Козятинський танк: визволитель міста чи звичайний пам’ятник?

Танк підняли на постамент в 1982 році. Ветерани хоч і були задоволені, але їм було не до вподоби, що стоїть не Т-34, а ІС.

• На вулиці Куликівського є постамент з танком ІС-3. Бронемашина оповита цікавими історіями
• Є версії, що ця машина брала участь у визволенні Козятина від фашистських окупантів. Кажуть, що потім танк урочисто проїхав на першому Параді Перемоги у Москві. А згодом «душив» повстання угорців у Будапешті
• Що з цього правда, а що ні? І чому варто звернути увагу не тільки на машину, а й на постамент?

Про танк, який стоїть на постаменті вулиці Куликівського, у козятинчан різні думки. Для одних, це танк, який першим увірвався 28 грудня 1943 року при визволенні Козятина. Для других — ця машина брала участь у Параді Перемоги 1945-го у Москві.

Є свідки, які стверджують, що це танк, який вистрілив по вагону з амоналом на станції Козятин. І що саме з його атаки розпочалося звільнення залізничної станції від окупантів.

— Так це ж Різдво було, хіба таке можна забути? Не знаємо ми дати повного звільнення нашого міста від німецько-фашистських загарбників. Історики кажуть, що в звільненому Козятині в школі засіли есесівці. Їх вибивали звідти тижнів зо два. Вибили їх звідти, розваливши артилерією школу, — розказала свідок тих подій Діна Олексіївна.

Для третіх, цей танк нічим не прославив себе, а навпаки, зганьбив. Бо вважають, що під час Угорської революції, в 1956 році, козятинський танк «душив» гусеницями жінок вулицями Будапешта. Кожен має право на свою думку. Питання тільки в тому, чи правильна вона?

Поставили ІС

Танк ІС-3, який поставили в Козятині в 1982 році, нікуди не вривався, оскільки перша дослідна партія важких ІСів покинула заводські цехи у травні 1945-го. Ймовірно, наш танк не брав участі в першому Параді Перемоги. Нову військову техніку, як правило, для стороннього ока одягали в брезент. Не думаю, що на Параді Перемоги розсекречували нове радянське озброєння.

Немає впевненості, що саме козятинський ІС брав участь у Будапештських подіях. А якщо й так, то немає свідків, що наш пам’ятник визволителям заносив біду в сім’ї угорців.

Виникає питання, чому поставили визволителям Козятина саме ІС? Хіба не знали тодішні козятинські мужі історії цього танка? Знали, тільки танк Т-34, який козятинці замовляли на Білоцерківському бронетанковому заводі. Але там такого не було, прислали ІС-3. Можливо тому постамент поставили так високо, щоб менше вдивлялися наші люди і гості міста у козятинський танк.

Постамент з «пропитого» цементу

Під важким ІСом грають плити обеліску не тільки взимку. Вони, невидимо рухаючись, відстають від основи постаменту, падають. На постаменті вже утворилося багато щілин між мармуровими плитами. Від пилу та дощу став майже невидимим напис на споруді.

Чи буде ремонтуватися підніжжя пам’ятника перед святом Перемоги 9-го травня, ми звернулися з таким запитанням до начальника міської культури Світлани Рибінської.

— З усіма питаннями, які вас цікавлять, звертайтеся у міську раду. А з точки зору людяності скажу, що біля танка до Дня Перемоги ми проведемо косметичний ремонт, — відповіла Рибінська.

Роботи біля танка є багато і не вина відділу культури, що відстають мармурові плити, а під ними знаходить собі притулок бур’ян. Робився той постамент 37 років тому. У часи коли партія сказала “так треба”, а комсомол рапортував “завжди готов”. До того ж, в ті часи багато споруд у Козятині мурували маркою цементу, який в народі прозвали «пропитим» цементом.

Забудьмо, що за броня стоїть на постаменті. Стоїть там ІС-3 чи стояв би там Т-34, то пам’ятник танкістам визволителям. Постамент під танком виявився дійсно невдалим. А саму бойову машину можна бачити тільки здалеку. Сприймемо його як пам’ятник архітектури. Тоді можливо думка в наших земляків в усіх буде одна.

Історична довідка

Директор музею історії міста Лілія Макаревич поділилася з газетою «RIA» публікацією історика Зої Вільчинської у «Віснику Козятинщини» за 8 травня 2008 року. У ній йдеться про історію встановлення пам’ятника.

До міського архіву зателефонував Е. Ткачук і розповів, що тодішній військовий комісар Микола Островський сказав райкому партії, що в одному з міст України бачив на постаменті справжній танк-пам’ятник. Йому запропонували надіслати листа начальнику бронетанкових військ та артилерії.

Островський відправив лист на початку 1982 року. Відповіді довго не було. І несподівано наприкінці квітня того ж року з Білої Церкви привезли танк ІС-3. Хоч і часу залишалося зовсім небагато, керівництво вирішило встановити пам’ятник до 9 травня.

Спершу його хотіли поставити на перехресті доріг Самгородок-Махнівка (колишнє Комсомольське)-Біла Церква. Проте цю ідею відкинули, бо поруч вже стояв монумент за звільнення міста, та й місце далеко від центру.

Вирішили встановити танк на розі вулиць Куликівського та Незалежності (колишня Червоноармійська). Але виникла нова проблема — на тому місці стояв будинок. Тоді голова міської ради надав родині, що мешкала в тому будинку, нове житло.

Танк важив близько 40 тонн. Місто не мало потрібної техніки, щоб його встановити. Тому довелося звертатися за допомогою до Вінниці.

Ветерани хоч і були задоволені, проте їм не сподобалося, що встановили не Т-34, на якому визволяли місто, а ІС.

Дмитро Артемчук, Олена Удвуд

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.