Митрополит Роман: «Я не даю руку цілувати – хай хрест цілують…»

Він вчився у Ленінградській семінарії, коли ректором був нинішній патріарх Московський – Кирило , а хором керував тоді теперішній митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонофан (УПЦ Московський патріархат). А воля Божа була такою, що тепер вони разом на Вінниччині – у кожного  свій «хор», свої пєвчі…

У Київському патріархаті владика Роман уже був. Пішов від Філарета. Повертатися не хоче. Каже, що нема різниці між Московським  та Київським патріархатами. Але священики… Чи масово вони перейдуть у новостворену церкву?   

Питання відкрите. Саме сьогодні, 13 листопада, у Києво-Печерській лаврі Президент України Петро Порошенко проведе зустріч із ієрархами Української православної церкви Московського патріархату. Чи принесе томос – указ про автокефалію війну за храми, лаври?… І хто очолить нову церкву? Невідомо й те, чи стане вінницький митрополит Симеон ймовірною кандидатурою глави Православної церкви в Україні? Ще один вінницький. Його вважають близьким до Порошенка…

Офіційно єпархія кандидатури Симеона не коментує. Хоча місяць тому в ЗМІ писали про таємну  зустріч Петра Порошенка з митрополитом Української  православної церкви Московського патріархату Онуфрієм. Петро Олексійович просив не починати акції протесту і не відлучати від церкви Симеона, якщо той вирішить піти до автокефалів.  https://glavred.info/politics/10018064-poroshenko-sorvalsya-na-onufriya-na-sekretnoy-vstreche-smi.html     

Що думає владика Роман про томос, а ще більше про Філарета? Хоч інтерв’ю - не сповідь, але цього разу дуже схоже. Надто відверто. І сміливо.

  Про те, чому Автокефальна церква на Вінниччині має лише 12 храмів?   І чи тому митрополиту Роману не несуть  «чемоданом грошей» перед виборами?   Чи допоможе томос Президенту України, і хто кого може переграти на вірі в Бога? 

І ще про те з ким живе і де живе?

Про моду на бороди і толерантність.

Про пенсію, субсидію і заповіт... Та чому не хреститься біля Вічного вогню у Вінниці? І як воно служити Богу в церкві на цвинтарі, де поховані тисячі українців – митрополит Роман (Балащук) – відверто про все, що досі не питали. 

– Вибір є завжди. Я не міг залишитись в Московському патріархаті… Ми йшли за ідеєю, щоб в Україні була своя церква. Все це затягнулося на 28 років. Сьогодні є шанс, який був і п’ять років тому…  

***

– Скільки коштує хрещення у вас?

– Я дуже рідко хрещу.

–  То скільки дають?

–  300-400 гривень.

– Читала, що хрещення в Києво-Печерській лаврі коштує до 10 тисяч доларів…

–  Я теж чув таке…   

    ***

–  Якби мали право голосу, за кого б проголосували: за Філарета чи за Симеона?

  –  Про кандидатуру Симеона говорять... По правді сказати, як на сповіді, то дуже складно вибрати із теперішніх. Найкраще було б, якби дали когось від Вселенського, хоча б тимчасово назначили… Найгірша кандидатура - патріарх Філарет. До речі, з нього зняли анафему, як з митрополита, не як з патріарха, а він себе далі іменує патріарх… Я не хочу загострювати це питання, але ж бачите… –  Автокефальна церква, яка є на цей час в Україні, у разі отримання томосу – виграє чи програє? 

–  Виграє, якщо буде об’єднання, а не приєднання. Бо Філарет каже,  що «не кожух до ґудзика пришивають, а ґудзик до кожуха».  Він себе кожухом вважає…

***

–  У 90-х роках ще була духовність… Сьогодні людям не подобається, коли згадуєш, що колись не могли похреститися, повінчатися… Коли починаєш влазити в душу і досліджувати, то вони цього не хочуть. Через деякий час з того патріотизму виходить пшик. Вони хочуть такої віри, щоб постів не було, щоб не молитися,  щоб в церкву не ходити… От придумали б таку віру… …

У протестантській церкві музика грає, ще тільки не танцюють… Це подобається. А тут поставили лавки, щоб хворі могли сісти під час служби, і це вже не подобається…

–  Дехто приходить в церкву і каятися, що не за того проголосували. Вважають це своїм гріхом. Якби не купувались за гречку…

– Свічки у нас дешеві… На перших порах в 90-ті Москва заборонила продавати Київському Патріархату і Автокефальній церкві облачєнія, свічки… А потім заради прибутку продавали усім… Зараз в Інтернеті можна все купити і все привозять, як в магазин…У нас тричі в церкву залазили – гроші забирали. Ікони не брали…

***

–  У Вінниці дуже модно з владою покладання квітів Вічному вогню. Покладають і покладають… І хрестяться. А я там не хрещусь. Що я перед тим вогнем буду хреститися?! От скажіть: там нема хреста, там навіть місце не освячене. Може там і лежать люди віруючі, але й багато безбожників… Знаєте, хто в першому ряду під церквою похований? Лежить біля берези… Дружина Козицького! І напис ще: «Пусть памятником тебе будет Всемирный Октябрь»…

– В нашій церкві шлюб не хочуть брати. На цвинтарі стоїть, на кістках…Місце важке. Кругом кістки… Прорвало трубу в храмі, вода пішла, то й там кістки були…

Цього року нас відрізали в централізованого опалення. Навіть не питали. Будували стадіон біля Палацу дітей і юнацтва і відрізали… Тут теплотраса стара і кожного року проривало. Кладовище і копати в цих кістках ніхто не хоче. Хто там знає, де труба проходить?... Опалювальний сезон почався, а я навіть не знаю як це ми перейдемо на електричне опалювання…

–  Про блага священнослужителів багато пишуть і показують – маєтки, броньовані Мерси… Електронні декларації не заповнюєте, але особисто ви на чому їздите?  

  – На громадському транспорті, який у Вінниці, до речі, дуже добре ходить. Із задоволенням користуюсь.
–  Маєте проїзний?

– Я - пенсіонер. Поки що їжджу безкоштовно. Поки що…

– Якщо не секрет, яка пенсія?

– 1700 гривень.  Я думав, що й того не буде.

– Чому? 

–  Таке відношення було до духовенства. Я ж не теперішній... Якби пішов до Москви, то їздив би на «Мерседесі». Але, як той черв’як, що заліз в хрін, і думає, що він найсолодший… 

–  Я владику Іонофана знаю з Ленінграду – в його хорі співав. Він керував хором в семінарії. Тепер ми з ним на Вінниччині – у кожного своя єпархія. Але він не бере участь у церковних зібраннях – живе своїм «руським міром»…   

–  Хотілося б померти не в розколі, не проклятими… У мене нема оптимізму, що це вирішиться легко… Живемо… Якби не було кандидатури Філарета – було б інакше, з ним нічого доброго не буде. Я цього говорити не боюсь – я моду йому це в очі сказати. Ми дуже багато маємо доказів, але ніхто не хоче цього досліджувати. Тільки хтось проти нього - вже «зіграв в ящик»… Складно розбиратися у тому, бо можна біди накликати. І то факт...

Хочеться померти при пам’яті і довгого ложа не мати... Не хочу у Вінниці бути похований. Заповіт свій сказав. Мене щось тут нічого не держить. Тут рідко на кладовищах хрести є…
Оксана Пустовіт

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.