Козятинчанин Назар Мулик — лауреат престижної міжнародної літературної німецько - української премії ОЛеся Гончара

Премія імені Олеся Гончара була заснована 1996 року німецькими меценатами -
подружжям Тетяною Куштевською і Дітером Карренбергом та Національною спілкою
письменників України. Розпочали вітання лауреатів престижної міжнародної премії
голова Спілки Михайло Сидоржевський та заступник Міністра культури Юрій Рибачук.

Молоді автори також мали за честь почути теплі слова та отримати нагороди від голови
журі, лаурета Національної премії України імені Тараса Шевченка Петра Перебийніс.

Отже, у номінації «Проза. Роман чи повість» не мав собі рівних прозаїк з міста
Козятина Вінницької області Назар Мулик. Його роман-фентезі «Кров Дракона» просто
вражає. Аж не віриться: звідки це в юнака? Він ще тільки починає творчий шлях, а вже
дивує нас відкриттями. Коли читаєш, не полишає відчуття, що це не вигадка, що ці
небачені дракони справді живуть у таємничих печерах. І це навіть не дракони, а мудрі
якісь людодракони. У цьому й суть непримиренного конфлікту, який тримає у постійній
напрузі вкрай заінтригованого читача. Тільки уявімо. Непереможний казковий богатир
безжально вбиває могутніх драконяк, хоч сам є гібридом людини і дракона із потаємною
лускою на руці.
Прозріння настає тоді, коли цей обманутий герой остаточно переконується, що справжні
його вороги не дракони, а жорстокі правителі, чинуші, прокуратори та ненажерні їхні
посіпаки. І що характерне. Діють колоритні персонажі на тлі, здавалось би, далекої епохи,
а прочитується усе як сьогодні. Настільки чітко простежуються реальні сучасні паралелі.
А на завершення романіст подає… докладну класифікацію, так би мовити, родів і видів
драконів. Тут мимоволі повіриш у якусь паралельну реальність. Як-не-як, а Назар студент
історико-філософського факультету Київського університету іменні Бориса Грінченка.
Тож довелося нам в електронному режимі подискутувати щодо співвідношення у романі
фантастики і науки.

Відповідь була просто філігранна. Дослівно: «оскільки я фентезист, то
намагався включити уяву та фантазію і додумати щось своє до того, що уже існує». Нічого
не скажеш. Видно, є в нашого історика і письменника ще й дар дипломата…
Таким чином головна вимога німецьких меценатів – експериментально-інтелектуальний
напрямок в українській літературі – знайшла своє підтвердження на всі сто відсотків. Тож
урожайним видався цей молодий, цей зоресійний час!

Петро Перебийніс,
голова журі, лауреат Національної премії
України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо:

Назар Мулик презентував “Кров Дракона” (ФОТО + ВІДЕО)
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.