Робили писанки і вивчали українські традиції

Олена Удвуд

Напередодні найважливішого для християн свята у Козятині відбувся майстер-клас із писанкарства для дітей.
Долучилися і козятинчани, і переселенці.
Дітям показали різні техніки традиційного розпису, а ще розповіли, як зробити писанку без використання фарби

Торік у грудні на базі опорного ліцею (колишня школа №4) за підтримки благодійної організації «Карітас-Київ» почав працювати дитячий простір. Він так і називається — «Простір, дружній до дітей». Його відвідують пільгові категорії школярів.

— У нас діти-переселенці, діти, чиї батьки захищають територіальну цілісність України, діти з особливими потребами, напівсироти, — розповідає Тетяна Лясківська, соціальний педагог опорного ліцею. — Це діти з різних ліцеїв Козятина, а також діти, які живуть у нашому місті, але навчаются дистанційно в тих містах, з яких прибули до Козятина.

Мета Простору — психологічна підтримка дітей під час війни. Для цього Тетяна Лясківська спільно з Людмилою Шевчук організовують для школярів різноманітні тренінги, активності та майстер-класи. Один із таких заходів відбувся у Центрі дитячої та юнацької творчості. Цей заклад допомагає дітям всебічно розвиватися та відкривати в собі таланти. Нещодавно на базі центру почав працювати гурток із відродження українських традицій. Викладачка гуртка, наукова співробітниця Музею історії міста Козятин Наталія Баштова провела майстер-клас для школярів, які відвідують «Простір, дружній до дітей».

Відео дня

Можна крапочки, а можна лінії

У суботу, 8 квітня учні зібралися у Центрі дитячої та юнацької творчості. Прийшли не з пустими руками: кожен взяв із собою яєчка, як справжні, так і дерев’яні. Адже дітей навчатимуть традиційному виду українського мистецтва — розпису писанок.

Перед початком майстер-класу необхідно підготувати робоче місце. На стіл кожному кладуть шматочок воску та свічку. Це два необхідні елементи для створення писанки. Ссаме за допомогою розтопленого воску на писанку наносять орнамент.

— Діти, у всіх є свічечки? — запитує Тетяна Лясківська.

— Так, — хором відповідають учні.

— Ще нам обов’язково потрібна суха серветка, — каже майстриня Наталія Баштова. — Якщо у вас справжнє яєчко, зіжмакайте серветку, зробіть із неї невеличке гніздечко і кладіть яєчко туди. Так воно не скотиться з парти.

І, звісно, кожен учасник майстер-класу отримує головний атрибут, необхідний для розпису — писачок. Вони бувають різних видів. Є писачки, схожі на лійку, є тоненькі, схожі на булавку. Різні види писачків застосовують для різних видів розпису.

— Писачок, схожий на гвіздочок, потрібен для лемківського розпису, — пояснює майстриня. — Це дуже цікава техніка, у якій використовуються крапки та тонкі лінії. Лемки — це народ, який досі плекає традиції. Вони ходять в одязі з вишивками, які неповторні й самобутні, пишуть писанки особливим способом. Щоб працювати писачком, схожим на гвіздочок, вам треба розтопити в ложечці віск. У гарячий віск ви вмочуєте писачок, рахуєте до п’яти, щоб він нагрівся і наносите крапочки та лінії. У кого писачок як лійочка, тут інша специфіка. Нагріваємо писачок від свічки протягом двох-трьох секунд і вмочуємо у віск.

Символи та візерунки

Перед тим, як перейти до розпису писанок, діти спершу тренуються. Для цього кожен має аркуш білого паперу. Школярі за допомогою писачків наносять на папір різні лінії та фігури. Хтось просто ставить крапочки, хтось малює сердечка. Тим часом майстриня дає важливі поради, як правильно працювати, щоб візерунок на яйці вийшов акуратним.

— Коли ви будете малювати яєчко, сідайте близько до столу, — каже Баштова. — Руки впирайте у стіл і притискайте лікті до себе.

Аби легше було визначитися із дизайном майбутньої писанки, перед кожним декілька аркушів паперу, на яких приклади розпису.

— Немає чітких правил, як ви маєте намалювати свою писанку, але кожен про щось мріє, — продовжує Наталія. — Якщо хочете, щоб збувалися бажання і все було класно, малюємо знак безкінечності. Краплі — це побажання здоров’я і грошей. Зірка — це побажання здоров’я, щастя, добробуту. Щоб її зробити, можна розділити яєчко на чотири лінії і просто з’єднати краї. Раджу складні візерунки не малювати. У кого писачок у формі гвіздка, можна спробувати лемківський розпис. Він цінується у всьому світі. Декілька крапочок і у вас буде квіточка. Можна поставити крапочку, провести хвостик і у вас будуть листочки. Можете робити крапочками різні лінії, або завитушки.

Колір має значення

Кожен обирає для себе візерунок і береться за роботу. А хто взяв із собою дерев’яні яєчка, використовує зовсім іншу техніку. Майстриня ставить на стіл пластиковий стакан, наповнений зерном. У цьому стакані декілька вигнутих ложок. У кожну Наталія кладе шматочок воскового олівця. Його треба розтопити від свічки і малювати безпосередньо по поверхні яйця. Натомість шкаралупу видутих яєць зафарбовують харчовими барвниками, розведеними у розчині води й оцту. Тут важливо дотримуватися чіткої послідовності.

— Починати ми будемо зі світлого кольору, тому спочатку ми будемо використовувати жовтий, — пояснює майстриня. — Хто намалював візерунок, буде підносити. Ми її пофарбуємо, просушимо за допомогою паперу, тоді нанесемо новий візерунок і зануримо в інший колір. Чому процес такий складний? Тому що ми будемо робити різнобарвні писанки. Перший візерунок, який ви нанесете на яєчко воском, залишиться білим. Після того, як ми пофарбуємо яєчко в жовтий колір і нанесемо поверх фарби віск, той візерунок залишиться жовтим. Потім можна пофарбувати в червоний, синій, а можна змішати кольори. Хто знає, який колір дасть червоний і синій?

— Фіолетовий, — відповідають діти.

— Молодці, — каже майстриня. — Можна пофарбувати в жовтий і синій. Який тоді буде колір?

— Зелений, — хором відповідають учасники майстер-класу.

— Ви професіонали, — каже Наталія. — Зелений колір символізує життя і розвиток. Жовтий колір — це енергія добробуту. Блакитний — це спокій. Чорний або коричневий колір — це міцно стояти на землі.

Дізналися про традиції

Діти наносять на свої писанки перші візерунки. Тим часом майстриня не лише допомагає учасникам майстер-класу, а й паралельно розповідає цікаві факти про традицію писанкарства.

— У стародавні часи дівчата після освячення клали червону писанку у воду і вмивалися цією водою, щоб цілий рік бути красивою і здоровою, — каже Наталія Баштова. — За допомогою писанок освідчувалися у коханні. Червоне яєчко з певними символами хлопець міг подарувати дівчині на Великдень на знак освідчення. Після цього вони могли зустрічатися, дівчина знала, що вона дуже хлопцеві подобається. Раніше люди були неписьменні і наносили на писанку різні знаки. Наша вишивка має закодовані символи, які є оберегом. І писанка теж була оберегом. Її зберігали за іконами. Вважалося, що освячена писанка рятувала будинок від всіляких негараздів, пристріту й лихого слова.

Після того, як візерунки покрили воском, учасники майстер-класу по черзі підходять до майстрині. Вона занурює писанки у баночки із фарбою, тримає декілька секунд, тоді обережно дістає ложкою і кладе на суху серветку.