Наталія Меша відвідує міський терцентр близько року. Вона отримала виробничу травму і втратила 20 % працездатності. Каже, пенсія маленька, тому жінка дуже рада, що для людей поважного віку час від часу влаштовують подібні акції. На благодійний захід її запросила соціальна працівниця Оксана. Вона зателефонувала й запропонувала прийти.
— Ми дуже задоволені, — ділиться враженнями Наталія Меша. — Велике спасибі керівництву Територіального центру за те, що вони про нас піклуються. Ще й такі послуги — краса. Мені зробили і манікюр, і брови пофарбували. Дівчатка дуже уважні та турботливі. Я перший раз брала участь у подібній акції.
Одна із волонтерок Марина працює майстром манікюру вже два роки. Каже, спершу це було звичайне захоплення, а згодом стало її професією. До подібних акцій долучається не вперше. Близько півтора місяця тому вона разом з колегами вже відвідувала підопічних терцентру.
— Це була ідея Софії, — розповідає Марина. — Вона все організувала. Я робила манікюр, а дівчата фарбували брови. Ми не довго вчора були. У мене на манікюр було троє. А в дівчат клієнток було значно більше. Ми вже другий раз туди ходили. Подобається те, що можна поспілкуватися з людьми і є можливість зробити їм приємне. Подарувати позитивні емоції.
Софія Ілліна, ініціатор акції, вирішила стати волонтером після тренінгу з особистісного розвитку. Куратори дали учасникам завдання зробити щось хороше для людей без матеріальних затрат. Вона разом з колегами довго радилася стосовно того, що можна було б зробити, і вирішила навідатися до підопічних Територіального центру.
— Спершу ми хотіли поїхати у «Будинок матері та дитини», але треба було домовлятися, бо там у людей психологічні травми, — каже Софія. — Тому ми вирішили піти до терцентру. Уперше провели таку акцію наприкінці березня. Нам сподобалося. Дуже приємно робити людям добро, не чекаючи нічого натомість. Бо зазвичай людина щось зробила і чекає від тебе якоїсь подяки.
Волонтери вирішили зібратися й піти ще раз, хоч через напружений графік роботи часу мають не так багато.
— Ми робили по мінімуму: корекцію, фарбування брів і манікюр, — розповідає волонтерка. — Бо, наприклад, для того, щоб зробити повноцінний перманентний макіяж, треба дуже багато матеріалу та обладнання. Фізично ми його все не перенесемо. Ми прийшли туди насамперед для того, щоб поспілкуватись. Там жінки у віці. Їм уже треба не стільки макіяж, скільки увага.
Софія Ілліна очолює потужний волонтерський рух. Зараз її команда збирає гроші на соціальне таксі для дітей-інвалідів у Хмельницькому. А минулої п’ятниці вона разом з іншими волонтерами висаджувала дерева за будівлею поліції.
— Усі думають, що за це мають або гроші давати, або це якісь депутати влаштовують, щоб робити собі рекламу, — додає Софія. — Ні, це просто ми від себе.
Олена УДВУД
Фото
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 40 від 3 жовтня 2024
Читати номер