Пам’яті Сергія Кацабіна

9 лютого 2019 р.
Інформагентство RIA

Сергі́й Бори́сович Каца́бін народився 22 квітня 1983 року у Липовецькому районі Вінницької області. Загинув 9 лютого 2015 року в с. Логвинове (Донецька область) Загинув у боях за Батьківщину під час російської збройної агресії проти України. Він виріс в Козятині, став українським військовослужбовцем, солдатом резерву Національної гвардії України, фельдшером та фармацевтом.

Сергій захоплювався медициною, здобув фельдшерську освіту, працював у лікарні швидкої допомоги фельдшером, крім того, продовжував навчання в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця на фармацевтичному факультеті. Брав активну участь в Революції Гідності.

На початку війни Сергій Кацабін був волонтером, коли затоваришував з медиками 2-го резервного батальйону оперативного призначення Національної гвардії України. Деякий час, в кінці червня 2014, Сергій чергував з ними на блокпосту № 3 у Слов'янську. Пізніше, знову як волонтер, допомагав медикам у вже об'єднаному батальйоні імені Кульчицького на опорному пункті «Хрест» у Дебальцевому.

Відео дня

Після заснування Медичної роти Пирогова, записався добровольцем. Був зарахований на службу 31 грудня 2014 року на посаду фармацевта відділення медичного постачання медичної роти Північного територіального управління Нацгвардії (в/ч 3001). Під час найтяжчих боїв на дебальцівському плацдармі, взимку 2014-2015, Сергій перебував на передовій, рятував життя поранених українських захисників.

9 лютого 2015 року машина швидкої допомоги, під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням…

Сергій загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Тарас Кончевич, Максим Овчарук, Дмитро Лагунов.

Вважався безвісти зниклим. 21 грудня 2015 року рішенням Козятинського міськрайонного суду Сергія Борисовича Кацабіна оголошено померлим, як такого, що пропав безвісти під час виконання обов'язків військової служби в зоні проведення антитерористичної операції в східному регіоні України. 9 лютого 2015 року встановлено, як дату смерті. На початку квітня 2016 року за експертизою ДНК було ідентифіковане тіло загиблого Сергія серед похованих на Краснопільському кладовищі під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО.

22 квітня 2016 року в Козятині пройшло прощання з Сергієм Кацабіним, перепоховали його на приміському кладовищі у селі Козятин. 22 квітня в місті було оголошено Днем жалоби.

У Сергія залишилися батьки Людмила і Борис…

Вічна пам’ять герою! Слава нації! Смерть ворогам!

Нагородження Сергія Кацабіна

У червні 2014 року нагороджений Почесною грамотою облдержадміністрації та обласної ради як медик-волонтер.

Указом Президента України від 21 березня 2016 року №103/2016, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

24 липня 2016 року нагороджений Орденом «Народний Герой України» (посмертно).

2 червня 2017 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин» (посмертно).