Початок «кіно» для нас виявився і правда цікавим. Коли в населеному пункті є такі вулиці як Садова, Шкільна чи Базарна, то їх потрібно шукати недалеко від ринку, школи чи садка. Наша Садова садком навіть не пахла, хіба що в мешканців вулиці були окремі плодові дерева. Коли ми доїхали до будинку № 38, дорога на вулиці кудись зникла, перед нами були тільки кущі. На допомогу прийшли двоє сестринівчанок пенсійного віку.
— Ви звертайте на стежину, що направо, потім вліво повернете і прийдете до кар’єру та Червінського ставу. Від ставка вийдете на гору і там буде хата, яку ви шукаєте. Ми знаєм цього чоловіка — Славком його кличуть, – сказали жінки.
Коли ми зайшли на подвір’я будинку, вийшов господар оселі 70-річний В’ячеслав. Привітавшись, кажемо господарю: «Ми приїхали, показуйте «кіно». На це він відповідає: «Була тільки перша серія, приїздили працівники соціальної сфери, був наряд поліції і голова села. Завтра у мене будуть журналісти телепередачі «Стосується кожного», а сьогодні з вами моя мама хоче поговорити, зараз вона вийде».
92-річна мама В’ячеслава йшла за допомогою стільчика. Ставила його перед собою, а потім двома невеликими кроками підходила до своєї опори і знов переставляла стільчик. Ми запитали, про які проблеми вона хотіла розповісти? Тільки Таїсія Ткачук (так звати жінку) почала свою розповідь з голодного 33-го і з Другої світової війни. Згадувала і післявоєнні роки. У 1947 році вона, тоді 19-річна дівчина, працювала в колгоспі і потрапила під закон 5-ти колосків. Таїсія була найстаршою серед десяти молодших братів і сестер, допомагала виживати молодшим. Зібрала на скошеному полі 400 грамів колосків. За це її засудили на 5 років таборів як злодійку народного добра. Етапували в колонію Харцизька. Там вона 22-літньою народила Славка.
Після таборів у колгосп не хотіла повертатися. Влаштувалася працівницею на «Зерносушилку». Тільки в одному випадку чуть не загинула і звільнилась.
У потязі познайомилася з завідувачкою дитячого садочка Махаринецького цукрового заводу. Очільниця дитячого садка взяла 23-річну Таїсу на роботу.
Лише після спогадів зі свого непростого життя Таїсія Іванівна стала розповідати, що її тепер непокоїть. Каже:
«Хочуть мене відправити в терцентр. У Вівсяники. Кажуть, тільки на місяць, а я не хочу туди їхати».
— А хто вас туди хоче відправити? – запитали ми у пенсіонерки.
— Таня — мій соціальний працівник, яка ходить до мене, і мій син Славік.
– Мамо, що ти кажеш? Я хочу доглядати за тобою, – каже син. – Я тільки проти того, щоб Таня до тебе ходила. Вона приходить, коли їй заманеться. Буває так, що на неї надіємось, що вона хліба принесе, а вона не прийде і ми в той день сидимо без хліба.
– Так, – додає Таїсія Іванівна. — Раніше Таня приходила частіше. Бувало, що й в городі допомагала. А тепер немає цього. У неї, крім мене, ще 11 людей, за якими вона доглядає. Та й у неї самої багатодітна родина. От і виходить, що на мене у неї просто немає часу.
Поспілкувалися ми з соціальною працівницею Тетяною Прошкіною. Це та Таня, про яку розповідала бабуся Таїса.
— Ходжу я до Таїсії Іванівни один раз на тиждень. Хліб приношу кожен раз. Буває, приношу своїй підопічній пайок. Стараюся приходити тоді, коли вдома немає В’ячеслава. З ним мало хто сходиться характером, – каже пані Тетяна.
– А чия ідея відправити 92-річну жінку в терцентр у Вівсяники? – запитали ми у соцпрацівника.
– Ідея моя. Тільки це на той випадок, коли мені скажуть не ходити до неї, – каже пані Тетяна. – Адже В’ячеслав всім заявляє, якщо я буду до його матері ходити, то він піде воювати в ООС. Тільки він нікуди не поїде, тому що його не візьмуть — роками вийшов. Тож коли я перестану ходити, то Таїсі Іванівній дійсно краще буде у Вівсяниках.
Хто може знати, де кому краще? Це може відчувати тільки літня жінка сама. Для того, щоб поїхати у Вівсяники, Таїсі Іванівні доведеться пройти медкомісію. Чи зможе 92-річна бабуся ходити зі стільчиком по кабінетах поліклініки?
У Вівсяниках догляд непоганий, гарне харчування. Тільки для багатьох людей похилого віку, то чужина. А Таїса Іванівна каже, що їй вдома добре. У дворі є криниця, на подвір’ї пасеться троє кіз: «Маю свій куточок, чого маю вік доживати у Вівсяниках?»
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 48 від 30 листопада 2023
Читати номер