Сьогодні, 4 березня до нас приїхали жінки з різних куточків України, що взяли участь у фотопроекті «Сильні духом. Мами»
Це героїчні українки, що втратили своїх синів на Сході.
Ми поспілкувалися із учасницями проекту.
Що вони нам розповіли?
Вікторія Костюк — одна з учасниць фотопроекту «Сильні духом. Мами». До нас вона приїхала з Вінниці.
На проект жінка потрапила завдяки куратору Наталії Дубчак. Вона зателефонувала і запропонувала взяти участь у фотосесії.
►З ліва на право: Наталія Дубчак, Наталія Борисенко, Олена Панасенко, Вікторія Костюк. Праворуч Інна Наумова
Вікторія Костюк втратила на війні синочка Євгена. Він був ще зовсім молодим — йому було 20 років. «Шльоцик», саме таким був позивний Євгена, пішов на схід добровольцем у 2014 році. Служив у корпусі «Правого сектору» стрілком. До цього був на Майдані.
— Це доросла дитина. Ми всі батьки військових. Звісно, ми були проти, але це не можливо було зупинити, — каже мама Вікторія, не стримуючи сльози.
Через два роки «Шльоцик» загинув. Підірвалася «розтяжка» у шахті в Бутово. Уламок поранив Євгена. Три дні він лежав у комі. А потім його серце зупинилося у лікарні імені Мечникова, що у Дніпрі.
— Що вам дав цей проект? — запитуємо Вікторію.
Вона просить трохи часу, щоб зібратися з думками. В очах досі бринять сльози. Через секунд двадцять дає відповідь.
— Такий проект — підтримка мам, таких як я, — каже Вікторія Костюк. — Ми одне одного підтримуємо. І ця виставка дає можливість нести те, що наші діти, наші чоловіки там не даремно були і щоб про них не забували. Ми хочемо це донести матерям. Щоб знали, що ми разом і ми разом — це сила. Сила матерів — це дуже велика сила. І пам’ять, яка ніколи не забувається.
Вікторія Костюк — одна з мам, які взяли участь у фотопроекті «Сильні духом. Мами». Його ініціював Департамент військового капеланства Української греко-католицької церкви. Дванадцять жінок з усіх куточків України позували перед фотокамерою в традиційних костюмах.
У травні минулого року в столиці організували виставку світлин. А згодом видали глянцевий календар. Один з його примірників можна побачити у Музеї історії міста у залі «Звитяга та мужність».
Серед учасниць проекту й наша козятинчанка Інна Наумова. Єдиний син Вадим був солдатом Національної Гвардії. Він служив снайпером 1-ої бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка.
Першого вересня 2014 року Вадим зник безвісти. Трапилося це після того, як бойовики напали на блокпост нацгвардійців біля мосту у селі Василівка, що на Донеччині.
Аж у жовтні в морзі Запоріжжя знайшли його ремінь. Упізнали за тестом ДНК.
— Музею нашому 17 років, — каже Лілія Макаревич, директор Музею історії міста. — І коли він тільки відкрився, десь через 3 роки, до нас завітала мама зі своїм синочком. Вони пройшлися залами нашого музею. Але зокрема чомусь саме зосередили свою увагу на залі «Звитяга та мужність». Але тоді вона була не така. І синок зосередив свою увагу на воїнах. І сказав: «У нас теж герої в родині. Це і дідусь, і прадідусь, який загинув у Першій світовій війні». Це були наша землячка, наша козятинчанка Інна Наумова. А її синок сьогодні в цій галереї — Вадим Наумов.
Інна Наумова посприяла тому, щоб козятинчани теж побачили фотопроект «Сильні духом. Мами». Саме завдяки нашій землячці світлини матерів сьогодні виставлені у залі «Звитяга та мужність» в Музеї історії міста.
Перед дизайнерами та візажистами проекту постало непросте завдання. Адже зазвичай у жінок підкреслюють сексуальність та вроду. А тут треба було зробити акцент на іншому.
— Наталка Борисенко була перша в першій шестріці, — розповідає Наталія Дубчак, куратор проекту та одна з учасниць. — На неї витратили годину. Щоб ви розуміли, чотири години було на всіх. На неї витратили годину, тому що фотографи шукали, як правильно подати в першу чергу душу. Душу, очі. Тому що макіяж — це супер, але якщо ви подивитеся в очі, то очі — це зовсім інше. Навіть посмішка на обличчі не означає, що посміхаються очі.
У проекті взяло участь дванадцять жінок. А до нас приїхало п’ятеро. Це Вікторія Костюк, Наталія Дубчак та Олена Панасенко з Києва, Наталія Борисенко з Рівного та козятинчанка Інна Наумова.
На виставку запросили мам загиблих бійців з Козятина. Серед них Людмила Кацабіна, мама Сергія Кацабіна. Вона втратила на війні сина у 2015 році.
— Я щойно підійшла. Дуже цікаві, дуже гарні світлини. Я ще не бачила. А це дивіться, загинув, як вже добирався до дому, — показує Людмила Кацабіна на одну зі світлин. — Боже! Що це робиться?! Страшне!
— Вам такі образи поробили, — ділиться враженнями міський голова Олександр Пузир. — Дуже красиво. Звісно, на планшетах воно виглядає не так.
— Як сказав блаженнійший Святослав, він відкривав нашу виставку, це, каже, у вас арт-терапія вийшла. Це дійсно елемент арт-терапії. Це лікуючий момент. Крім того, що це пам’ять про дітей наших, це найголовніше, і увага до родин, але, в той же час, це для нас особисто вийшла терапія, — пояснює мету проекту Наталія Дубчак.
Побачити світлини матерів ви можете у Музеї історії міста до 15 березня. Експозиція виставлена у залі «Звитяга та мужність».
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 50 від 13 грудня 2024
Читати номер