Кращий спосіб захисту – це напад? Частина перша

Однак цього їй замало, і, щоб розважити публіку, а заодно й відірвати від плінтуса читацький рейтинг провладної газети, вона замовила гостросюжетну казочку, особливо потурбувавшись про те, щоб читач з легкістю впізнав у головному герої вашого покірного слугу.

Поява цього допису може свідчити про істерику в стані очільника міста, і пов’язано це із загостренням цілком об’єктивної критики його діяльності. Моя порада як досвідченого керівника: не вмієш достойно сприймати своїх опонентів, хворобливо реагуєш на гостру оцінку прийнятих тобою рішень – не треба пхатися у владне крісло. Це демократія і свобода слова, синок.

Присвячена моїй персоні казочка викликала у мене поблажливу усмішку ірозчарування від того, що не знайшлося більш талановитого автора для втілення творчого задуму. І хоч використання імені кандидата в президенти Романа Безсмертного як псевдоніма автора потішило мої амбіції, все ж таки не варто було принижувати цього достойника навіть умовною причетністю до низькопробного а-ля журналістського матеріалу. 

Не секрет, що я належу до числа активних критиків дій міського очільника і підконтрольної йому частини депутатського корпусу. У цьому я далеко не оригінальний, адже моя публічна позиція є відображенням думки багатьох городян. Безгосподарність, хаотичність, а іноді й безглуздість дій міської влади, як і невиконання передвиборчих обіцянок, викликають незадоволення пересічних жителів міста. Замовник і автор допису явно переслідують мету поставити під сумнів моє право критикувати дії теперішньої влади. Але замість апелювання конкретними контраргументами, по суті вдаються до примітивного подразнення громадської думки намаганням видати за сенсацію відомості з давно і неодноразово перемитими кісточками – від кількості моїх шлюбів до створеного мною бізнесу. Якби замовники, як і автор «казки», мали трохи кращі інтелектуальні здібності, то передбачили б можливий негативний ефект від її публікації для них самих.

Спроба відволікти увагу від власних прорахунків екскурсами в давно минуле недієва. Здравомислячі городяни, а таких більшість, знають, що буксування міста у своєму розвитку останні три роки пояснюється не критикою чи коментарями з боку Гвелесіані, а недолугістю команди керманичів.

Нинішній очільник міста виграв вибори на хвилі очікування змін, обіцяючи, що все буде робити краще, ніж попередник. Не хочу нікого образити натяками на категорію українців, яким завжди щастить, але цій команді дійсно пощастило: в їх руках опинився фантастичний фінансовий ресурс. У перший рік, зізнаюся, мені було навіть прикро від думки, що не мені, а моїм наступникам вдасться вирішити низку ключових проблем міста. Однак, спостерігаючи за розпорошуванням коштів, недоцільним їх спрямуванням, відсутністю господарської жилки, я швидко зрозумів, що з такими підходами успіхи будуть далеко не переконливими.

Конкретний приклад. Люди у нас не дурні і порівнюють ремонт доріг при мені і тепер. Знаю всі претензії щодо цього напряму благоустрою за моєї каденції і навіть не буду виправдовуватися відсутністю на той час коштів чи перебоями в роботі казначейства, хоча це щира правда. Городянам, м’яко кажучи, байдуже до цих обставин, і їх можна зрозуміти. Однак вже четвертий

рік поспіль грошей в місцевих бюджетах прорва, і ми бачимо, якими темпами іде будівництво доріг у наших сусідів. Саме будівництво, а не процвітаючий в нашому місті ямковий ремонт, який наші кмітливі городяни охрестили шпаклюванням доріг. Дійшло до того, що закидається асфальтом ямка формату А4. Якість цього ремонту ми бачимо, як тільки тане лід на дорогах. Капітальний ремонт теж виконується халтурно. Асфальт укладається без облаштування системи водовідведення, з порушенням технології, що через кілька років призведе до руйнування дорожнього покриття. У руках мера і величезний фінансовий ресурс, і вибір підрядника, і контроль за виконанням робіт. Тож чи винний Гвелесіані в тому, що якість ремонту доріг при О. Пузирю жорстоко розчарувала і автомобілістів, і пересічних городян?

Я людина об’єктивна, тому не заперечую й позитивних моментів у діяльності нинішньої влади. Зробили внутрішній ремонт будинку культури, спортивної школи, міської ради, потроху удосконалюється система зовнішнього освітлення. Але в прийнятті системних довгострокових рішень – повний завал.

Продовження читайте у наступному номері.

Олександр Гвелесіані, депутат

Читайте також:
Хаос або успіх? Що буде після ліквідації «Відродження»
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.