Проводять пісочну терапію, розробляють нові методики і власноруч готують розвиваючі книги

• Кожного тижня Інклюзивно-ресурсний центр Махнівської сільської ради відвідує майже п’ятдесят дітей.

• Тут із хлопчиками й дівчатками працюють спеціалісти, які використовують різні методики та матеріали для розвитку, а деякі з необхідних девайсів працівники центру готують самі.

• Чим займаються в інклюзивно-ресурсному центрі — розповімо у нашій публікації

Інклюзивно-ресурсний центр Махнівської сільської ради обслуговує три громади колишнього Козятинського району: Махнівську, Самгородоцьку та Глухівецьку. Кожного дня цей заклад відвідує близько десяти дітей, із якими працюють логопед, дефектолог, психолог та реабілітолог. І усе це абсолютно безкоштовно, адже заклад утримується за рахунок держави.

— Загалом за тиждень ми приймаємо близько 47 дітей, — розповідає Лілія Сушко, директорка Інклюзивно-ресурсного центру Махнівської сільської ради. — Це для нас доволі велика кількість, враховуючи і те, що приміщення у нас невеликі, і те, що спеціалістам потрібно і корекційні заняття проводити, і надавати консультації.

Інклюзивне навчання організовують у школах та дитячих садочках, де з дітьми окрім вихователів та вчителів працюють асистенти. Але не в кожному навчальному закладі є  вузькі спеціалісти, необхідних для розвитку — наприклад, дефектолог чи логопед. Тому діти і відвідують інклюзивно-ресурсний центр.

— У нашому центрі ми займаємося з дітками, які мають різні види порушень: зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелекту, затримку психічного розвитку. Це у нас ресурсна кімната, — показує директорка закладу. — Тут ми проводимо з дітьми групові заняття. А ще у нас є сухий басейн, бігова доріжка, велотренажер, батути.

Не лише корекція, а й заспокоєння

Серед спеціалістів, які займаються із дітьми — реабілітолог Тетяна Крижанівська. А ще із кожним хлопчиком та дівчинкою працюють психологині Ірина Гижа та Катерина Рибачук. Вони проводять як групові, так і індивідуальні заняття. Кожна застосовує свої методики. До прикладу, Ірина Гижа використовує пісочну терапію.

— Тут у нас сипучий пісок та кінетичний, він різних кольорів, — показує Ірина стіл для пісочної терапії. — За допомогою нього діти сортують та шукають різні предмети і ліплять. Також у нас є великий сектор із піском та фігурками. У ньому ми можемо вивчати, наприклад, тварин, моделювати різні ситуації, тощо. Він корисний не тільки з точки зору корекції, а й для заспокоєння

Діти займаються також із різного виду конструкторами. А ще в кабінеті психолога дошки для розвитку взаємодії півкуль головного мозку. На дошці — дві канави однакової форми. Дитина має пальцями або за допомогою фішок провести по канавкам одночасно правою та лівою рукою.

— Діти роблять цю вправу як із розплющеними очима, так і з заплющеними, — продовжує Ірина Гижа. — У деяких із заплющеними очима навіть краще виходить, вони тоді зосереджуються на рухах і у них не розсіюється увага. Також у нас є спеціальні набори для сенсорного розвитку. До прикладу, прозорі та тканинні мішечки з різними наповнювачами. Ми даємо спершу дитині прозорий мішечок, вона його розглядає і пробує руками, а тоді шукає, в якому з тканинних мішечків такий самий наповнювач. У цій коробці отвори для обидвох рук, ми показуємо предмет, а дитина має його знайти в коробці, орієнтуючись на дотик. Це теж доволі непросто, тому що великі предмети, наприклад, банан, знайти легко, а з маленькими треба погратися.

Використовує психолог і спеціальні набори для орієнтування. Вони мають фігурки, які потрібно розставити у певній відповідності. Наприклад, за допомогою такого набору з тваринами діти вивчають, де живуть тварини — на землі, під водою, чи літають.

Психолог Катерина Рибачук виготовляє для дітей папки із завданнями на розвиток мислення, пам’яті, уваги і не тільки. На ламінованих сторінках — фігурки, які приклеюються за допомогою липучок. Із такими папками діти знайомляться з їжею, посудом, побутовою технікою, іграшками, нормами поведінки, геометричними фігурами, тощо.

— За допомогою таких завдань діти визначають, наприклад, що можна купити за гроші, а що ні, які вчинки погані, а які добрі, з чого і за допомогою чого можна приготувати страву, зображену на картинці, — розповідає Катерина. — Ми маємо і друковані каталоги, за якими вивчаємо тварин, цифри, їжу. Нещодавно ми придбали камінці «Марблс». По них є дуже цікаві вправи на увагу. Також ми вивчаємо за їх допомогою кольори, фігури.

Розробляють дихання

Дефектолог Зоріна Орлюк розробляє для своїх маленьких учнів лепбуки. Це розвиваючі настільні книги, за допомогою яких можна вивчати різні теми: від цифр до продуктів.

— Можна це все показувати на пальцях, але дітям набридає, а так ми використовуємо лепбуки, — розповідає директорка Інклюзивно-ресурсного центру Лілія Сушко. — Для корекційних занять ми шукаємо різні варіанти, як усе вивчати в ігровій формі. Це надзвичайно кропітка робота.

Для розвитку дитини у якості навчальних матеріалів використовують не лише лепбуки, а й те, що зазвичай господині ховають у кухонних шафах — крупи та макарони.



— Ось у нас коробка з різними видами макаронів, — показує Лілія Сушко. — Ми їх спочатку фарбуємо, а потім разом із дітками сортуємо. Так діти не тільки вивчають колір та величину, а й пропрацьовують тактильність та креативність.

У кабінеті логопеда Оксани Гуляс справжній куточок для релаксу. Тут і крісло-подушка, і куточок усамітнення у вигляді сови, яку спеціаліст зробила власноруч. А на стелі доволі незвичний девайс із пір’їнками на різних рівнях, схожий на китайські повітряні дзвіночки. Його логопед теж виготовила сама. За допомогою цього предмету роблять дихальні вправи.







— Я працюю за методиками сенсорної інтеграції та нейрокорекції, це нові види корекції, — розповідає Оксана Гуляс. — Стандартна логопедія біля дзеркала підходить не всім, тому що діткам буває некомфортно, незвично і це набридає. Тому ми використовуємо різні інструменти, а методики до них пишемо самі разом зі спеціалістами центру. До прикладу, разом із дефектологом ми написали методику роботи із сенсорними мішками та дошкою Більгоу. Є також дуже цікава методика роботи з пазл-болом, який проводить не лише корекцію, а й розвиває у дитини креативність.

Читайте також:

Коли закінчиться навчальний рік та які дати канікул — пояснення від МОН

Чим харчуються наші діти. Світлини обіду з сьомого ліцею

У Самгородку школярів навчають різбленню по дереву

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.