Куди поділася котяча хатинка, яка стояла біля ринку Хлібодар у Козятині

• Триповерхового котячого будиночка, який стояв неподалік маленького базару, більше немає.
• На його місці — високий паркан.
• Хто забрав хатинку для муркотунів — дізнавалися наші журналісти

Зовсім нещодавно на вулиці Антоновича (саме так називається коротка вуличка, що веде від Маленького базарчика до парку) стояв триповерховий будиночок для котів. Його змайстрували і поставили волонтери організації «Захист тварин «Сіромашка», яка опікується безпритульними чотирилапими. Цю рожеву хатинку на сім апартаментів створили для того, аби котикам, що мешкають на вулиці, було легше перезимувати. Адже, як відомо, муркотуни бояться холоду більше за собак. Тож кожну комірку волонтери утеплили сіном і регулярно навідувалися до будиночка, щоб годувати її мешканців.

Котяча хатинка не могла не привертати уваги козятинчан. І часто на вулицю Антоновича навідувалися не лише зоозахисники, а й горе-господарі, які бажали безжально здихатися своїх домашніх улюбленців. Сюди підкинули не одне кошеня, попри те, що ми неодноразово наголошували у своїх статтях, що котячий будиночок — це не притулок для тварин. Не зважали люди і на таблички, які розвісили поруч із будиночком волонтери.

Триповерхова хатинка для котів простояла майже чотири роки і зникла. Декілька тижнів тому журналісти нашого видання помітили, що її прибрали. А потім на місці будиночка з’явився паркан з добрий метр заввишки.

Куди поділася хатинка для котів — запитали ми у Людмили Іллієвич-Швець, голови громадської організації «Захист тварин «Сіромашка». Людмила каже — хатинку для котів забрали на прохання власників ветеринарного центру, що у будівлі навпроти.

— Ми поставили будиночок саме в тому місці, тому що там ще до цього вже було багато котів, — пояснює Людмила. — Після того, як ми хатинку забрали, там поставили профільний паркан на дерев’яних палях. Нам сказали, що велику кількість тварин, які там жили, забрали. Там залишилося п'ятеро, чи близько п’яти кошенят, яких бабуся, що живе поруч, пускає в хату. Якогось дня наша знайома жіночка, яка теж там поруч живе, казала, що були підкинули двох кошенят вже після того, як ми забрали будиночок. Жінка зайшла до дівчат у Ветцентр. Там дівчина, яка працює, сказала, що забере цих кошенят додому і буде лікувати.

Хатинку Людмила забрала до себе, адже саме її чоловік змайстрував цей будиночок. Там теж є кого поселити — у волонтерки своїх чотирилапиків вистачає, а ще й сусідські часом навідуються.

— У хаті в мене живе вісімнадцять котів і три собаки на перетримці, — продовжує Людмила. — Це тільки те, що в мене вдома. А ще ж у нас є точки по місту. Буває, добра людина дала якусь комірчину для перетримки, ще туди ми їздимо, ходимо. Наша волонтерка Наталка на ПРБ працює, вона там також своїх точок з вуличними тваринами має.

Тож роботи у волонтерів менше не стало, коли забрали котячий будиночок. Головне, щоб на це місце перестали викидати кошенят.

— Ми завжди закликали не зносити до котячого будиночка тварин, але люди як зносили, так і продовжують зносити, навіть коли вже хатинка відсутня, — додає Людмила. — Але це наші люди. Я казала, що треба натягнути дрота і поставити ще, як казав колись мій дідусь, якогось німця з нагайкою. Бо до наших людей туго доходить. Вони як не викидають до того місця, де хатинка, то ближче до гаражів, або до смітника. Там, де камера не бере. Отакі у нас люди. Хоча ми неодноразово просили — не несіть діток маленьких на смерть. Зараз морози, ночі вже холодні, тваринка не переживе. 

Те, що козятинчани не перестали підкидати своїх чотирилапих улюбленців після того, як хатинку забрали, помітили і ми. Тижні зо два тому, коли ми проходили повз це місце, там бігало декілька крихіток-кошенят. Вони ховалися неподалік баків для сміття. Паркану тоді ще не було.

Після нашої розмови з Людмилою ми навідалися на місце колишнього будиночка для котів знову. З-за паркану, за яким не так давно стояв котячий будиночок, виліз дорослий кіт. Тримаючи в роті крихітну рибину, він почимчикував до картонки, що лежала на траві, поклав на неї свою їжу і почав ласувати. Такий охайний. Крихіток-кошенят, яких ми бачили декілька тижнів тому біля баків для сміття, ми вже не зустріли. Сховавши хвостики, на тому місці сиділи лише дорослі коти. Швидше за все, ці муркотуни мають господарів і живуть в будинках поруч.

Тварини утримувалися в неналежних умовах

Адміністратор ветеринарного центру Лідія Зарічна каже — коти, які мешкали у котячому будиночку перебували в неналежних умовах і їх кількість була завеликою, щоб вміститися у хатинку, в якій лише сім комірок.

— Відповідно до законодавства, жорстоке поводження з тваринами — це не тільки фізичне знущання, а й занедбаність тварин, залишення тварин без належного догляду, що призводить до погіршення їх здоров'я, страждання від хвороб, та недостатності їжі, — пояснює Лідія Зарічна. — Саме про занедбаність та неналежний догляд тварин можна говорити, дивлячись на умови перебування тварин по вулиці Антоновича (район ринку «Хлібодар»), де розташовувався будиночок для котів, розрахований тільки на декілька тварин. Але, прийнявши його за притулок, люди з міста та навколишніх сіл протягом останніх років звозили сюди дорослих котів та кошенят. 

Будиночок для котів розташовувався на території поруч з будинком бабусі і переважно вона опікувалася муртотиками, які жили у хатинці. За словами Лідії Зарічної, цього літа чисельність котів поряд із хатинкою налічувала до семидесяти осіб і бабуся почала бити на сполох, тому що не могла утримувати таку кількість тварин. Добова норма сухого корму на одного кота становить 80-100 грамів, тож аби прогодувати всіх, хто мешкав у будиночку і поряд з ним, потрібно було до семи кілограмів корму.

— Люди також підгодовували котів, але крім корму, в основному приносили недоїдки зі столу: рибні нутрощі, голови, макарони, суп, які висипали на землю, перетворивши місце в центрі міста на стихійне звалище, — продовжує Зарічна. — За котами ніхто не прибирав. В центрі міста стояв сморід не тільки від їжі, яка починала гнити, але й від котячих випорожнень. Крім того, всі коти були інфіковані рінотрахеїтом. Навіть якщо кошенят підкидали здоровими, через декілька днів вони мали ознаки хвороби: закислі очі, нежить, відмовлялися від їжі, що призводило до летальних наслідків. Часто вранці можна було побачити трупи кошенят, які помирали в муках не тільки від інфекції, а ще й під колесами машин, що паркуються, приїхавши на базар. Видовище не з приємних, особливо коли з дорослими йдуть маленькі діти і все це бачать.

Лідія Зарічна каже, що окрім ринотрахеїту у всіх котів були ще й блохи і гельмінти. До хатинки постійно приходили діти, намагалися погратися і погладити котів, що було небезпечно для здоров’я дітей, адже від чотирилапих можна заразитися гельмінтами, лишаями, а також іншими небезпечними хворобами. Зокрема, коти переносять токсоплазмоз. Ця недуга особливо небезпечна для вагітних жінок, адже викликає загибель плоду. Лікування від токсоплазмозу важке та малоефективне. Невакциновані коти також можуть хворіти та передавати іншим котам такі хвороби, як панлейкопенію, кальцевіроз та хламідіоз. Крім того, наразі збільшилася кількість випадків, коли невакциновані тварини, які живуть на вулиці у містах та селах, заражаються на сказ.

— Перебування в одному місці такої кількості безпритульних тварин, які здебільного не вакциновані та необмежені територіально, також має викликати занепокоєння, — каже Лідія Зарічна. — Така безконтрольність та безпечність може призвести до спалаху й будь-яких інших інфекційних захворювань. На прохання бабусі Ніни та за погодженням власниці цього котячого будиночку, ми дійсно сприяли в його перевезенні та допомогли в облаштуванні двору бабусі Ніни огорожею, що, на її думку, зупинить підкидання котів до її будинку. 

За словами Лідії Зарічної, ветеринарний центр пролікував, вакцинував та прилаштував декілька котів у приватний притулок у Вінниці. Шістнадцятьох кошенят прилаштували в сім’ї у Козятині, ці тварини отримали потрібну ветеринарну допомогу. Ще декілька котів, після вакцинації і стерилізації прилаштують у приватні притулки. Ветцентр готовий і надалі допомагати в лікуванні, вакцинаціі та стерилізації безпритульних тварин, але за умови перебування їх в притулку для тварин, потреба в створенні якого існує.

— Також хочемо звернутись до господарів тварин, які підкидають кошенят, топлять, вбивають, щоб вони задумались, що є більш гуманне вирішення проблеми небажаного потомства, — додає Зарічна. — Це медикаментозна контрацепція для котів, кішок, собак у вигляді таблеток, суспензій або ін’єкцій, а також стерилізація та кастрація. Всі ці методи допоможуть зменшити кількість безпритульних тварин на вулицях.

 

Читайте також:

Збирають кошти на лікування собаки, на яку в центрі Козятина наїхала автівка

Хто впіймає лиса? Нема кому!

Перш ніж завести машину, перевір, чи ніхто не сховався

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.