Ярославу Мазур на Ігри Нескорених загітував син

• Сильні духом. На всеукраїнські змагання «Ігри Нескорених-2021» Людмилу Менюк зареєструвала її посестра Ярослава Мазур. Людмила з Гайсина, Ярослава з Козятина. Їхні шляхи зійшлися у батальйоні «Айдар». Тепер вони знову зустрілися, але вже на змаганнях. Обидві повернулися з нагородами

Всеукраїнські змагання «Ігри Нескорених-2021» у нинішньому році уперше відбувалися не в столиці, як це було раніше. Місцем їх проведення стали стадіони у Кривому Розі і Черкасах. Міста поділили між собою різні види спорту. Людмила Менюк і Ярослава Мазур виступили в обох містах. Черкаси виявилися для них щасливішим містом. Там вони стали переможцями: Ярослава у пауерліфтингу, Людмила  — у веслуванні на тренажерах.

Приблизно за місяць до того у Києві проходив фестиваль «Звитяга нескорених». У його рамках повели змагання серед ветеранів російсько-української війни, які дістали травми та поранення. Переможці склали основу збірної для участі у міжнародному турнірі «Ігри Воїнів». Він відбудеться у вересні нинішнього року в місті Орландо американського штату Флорида. На старти виходили  250 захисників країни. Для поїздки в Америку відібрали 40. Вони змагатимуться з військовими з семи країн. У збірній є наша землячка  —  Ярослава Мазур з Козятина. Яке з досягнень дало можливість увійти до збірної? У яких видах спорту змагатиметься в Америці?

Син загітував позмагатися

Ярослава Мазур до війни мала невеликий бізнес в Козятині. Коли почалася війна на Донбасі, разом з іншими волонтерами збирала допомогу бійцям. Неодноразово їздила до наших захисників. В якийсь момент прийняла рішення залишитися на службі. Так вона стала бійцем батальйону «Айдар». У 2016 році ї направили в… Естонію. Естонці готували фахівців з тактичної медицини. Навчання відбувалися на базі Військово-медичної академії. Вчилися за програмою НАТО. Після закінчення отримала спеціальність інструктора з тактичної медицини і повернулася в батальйон, щоб продовжити службу. Згодом Ярослава змінила місце служби і перейшла в елітний підрозділ Сил спеціальних операцій (ССО). У нинішньому році звільнилася з армії. На жаль, її не оминули травми, дістала поранення, яке дотепер дає про себе знати. Сумно говорити, що молода жінка, а має групу інвалідності. Її чоловік дотепер продовжує службу.

До речі, Людмила Менюк теж служила в АТО разом з чоловіком. Тільки в різних підрозділах — вона в «Айдарі», він у 24-й бригаді. Звільнилися з війська торік, пані Людмилі встановили другу групу інвалідності.

— Чула, що є такі змагання «Ігри Нескорених», але ніколи не планувала їхати на них, — розповіла журналісту Ярослава Мазур. — Старший син загітував. Він випадково натрапив в Інтернеті на реєстрацію. Каже, мамо, поїдь. Знайомих побачиш, по Києву походиш. На той час якраз звільнилася зі служби. Коли ми розмовляли, то був останній день реєстрації. Словом, їхала я, зрозуміло, не для того, щоб перемагати, бо ж не тренувалася. Фізична підготовка у ССО хороша, але ж змагання вимагають свого.

Плавання і стрільба з гвинтівки — у таких дисциплінах виступала Ярослава. Травма голови не дає їй можливості зосередитися на вогневому рубежі. Стосовно плавання, каже, робила це хіба що на ставку в селі.

«Коли побачила чоловіків без руки, чи без ноги, а вони йдуть в басейн і пливуть, це мене так мобілізувало! — каже співрозмовниця. — Думаю, у тебе руки-ноги на місці — зосередься, напруж сили і добивайся результату».

Одна з плавчинь мала гарні здобутки у цьому виді спорту. Ярослава, як не старалася, однак наздогнати її на дистанції так і не змогла. Після змагання зібралася і поїхала додому. Не стала навіть чекати оголошення результатів. Про здобуте друге місце дізналася пізніше.

Тренується у «Дельфіні»

У той день вони поверталися з села. Там погане покриття мобільного зв’язку. Уже в Козятині побачила декілька пропущених дзвінків з невідомого номера. Поки думала, хто це може бути, задзвонив телефон.

«Ярославо, це телефонують з оргкомітету «Ігри Нескорених», — почула в слухавці чоловічий голос. — Ви не з’явилися на нагородження переможців, а у вас друге місце у плаванні. Будете в Києві, зайдіть забрати медаль».

Чоловік також повідомив, що її кандидатуру будуть обговорювати для включення у збірну для участі у змаганнях в Америці.

Повідомлення про включення до збірної знову застало її в дорозі. Цього разу телефонувала подруга. 

«Ярославо, я тебе вітаю! — дзвінко лунав її голос у слухавці. — Так рада за тебе, словами не передати!» Подруга побачила на сайті «Ігри Нескорених» склад збірної України для поїздки у США і знайшла серед збірників прізвище Мазур. Вирішила одразу зателефонувати.

– Я почула це і… заплакала, — каже Ярослава. — Знаєте, чому? Відчула, яка гора на мене звалилася. Це ж скільки сил треба буде докласти, щоб підготуватися. Я ж ніколи не займалася професійно спортом.

Кожен день, крім неділі, Ярослава відвідує басейн «Дельфін» у Козятині. Працює з професійним тренером Людмилою Антоновою. Скільки платить за заняття?

 – Абонемент мені надали безкоштовно, — каже вона. —  Як не подякувати за таке власникам басейну. 

Протягом трьох днів знаходить час для занять пауерліфтингом.

Рекомендувала комбату «Мальву»

Про «Мальву», такий позивний був у Люмили Менюк, Ярослава Мазур може розповідати багато. Так само, до речі, як і пані Людмила про свою посестру.

Ярослава рекомендувала комбату «Айдара» Людмилу. На той час вони не були знайомі.

— Спочатку я тільки чула про «Мальву», — каже пані Ярослава. — Вона приїжджала у батальйон волонтером. Бувало, хлопці навіть ображалися, якщо до когось їй не вдавалося заїхати. Дуже гарно про неї відгукувалися. Здається, її знали всі. Жінка випромінювала позитив. Знали і про те, що у неї син загинув на війні. Теж служив в «Айдарі».

Однак особисто ми не були знайомі, наші шляхи жодного разу не перетиналися. І тут телефонує мені з Гайсина колишня наша військова Ірина і каже, що «Мальва» вирішила йти в АТО і хоче служити тільки в «Айдарі». Просить рекомендувати її комбату. Думаю, як же я можу це зробити, якщо з людино не знайома. Відмовити Ірі теж не можу, бо добре знаю її. Пішла до комбата і розповіла про її прохання. Комбат був новий, тільки недавно став служити. Зрозуміло, запитав мене, що можу сказати йому про людину, яку рекомендую? Відповіла, як є, що нічого не можу сказати. А тоді продовжила розмову такими словами. Кажу, давайте вийдемо зараз хоча б коридор і запитаємо першого зустрічного бійця про «Мальву» — почуєте стільки позитивних відгуків! Комбат на це усміхнувся і дав добро.

Менюк починала службу з простого — була діловодом. Хоча на цій посаді відповідальності дуже багато. Дослужилася до того, що їй доручили командувати бронетанковою службою. Запчастини, пальне для техніки — це тільки незначна частина її клопотів.

— Людмила ще гарний психолог, — продовжує Ярослава Мазур. — Не знаю, як їй це вдається, але айдарівці йшли за порадою саме до неї. Інколи комбат доручав саме їй, а не комусь іншому, розрулити складні ситуації.

Це унікальний вид реабілітації

Ярослава Мазур зізнається, що у Києві під час відбіркових змагань нітрохи не хвилювалася. Бо розуміла, що вона не професійна спортсменка. Зате відчула інше:  коли поруч з тобою люди, які після невідворотних травм не впадають у відчай, а чіпляються за життя, немов за соломинку, то це спонукає і собі бути оптимістом.

– На моє переконання, такі змагання потрібні, — каже Ярослава. — Не заради результатів. На них ми свої серед своїх. У такій атмосфері почуваєшся комфортно. Сильні духом люди стимулюють бути такими самими інших. Це унікальний вид реабілітації. Тому я вдячна сину, що переконав поїхати. А я вже «Мальву» витягнула з дому, інакше вона сама цього б не зробила.

Було б добре, якби держава звернула на це увагу. Ветеранам потрібні умови і можливість займатися фізкультурою.

Неспроста у світі запровадили міжнародні змагання як Warrior Games (Ігри Воїнів) для такої категорії військових. Вперше їх провели у 2010 році. Через три роки їх проведення взяло під свою опіку Міноборони США. З часом до турніру доєдналися військові з Великої Британії. На нинішній турнір у місто Орландо (Флорида) планується приїзд військових із семи країн світу.

Віктор Скрипник

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.