати перед захисниками України, як ми зберегли живу природу нашого краю поки вони воювали на фронті.

Ми хочемо тільки нагадати, яку шкоду приносить суспільству паління сухої трави та залишки рослинного світу.

При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, оксиди азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини — одна з найотруйніших для нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Постійно подразнюючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Згідно з чинним законодавством, ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 27 ЗУ «Про рослинний світ», забороняється випалювання сухої рослинності або її залишків.17 бер. 2022 р.

Читайте також:

Прибилася мама з п’ятьма цуценятам

Чи буде у нас притулок для тварин у найближчому майбутньому?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.