Одна біда не ходить, після пожежі прийшла нова напасть

Одна біда не ходить, після пожежі прийшла нова напасть
  • Вслід за нещодавньою пожежею в цеху переробки ГО «Міцний тил» прийшло інше нещастя — вийшов з ладу генератор живлення. Але волонтери не залишилися наодинці з труднощами. Багато чуйних людей відгукнулися і надали «Міцного тилу» посильну допомогу. Як то все було — у нашій розповіді.

Коли ми приїхали до «Міцного тилу» Ольга з Катериною саме заливали у генератор пальне, а запустивши апарат на  дизпаливі нам сказали

— Пішли до цеху, бо маємо дуже багато роботи, — запустивши генератор сказала одна із жінок. 

В коридорі стояв ще один генератор.

— На всякий випадок придбали ще один, запасний?, — запитали в Ольги Пирогової.

— Ні, —  відповіла волонтерка, — Запасного ми якраз запустили, він зараз працює, а цей ми купили за донати людей.

— В українців є прислів’я, що одна біда не ходить, — каже сестра Ольги Катерина, —.Вчора, 12 лютого, вийшов з ладу генератор, який ми купили за донати небайджужих людей. Ми його відправляємо на сервісний центр, щоб спеціалісти його подивилися і відремонтували. Дуже дякуємо родині Павловських із Залізничного, що завдяки їхній допомозі ми не призупинили виробництво. Вони дали нам у користування свій особистий генератор. Потужність нашої роботи, на жаль, зменшилася та дякуючи людям, ми не зупиняємося і не здамося, які б виклики для нас не готувала доля, — сказала оптимістично настроєна Катерина.

В цеху видимі сліди пожежі. Найбільше дісталося прапорам бойових частин. Хлопці дарували їх волонтерам в знак подяки за таку їм потрібну допомогу.

До «Міцного тилу» завітала з солідним донатом дружина загиблого Героя пані Галина. Жінки вже дружать давно, тож Катерина стала розповідати подрузі про пожежу в цеху.

— Масштаб пожежі міг бути значно більшим, якби Оля  хоч трохи пізніше зайшла у цех. Вона  вчасно помітила, що трапилась велика біда. Я виставила пост в інтернеті, що у нас згоріли ваги, які розплавилися повністю і дві тисячі реторт пакетів, які, на жаль, також розплавилися. Майже з першої хвилини нещастя люди згуртувалися. Поступила на наш рахунок велика кількість донатів. Ольга обов’язково підрахує і ми висвітлимо суму, яку нам люди задонатили. Велика подяка Ользі Шостак, яка поставила на продаж свої брошури рецептів. Дякуємо дівчатам, які нам фізично допомогли. Це ВО «Родина» з Білопілля, родина Мамчур, Тетяна Ковтонюк. Дякуємо родині Осьмірко, Тетяні Москаль, Олена Присяжнюк, Паші Постоєнко. Ми щиро дякуємо всім, хто нас підтримав у важку хвилину і завдяки їхній допомозі ми продовжуємо працювати для наших хлопців на фронті. 

Ольга також розповіла, що минулої середи надала допомогу «Міцному тилу» делегація з Вінниці та Козятина на чолі з Валерієм Коровієм та Олександром Сауляком. Вони передали гроші на 1600 реторт пакетів і обіцяли, що з м’ясом допоможуть. А ще вони винятково позитивно оцінили роботу ГО «Міцний тил». 

«Господині волонтерської кухні ГО «Міцний тил» — це справжня стихія. Від першого дня повномасштабного вторгнення вони щодня тримають свій пост біля плит.

Чим вражає цей «кухонний десант»? Асортимент: 28 видів страв із м’ясом!

Спецзамовлення: Готують навіть особливі «канапки для скидів» — те, що допомагає нашим хлопцям відновити сили у найважчих умовах.

Незламність: Навіть пожежа в цеху, що сталася через перепади напруги, не зупинила роботу. Жінки просто згуртувалися ще сильніше», — написали гості у соцмережах після візиту до волонтерів.

— Що вам зараз найбільше потрібно?, — запитав журналіст у Ольги.

— М’ясо, без нього ніяк, томати, томати і ще раз томати.

Катерина додає:цукерки, печиво, чай, кава, теплі речі, особливо шкарпетки, щоб ми могли їм формувати коробочки тепла.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up