Козятинчанин Назар Мулик — лауреат престижної міжнародної літературної німецько - української премії ОЛеся Гончара

Козятинчанин Назар Мулик —  лауреат престижної міжнародної літературної німецько - української премії  ОЛеся Гончара
  • 3 квітня, о 14:00 в Будинку письменника Національної спілки письменників України відбулось урочисте нагородження лауреатів Міжнародної літературної німецько-української премії імені Олеся Гончара. 
  • У номінації «Проза. Роман чи повість» не мав собі рівних прозаїк з міста Козятина Вінницької області Назар Мулик. Його роман-фентезі «Кров Дракона» просто вражає.

Премія імені Олеся Гончара була заснована 1996 року німецькими меценатами -
подружжям Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом та Національною спілкою
письменників України. Розпочали вітання лауреатів престижної міжнародної премії
голова Спілки Михайло Сидоржевський та заступник Міністра культури Юрій Рибачук.

Козятинчанин Назар Мулик —  лауреат престижної міжнародної літературної німецько - української премії  ОЛеся Гончара, фото №1 на сайті 20minut.ua

Молоді автори також мали за честь почути теплі слова та отримати нагороди від голови
журі, лаурета Національної премії України імені Тараса Шевченка Петра Перебийніс.

Козятинчанин Назар Мулик —  лауреат престижної міжнародної літературної німецько - української премії  ОЛеся Гончара, фото №2 на сайті 20minut.ua

Отже, у номінації «Проза. Роман чи повість» не мав собі рівних прозаїк з міста
Козятина Вінницької області Назар Мулик. Його роман-фентезі «Кров Дракона» просто
вражає. Аж не віриться: звідки це в юнака? Він ще тільки починає творчий шлях, а вже
дивує нас відкриттями. Коли читаєш, не полишає відчуття, що це не вигадка, що ці
небачені дракони справді живуть у таємничих печерах. І це навіть не дракони, а мудрі
якісь людодракони. У цьому й суть непримиренного конфлікту, який тримає у постійній
напрузі вкрай заінтригованого читача. Тільки уявімо. Непереможний казковий богатир
безжально вбиває могутніх драконяк, хоч сам є гібридом людини і дракона із потаємною
лускою на руці.
Прозріння настає тоді, коли цей обманутий герой остаточно переконується, що справжні
його вороги не дракони, а жорстокі правителі, чинуші, прокуратори та ненажерні їхні
посіпаки. І що характерне. Діють колоритні персонажі на тлі, здавалось би, далекої епохи,
а прочитується усе як сьогодні. Настільки чітко простежуються реальні сучасні паралелі.
А на завершення романіст подає… докладну класифікацію, так би мовити, родів і видів
драконів. Тут мимоволі повіриш у якусь паралельну реальність. Як-не-як, а Назар студент
історико-філософського факультету Київського університету іменні Бориса Грінченка.
Тож довелося нам в електронному режимі подискутувати щодо співвідношення у романі
фантастики і науки.

Козятинчанин Назар Мулик —  лауреат престижної міжнародної літературної німецько - української премії  ОЛеся Гончара, фото №3 на сайті 20minut.ua

Відповідь була просто філігранна. Дослівно: «оскільки я фентезист, то
намагався включити уяву та фантазію і додумати щось своє до того, що уже існує». Нічого
не скажеш. Видно, є в нашого історика і письменника ще й дар дипломата…
Таким чином головна вимога німецьких меценатів – експериментально-інтелектуальний
напрямок в українській літературі – знайшла своє підтвердження на всі сто відсотків. Тож
урожайним видався цей молодий, цей зоресійний час!

Петро Перебийніс,
голова журі, лауреат Національної премії
України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо:

Назар Мулик презентував “Кров Дракона” (ФОТО + ВІДЕО)
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up