Парк потопає у болоті

• Потепління принесло із собою нові проблеми.
• Хоча снігу цієї зими випало і не багато, коли він розтанув, виявилося, що його було якраз достатньо, щоб перетворити сквер у центрі міста на болото.
• Там хіба що жаби не квакають.
• Про наші враження від прогулянки парком читайте у публікації

Починаючи з минулого тижня температура повітря в світлу пору доби тримається на позначках вище нуля, лише на ніч береться невеликий приморозок. Пташки цвірінькають, більше не сніжить, ще й сонечко світить яскраво. Так, наче зараз не лютий, а березень. І хоч інколи дошкуляє вітер, сонячна погода так і манить козятинчан на вулицю.

У понеділок, 14 лютого ТОП-зоною відпочинку, без сумніву, стала площа — і малі, і дорослі ринули подивитися на нову лавку для закоханих, яку встановили напередодні Дня святого Валентина. Не менш людно було і в міському сквері. Хто сидів на лавочці, хто говорив по телефону, хто проходив доріжками, поспішаючи у своїх справах, діти каталися на гойдалках. Втім тут ми побачили не лише козятинчан, а й болото, в яке вгрузають ноги.

Ми не раз писали у нашій газеті про занедбаний стан міського скверу. Центральна частина парку виглядає охайно — клумба, лавочки, територія встелена бруківкою. Так само охайно виглядає новий дитячий майданчик зі штучним покриттям. Але про решту парку цього не скажеш. Асфальтове покриття пішохідних доріжок вже давно розтануло, як сніг на сонці, в ямах збирається вода. Так і йдеш доріжкою, а під ногами як не калюжа, то болото.

Прийшовши додому, доводиться черевики відчищати. Аналогічна ситуація біля «клітки» — поки на самому танцювальному майданчику сніговий покрив долежує свої останні дні...

... за огорожею сніг вже давно розтанув, перетворивши територію біля клітки на місиво з грязюки.

Але це лише квіточки. Бо пішохідні доріжки ще у більш-менш прийнятному стані. Справжнє багнище, в яке вгрузають ноги, в іншому місці.

У нашому парку два дитячі майданчики. Один — сучасний з новими гойдалками у північній частині скверу. Ще один — старий, у південній частині парку. Вдень ажіотаж як на новому, так і на старому майданчику — діти бігають, граються і катаються і там, і там. Втім якщо на новому майданчику штучне покриття, то на старому — асфальт. Про те, що він не у кращому стані і давно потребує ремонту, ми писати не будемо. Бо ями на асфальті — то не найгірша проблема. Біда в тому, що до того майданчика ще треба якось дійти. Тому що між пішохідними доріжками і майданчиком, з якого боку не підійди, суцільне болото.

Біля того ж таки старого майданчика стоять три гірки. Одна з улюблених забавок дітей, поступається місцем хіба що гойдалці. Коли ми були у парку, на одній із гірок, тій, що у формі паровоза, саме гралися трійко дівчат. Щоб вилізти на гірку, діти місили ногами болото, бо навколо — суцільні калюжі і мокра земля. І з’їжджає малеча теж в болото.

Поруч стоїть стара гірка. Там ситуація аналогічна — навколо багнюка.

Щоб вилізти на велику гірку, теж доводиться пробиратися через грязюку. На щаблях драбини повно засохлого болота.

Поруч зі старим дитячим майданчиком восени минулого року поставили турніки. На них теж полюбляють бавитися діти. Територія, де стоять турніки, має штучне покриття. Але щоб до них дістатися, так само треба пробиратися через болото і калюжі.

Добре, що перед початком зими з парку хоча б прибрали усе опале листя з дерев. Інакше на додачу до клаптів грязюки на черевики чіплялося б ще й пожовкле листя.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.