Лелеки залишилися без свого гнізда (ОНОВЛЕНО)

Через людську безпорадність та байдужість чотири лелеки втрачають надію оселитися на звичному місці. До редакції газети “RIA-Козятин” звернувся козятинчанин Олександр Ільчук. Від імені мешканців вулиці Матросова він попросив посприяти вирішенню проблеми.

— Лелеки більше п’ятидесяти років прилітають і живуть над моєю хатою, — розповідає з болем в голосі  мешканка вулиці Матросова Галина Козачук. — Ми колись всією вулицею купляли стовпи, робили лелекам гніздо. А зараз ніхто з чиновників не хоче й пальцем поворухнути аби допомогти птахам зробити нову домівку.

— Зробіть щось! — каже зі сльозами інша жителька вулиці Галина Коломієць. — Птах без гнізда —  це ж як людина без хати. Прилітає одна лелека, постоїть на стовпі на одній ніжці, а потім улітає. Птиця ж не винна, що старе гніздо впало, а нового люди не можуть встановити!

Мешканці вулиці вважають птахів рідними. Вони завжди з нетерпіння чекають повернення лелек і радіють, спостерігаючи за крилатими красенями.

Але цього року сталася катастрофа. В квітні чотири птахи прилетіли до свого гнізда. Не встигли оселитися, як воно впало. Це було ще 3 травня. І по цей день птахи прилітають на рідне місце, сумно сидять деякий час на стопах і улітають. У літніх мешканців вулиці серце обливається кров’ю, коли вони бачать безпритульних лелек.

Марне ходіння кабінетами чиновників

— Ми не могли просто дивитися на страждання птахів, тому я вирішив діяти, — каже Олександр Ільчук.

Помітно, що безрезультатне ходіння по кабінетах досить сильно вивело чоловіка з рівноваги. За словами пана Олександра, він звернувся у “Відродження”. Там йому відмовили. Сказали, що це не їхня сфера діяльності і направили до рятувальників. Пожежники сказали, що теж нічим допомогти не можуть. Тоді мешканці звернулися до міського голови.

— Він був на якійсь нараді, майже півдня прочекали, — розповідає пан Ільчук. — Нарешті прийняв один з його заступників. Він пообіцяв вирішити цю проблему до свят. Це було 6 травня. Лише 10-го числа, приїхали зранку РЕМівці, подивилися, поговорили між собою та поїхали. Приїхали знову після обіду на вишці. Зрізали старий стовп, на якому раніше було лелече гніздо.

На куті вулиць Матросова та Трудовою стояло два дерев’яних стовпа. Вони давно вже не підключені до електроструму. На старішому було гніздо лелек. Зараз лишився новіший стовп, і на ньому мешканці хочуть облаштувати місце для нового гнізда. Олександр Михайлович навіть дає для цієї цілі колесо від велосипеда.

— Я кажу РЕМівцям — причепіть колесо на стовп, я ж сам не можу на таку висоту залізти, а у вас вишка! — обурююється пан Олександр. — А вони почали придумувати причини для відмови: то в них дроту нема, щоб колесо прикріпити, то стовп, який залишився вже теж трухлявий. Я їм вказую, що поруч стоїть опора, хай той стовп до неї прикріплять! Але електрики забрали розпиляний старий стовп із собою та поїхали. 

Влада відбулась двома дзвінками

Люди вирішили знову звернутися до представника влади — пішли на повторний прийом до міського голови. Мера знов не було в кабінеті. Секретар ради Костянтин Марченко вислухав історію та зателефонував до начальника рятувальників. Там повідомили, що домовилися з РЕМівцями. Начальник електромереж Ігор Мульський повідомив нові деталі справи.

Виявилося, що стовп, який залишився, аварійний і його теж треба спиляти. А колесо для гнізда лелек РЕМівці запропонували причепити на горіх, який росте поблизу. Тільки треба трохи гілок на ньому пообрізати. Але мешканці вулиці, зі слів пана Мульського, на це не погодилися. Тоді електрики зібралися і поїхали, робити там їм було вже нічого.

Люди ж заперечують, що така розмова була.

Вирішення проблеми лелечого гнізда Ігор Аркадійович бачить тільки в прикріпленні велосипедного колеса до горіха.

— Якщо ж мешканці вулиці Матросова проти, то хай вибачають, — каже він. — Електрики й так вишку даремно приганяли. На аварійному стовпі гнізда не буде.

Ось так “допоміг” представник влади пан Марченко.

Депутат відморозився

В редакції газети колегіально було вирішено за допомогою звернутися до депутата.

Хто у них обраний по округу не знали. А виявляється то Таїса Радіна, у якої і магазин в тому мікрорайоні. Зателефонувавши їй, почули,обіцянку якомога скоріше вирішити цю проблему.  

Вже в понеділок була інша пісня.

По телефону вона повідомила журналістам газети “RIA-Козятин”:

— Я нічого на можу в цій ситуації зробити. Депутат — не Господь Бог. Як я змушу електриків зробити гніздо на стовпі? Самій полізти й звити? Це ж гніздо ніхто не руйнував, воно само впало, ніхто не винен. На горіх люди не хочуть колесо для гнізда чіпляти, кажуть, що лелеки  там не будуть жити. Птахи політають-політають та й знайдуть нове місце.

Птахи полетять шукати кращих людей

— Руйнувати лелечі гнізда категорично заборонено, бо ці птахи занесені в Червону книгу, —  кажуть в обласній станції юних натуралістів.

При цьому, щоправда, уточнюють: засобів впливу на губителів природи в юннатів немає. Учитель-природолюб Анатолій Костогриз із села Ялтушків Барського району, який понад 30 років спостерігає за цими птахами, каже, що чорногузи все одно заново поставлять скинуті гнізда.

— Для них дуже важливим є вибір місця для виведення потомства, — стверджує пан Анатолій. — Енергетики це добре знають. Але й у птахів є межа терпінню. Терпіти наругу вони можуть не довше як три роки. На четвертий полетять шукати кращих людей.

Втім, у будь-якому селі, якщо там є лелеки, вам розкажуть про пригоди, пов'язані з цими птахами. Не тільки білокрилі тягнуться до людей. Люди теж помічають, що якісь невидимі душевні ниточки зв'язують їх із чорногузами. Хоча є й такі, кого бусли чомусь дратують, і вони готові палицями гнати їх геть.

В сусідній Польщі енергетики розробили моделі лелечих гнізд

Доведено: своє потомство лелеки виводять лише в Україні. У теплих краях вони рятуються від холодів. Хоч яка там теплінь, а все одно повертаються додому. У Польщі, наприклад, їх набагато менше. Летять вони туди від нас. Два роки тому Західний орнітологічний центр, що знаходиться у Львові, провів зібрання природолюбів західних і центральних областей держави.

У складі польської делегації були енергетики. Вони не тільки розповіли, як пильнують за кожним лелечим гніздом на електростовпах, а й показали кілька варіантів гнізд, розроблених спільно з природолюбами. Ставлять їх точнісінько на тому місці, куди птахи починають зносити матеріал для своєї оселі. Усі такі гнізда закріплюють над дротами. Якщо птахи ігнорують поміч, польські енергетики поруч ставлять іншого стовпа і на нього переносять дроти, але гніздо не чіпають.

Прекмети, пов’язані з лелеками

В Україні є багато прикмет про погоду, пов’язаних із білим лелекою. Він приносить тепло і забирає його назад у вирій. Рано прилетів — буде тепле літо. Лелека починає непокоїтися — на погану погоду. Активно тріщить увечері дзьобом — завтра буде сонячний день. Стоїть на одній нозі — значить треба чекати похолодання. Якщо не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу, — на негоду. Коли птах погожого дня тримається сухого місця, то й наступний буде сонячним. Перед тим, як здійметься вітер, лелеки довго кружляють біля своїх гнізд. Є й землеробські прикмети, пов’язані з бузьками. Наприклад: заклопотали лелеки в гнізді — час садити цибулю.

У народних казках та легендах білий лелека завжди виступає як позитивний герой, що допомагає людям у скрутному становищі, приносить щастя, удачу, багатство.

Від редакції: Після виходу публікації на нашому сайті та обговорення теми в соцмережах, сталися позитивні зміни. Мешканка вулиці Матросова Галина Коломієць знов нанесла візит до міського голови після наполягання колективу редакції. Мер пообіцяв жінці, яка звернулась до нього зі слізьми і благаннями, що допоможе. Але не раніше, ніж за два тижні. Тоді електрики будуть проводити планові роботи на вулиці Матросова. Вони, можливо, встановлять новий стовп та причеплять на нього колесо для нового лелечого гнізда.

Чи дійсно мер виконає свою обіцянку? І чи дочекаються мешканці вулиці та лелеки обіцяного?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.