Не обійшлося без поломок на трасі, велогонщики крутили педалі за тих, кого чекаємо

• Ще до старту велопробу одна з його учасниць Тетяна, як тільки дізналися, що маршрут заплановано до «журавля» мовила: «Для мене, то далеко, хоч би до «Піраміди» доїхати». Всі учасники велопробігу вдало стартанули, адже сигнальний прапорець в руках стартера Володимира Галицького надійніше за пістолет.

 До першого повороту на вулицю Куликівського всі учасники велопробігу трималися в основній групі. 

Перші пригоди з двоколісними сталися на вулиці Довженка. Хтось почав відставати в міру своїх фізичних можливостей, а когось трохи підвели їх залізні коні. На диво не пройшли перевірку на знак якості велосипеди відомого бренду. Був випадок, що одному з учасників велопробігу довелось повернути у зворотньому напрямку від сонянишникового поля. Колеса і педалі велосипеда крутились та вийшли з ладу декілька важливих інших деталей. 

У пелотоні була чимала кількість любителів швидкісної їзди. Чи їхали вони за схемою спортсменів велогонщиків на етапі велогонок чи у них так вийшло? Перший, що їхав за автівкою, поступався місцем партнеру, що їхав за ним, а сам він ставав на місце останнього. Різниця тільки в тому, що на нашому велопробігу поступаючий місцем попереду збавляв швидкість, щоб зробити селфі. Тут 2 в одному: і селфі зробив, і сили за спиною партнера зекономив. Як би воно не було — така група хлопців задавали тон усій гонці. Розвинути ще більшу швидкість вони могли, тільки зробити це не хотіли через правила велопробігу, а з іншого боку, їм заважала поліцейська автівка, яка їхала в голові колони велосипедистів. 

Впевнено почував себе на дорозі наш добре знайомий Захар Іщук. Навіть подумалось, коли він навчився так добре їздити, коли влітку і зимку стояв на своєму блокпосту.

Коли ми порівнялися на трасі з велосипедисткою Тетяною. Кажемо їй:

— «Піраміда» вже далеко позаду залишилась, а у вас навіть втоми не видно.

— Так думала, що важко буде, а суть заходу і така гарна природа, яку я тут побачила, надихають. Дякую, що організували такий патріотично-благодійний захід, — сказала вона.

Ми, взявши участь у велопробігу, переслідували дві мети. Стати його учасником і виконати свою професійну роботу.

 За метрів 500 до історичної пам'ятки  зупинилися і чекали велосипедистів вже після розвороту. 

Пелотон на зворотному шляху не зазнав великих змін. Тобто колона сильно не розтягнулася. Водії зустрічного транспорту подавали велосипедистам звуковий сигнал підтримки, а учасники велопробігу скандували «Слава Україні—Героям Слава»

Доїхали і добралися до фінішу своїм ходом всі 80 його учасників. Десь п'ята частина учасників велопробігу стартували вперше. До старту не всі вірили, що здатні на такий подвиг їхати на велику відстань з середньою швидкістю 22 кілометри на годину. Тепер знають, що і наступного разу, коли будуть вільні від роботи, стартуватимуть.

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.