Планують провести дві нитки водогону

• Важливе питання. У селі Козятин планують провести водогін. Для цього мають створити кооператив, який вирішуватиме всі робочі питання.
• Поки що все на етапі обговорення. Ми запитали у мешканців Іванківців, які вже
• мають в оселях воду, що б вони порадили козятинчанам

Минулої суботи, 16 березня, біля клубу села Козятин зібралися селяни та представники міської ради.. На порядку денному було питання чистої питної води зі свердловини. 

— Війна — не причина, щоб не пити чисту воду. У Медведівці води майже немає, в місці водозабору два метри. Води скоро не буде ніде ні хорошої, ні поганої. Ми ранком якогось дня прокинемося і у нас не буде навіть вонючої води, — казала очільниця громади Тетяна Єрмолаєва. —  Плануємо дві нитки водогону. Одна піде вулицями села Козятина, інша — в сторону Білої Казарми. 

Присутні стали запитувати у міського голови, по якій стороні їхньої вулиці буде прокладена водна магістраль. 

— Фірма-проєктант буде погоджувати проєктні роботи з усіма службами: з газовиками, енергетиками тощо, — повідомила міський голова.

Говорили про стартову ціну вступу до кооперативу. 

— Це залежить від кількості людей, які будуть у кооперативі. Чим більше людей у кооперативі, тим буде меншою вступна вартість. Орієнтовно це 20-25 тисяч гривень вступних, 15 гривень — за кубометр води і 20 гривень — абонентна плата на місяць, — сказала Тетяна Єрмолаєва. 

За словами начальника ЖКГ Івана Вовкодава, щоб створити кооператив, потрібно провести установчі збори, обрати голову кооперативу, а вже він чи вона візьме тягар організаційної роботи у створенні і реєстрації кооперативу.

Кілька років тому таку процедуру проходили мешканці Іванківців. Вони вже два роки користуються водопроводом. Щоб учасники майбітнього кооперативу не наступили на ті самі граблі, що їх попередники, ми запитали у мешканців Іванківців, що б вони змінили, якби їм довелося ще раз проводити водогін. 

— Перший наш мінус у тому, що свердловину зробили біля ставу. Є тут якийсь зв’язок, я не можу сказати, але у нас часто з водогону йде жовта вода з неприємним запахом, — каже пані Надія. —  Також повинна бути конкретна людина, яка має перевіряти показники лічильника, тому що не всі платять за воду.

Тут варто пояснити, що лічильники стоять біля будинків на глибині двох колодязних кілець. І щоб зняти показники, треба «настрибатися».

— Так у вас була така людина. Чоловік один день опускався і піднімався з кілець і сказав: нехай ті показники збирає хтось інший, тільки не я. Було таке? — уточнили ми у пані Надії. 

— Це так. Тільки проблема в іншому. Хтось не пустив на подвір’я свого двору. Когось із господарів вдома не було. Кому воно треба влізати в кільце, коли господаря вдома нема? Покинув тому, що не хотів собак дражнити. 

— Так хто у вас в кільцях показники лічильника перевіряє?

— Ніхто не перевіряє. Є слюсар, якого викликають, коли якась поломка. Він у нас в коперативі не зареєстрований, йому платиться тільки за виклик. Перший виклик — безкоштовно, всі наступні — йде оплата, за виклик і виконану роботу.

— Коли у вас останній раз знімали показники лічильника?

— Голова кооперативу знімала показники перед новим роком, щоб виявити боржників. Після нового року ще ніхто показники не знімав. 

— Тобто з вашої розповіді можна зробити висновок, що лічильники у кільцях — це не найкраща ідея?

 — Так, до нього поганий доступ і лічильники в кільці часто виходять з ладу, тому що стоять у місці з надмірною вологою. Чоловіки підозрювали, що будуть такі проблеми. Але проєктанти настояли, щоб у всіх все було однаковим, тому що вони на свою продукцію давали гарантію. Коли після здачі водогону в експлуатацію траплялася поломка, то ніхто з підрядників вже ні до кого не приїжджав і не ремонтував нічого, — завершила свою розповідь пані Надія. 

Іванківчанка Валентина розповіла, що люди, в яких стали текти лічильники, купували нові за власні кошти.

— Одна родина водою зовсім не користувалася і на лічильнику стояла заглушка. У них також вийшов із ладу лічильник. І їм теж довелось купувати лічильник за свої гроші, — каже жінка. — З власного досвіду можу козятинцям порадити не погоджувалися, щоб лічильники купувала фірма-проєктант. Їхні лічильники низької якості і коштують не 350 гривень, як у «Фонтані», а 600 гривень за один лічильник. Якщо вже купувати кота в мішку, то не знаю, чи краще, але що у підприємця буде вдвоє дешевше, то це точно. 

Ще ми хотіли дізнатися, що б хотіли змінити люди, які користуються водогоном у Сигналі. Вони кажуть, що якихось незручностей не помічають, або їх поки не мають.

А в селі Козятин поки пройшли перші збори, наступного разу планують зустрітися через два тижні. 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.