Перша зупинка туру, який розробила фірма з Києва — каоліновий кар’єр у Глухівцях.
Це — одне з унікальних місць не лише Козятинщини, а взагалі Вінниччини. Через свій зовнішній вигляд наш каоліновий кар’єр часто порівнюють із всесвітньовідомим турецьким Памуккале. І там, і там — дивовижна краса, поєднання гірської породи білого кольору і небесно-блакитної води. Щоправда, призначення у них різне. Якщо у Памуккале є термальні джерела, де можна купатися, то у водойму на території каолінового кар’єру купатися не пустять. Та й не за цим люди сюди їдуть. Адже каоліновий кар’єр приваблює своїми краєвидами. На його фоні виходять дуже гарні фотографії.
Каолін, чи білу глину тут видобувають вже понад століття. Сам завод відкрили ще за царських часів. Його заснував німець за походженням Павло Адельгейм, який став жертвою репресій.
Ще одне місце у Глухівцях в рамках туристичного маршруту — старовинна церква святої Параскеви.
►Джерело фото тут
Кам’яну святиню звели у 1851 році і їй вдалося пережити антирелігійну добу.
Із Глухівців туристи прямують до Білопілля. Тут ще одна родзинка Козятинщини — єдиний в області Народний музей хліба під відкритим небом. Він працює вже понад тридцять років.
►Джерело фото тут
Головна експозиція Музею — старовинний вітряк, який у 1910 році збудував місцевий житель Федір Білошкап. Він є пам’яткою архітектури. У вітряку представлені експозиції з історії хліба. Серед експонатів — крихітні буханці для космонавтів, які не черствіють протягом півроку.
Ще два об’єкти на території музею — клуня і хата. У клуні представлена експозиція з історії хліборобства. Тут можна побачити знаряддя праці, які використовували хлібороби. А у хаті представлено побут селян XVIII–XIX століття. Тут і старовинна піч, і покуття, де висять образи з рушниками.
Далі за маршрутом — Сестринівка. Тут розташований Музей Михайла Грушевського. Його облаштували на місці старої хати, де колись жив дідусь цього відомого українського діяча.
►Джерело фото тут
У нашій Сестринівці мешкали не лише дідусь з бабусею Михайла Грушевського, а й його мама Глафіра, яка тут народилася.
Дід Грушевського, Захарій Оппоков, був священиком у місцевій церкві Святої Покрови. А ще досить шанованою людиною у високих колах. Михайло Грушевський не раз приїздив до Сестринівки на гостини до діда з бабусею.
Музей Михайла Грушевського функціонує у Сестринівці із 2006 року. У експозиції представлені матеріали, що стосуються як життя Грушевського, так і його родичів.
Ще одне туристичне місце неподалік села — урочище «Сестринівська дача». Це — ботанічний заказник державного значення у дубовому лісі. Тут зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України.
Кінцева зупинка туристичного маршруту — Козятин. Тут на гостей чекає святая святих нашого міста, пам’ятка архітектури ХІХ століття, яка захоплює кожного, хто її бачить, — вокзал. Окрім ошатної будівлі царських часів тут також є музей «Рідний край», де представлені експонати, що стосуються історії вокзалу, та постійно діюча виставка знаного в Україні художника Олега Шупляка.
У програмі туру також екскурсія містом, де гостям показують інші архітектурні родзинки Козятина, такі як Уманський будинок і старовинна водонапірна вежа.
Деякі кияни, які вже відвідали Козятинщину, поділилися своїми враженнями у коментарях на сайті туроператора.
«Унікальні чотири музеї, і в кожному — душа, глибокі знання, любов до свого краю і його творців. Всюди нас тепло зустрічали. У Буфетній (Королівська зала) Козятинського залізничного вокзалу нам організували каву і чай, щоб ми могли поринути в атмосферу і магію цього колись людного місця. А з висоти мосту відкрилася дивовижна панорама. Це вже був не вокзал, а корабель, ніс якого розсікав хвил і - залізничні колії. Таке конструктивне бачення інженерів просто вражає», — написала Антоніна.
«Розкіш, вишуканість інтер’єру залізничного вокзалу, багатошарові картини і теплий прийом у Козятині; маленький музей Михайла Грушевського і вичерпна інформація про Сестринівку; цікаві експонати музею хліба і привітні люди; неординарні місця — все поєдналося в екскурсії», — написала Лариса.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 43 від 24 жовтня 2024
Читати номер
Валентина Ткачук