«Палити не можна, а куди дівати ті бур’яни?»

«Палити не можна, а куди дівати ті бур’яни?»

Щороку навесні та восени їдкий дим стелиться містом. Люди палять листя, гілляки, бур’яни. Рятувальники проводять профілактичні рейди, нагадуючи про заборону та штрафи. Натомість мешканці громади запитують: «Якщо палити не можна, то що з ним робити?» Чи є у комунальників план виходу з цієї ситуації — дізнавалися наші журналісти.

Нещодавно козятинські вогнеборці притягнули до відповідальності за ст.77-1 ч.1 «Випалювання сухої рослинності або її залишків» місцевого жителя, що палив сміття. Це сталося під час рейду, 2 вересня. Локація — домоволодіння, яке знаходиться біля місцевої пожежної частини. Порушнику загрожує штраф 3060 гривень. Як зазначають надзвичайники, подібні  рейди проводяться кожного року у весняно-літню пору. Адже незважаючи на заборони та штрафи, деякі громадяни продовжують випалювати траву, наражаючи всіх на небезпеку. Також у нашій громаді рятувальники щоденно проводять аеророзвідку. Запускають дрон, щоб вчасно виявити осередки вогню. Разом із правоохоронцями вони не перестають нагадувати та наголошувати — достатньо одного недопалка чи сірника, щоб спричинити масштабну пожежу.
«Та попри заборону, люди продовжують підпалювати сухе гілля та сміття, наражаючи на небезпеку всіх навколо. — йдеться у повідомленні рятувальників, — Вкотре закликаємо не провокувати пожежі у природних екосистемах. Будьте відповідальними та свідомими!» 

Нагадаємо, згідно зі статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне випалювання сухої рослинності тягне за собою накладення штрафу на громадян від 3060 гривень до 6120 гривень. На посадових осіб (якщо це пожежа на територіях підприємства) — від 15300 гривень до 21420.

 

Новина про те, що місцевого палія притягнули до відповідальності, викликала шквал коментарів та обговорень. І деякі цілком обгрунтовані. Адже і справді — палити сміття не можна, викидати в баки для побутових відходів теж зась. То куди ж його дівати?

Пропонуємо почитати, що пишуть козятинчани:

Валентин Ільчук: «Коли надворі спека до 30 градусів та ще дим, дихати нема чим, можна спалити коли надворі стане прохолодніше та люди закривають вікна?

Татьяна Дулецька: «Якщо сухе спалювати, то воно вмить згорить, але ж як запалять вологе, то димить цілу ніч, неможливо відкривати вікна. Все залежить від людей».

Володимир Загоруйко: «Мені цікаво, згідно якого закону забороняється спалювати залишки рослинності? Закону про пожежну безпеку чи екологічного стану? Підкажіть будь ласка! А то не знаю від кого ховатися. Від пожежників, чи поліції з екологами?»

Ната Никитюк: «Дійсно і куди його дівати! Гудиння з картоплі восени весь час палили! Сміття з городу теж»

Olga Yukhimchuk: «І палити не можна, і в сміття не беруть. Може скажуть, куди подіти бур'яни?» 

Валя Тирон: «Що з тим робити, що збирається на городі? Мої батьки все життя все суще спалювали і ніхто нікого не штрафував, а тут панство розвелось, яке не працює на городі і йому заважає дим. От від того, що не мають що робити, викликають ментів, а нам, городникам, що робити?»

Лариса Громак: «Тільки-но і вмієте притягувати до відповідальності  простих людей. До ваших бездіяльних чиновників краще зайдіть і проведіть там рейд. Що робити з тою травою, їсти? Придумайте як в Європі, приїджає машина раз на тиждень, забирає в біомішку листя  і ніхто нічого не палить! Так, ні, треба три шкури зідрати з простих людей! А я як палила так і палю, іншого варіанту поки немає».

Yury Lyashenko: «Дайте пораду, що робити з не харчовими відходами на своїй ділянці (гілляки зрубаних дерев, стебла помідор і т. д.). Все одно їх треба утилізувати і не порушити закон. І, мабуть, купи бур'яну та гнилих яблук біля сміттєвих баків теж не вихід»

Vitaliy Kovalchuk: «Я скажу зі свого досвіду, бо більше 15 років перестав спалювати рослинні рештки на городі. Відколи почав застосовувати компостні купи, стала подвійна користь: і утилізація, і компост. Для гілок вже два роки як придбав подрібнювача, тепер ще маю мульчу. Єдина пересторога — для картоплиння та гудиння томатів треба окрему купу і трошки за іншою схемою, бо треба температуру більше 55 градусів С, щоб знищити фітофтору. Головний недолік — треба наробитись при утилізації, але не травлю сусідів і свою родину не дуже екологічним димом»

Лариса Стецюк: «Зрозуміло, щоб це заборонялось у містах, а села тут при чому?! У мене бур'яна на долині цілий камаз сухого, не дай Бог діти кинуть сірник — це буде біда. Тому якби дозволили спалювати в селах на огородах, було б чудово, рекомендую владі прислуховуватись до людей»

Запитали у директора Козятинського «Чистого міста» Олександра Грінченка, як планують вирішити цю проблему.

— У місті люди траву, гілки і це все інше складають біля баків, ми його забираємо, так як займаємося благоустроєм, — каже Олександр Грінченко. —  В подальшому у планах є зробити велику компостну яму. Але це все має бути офіційно, щоб вона відповідала всім нормам. І вже тоді  вивозити листя, рештки скошеної трави — все, що може перепрівати — у компостну яму. Якщо вона буде, то мешканці самі будуть туди возити.  Це зменшить викиди по місту біля баків. Можна буде своїм транспортом все вивозити. Але це не буде все в перемішку з будівельним сміття. Це все повинно бути окремо.

За словами Олександра Грінченка, питанням спільної компостної ями займається Управління житлово-комунального господарства. Поки що, сказати точно, коли це буде, не можуть. Але, думають, що найближчим часом.

Читайте:

Синоптики попереджають про нестійку погоду на Вінниччині

На один день козятинчан просять обмежити споживання газу

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (1)
  • Читач44
    Компостна яма це утопія.. Якщо вона  і буде то мало хто з  мешканців   зможе своїм транспортом все  туди вивозити. Більшість із тих хто має такий транспорт на городах не працює, а в змозі купити картоплю та овочі  в магазинах або на базарі. Городину дома вирощують в основному пенсіонери або малозабезпечені громадяни в більшості з них відсутній будь який транспорт. Так що спустіться на землю пане Грінченко.

keyboard_arrow_up