Грала жива музика і смачно готували: історія ресторану «Козятин»

На вулиці Пилипа Орлика біля скверу розташована рожева двоповерхівка. Козятинчани досі називають її «ресторан Козятин», хоча такого закладу у нашому місті немає вже майже три десятки років.

Будівлю, про яку йде мова, звели досить давно, ще за часів радянського союзу. Було це на рубежі 60–70-их років минулого століття. Відома лише точна дата, коли затвердили проект на будівництво — 13 червня 1968 року. Саму споруду, очевидно, збудували до першої половини 70-их років, оскільки козятинчани, які народилися на початку 70-их, пам’ятають її ще з дитинства.

Так на Воровського, 13, (стара назва вулиці Пилипа Орлика) з’явився ресторан. Назву йому дали «Козятин». Місцеві неодноразово ласували тут смаколиками.

— Ми з дівчатами в локомотивному депо працювали і ходили туди на комплексні обіди, — згадує козятинчанка Нелла Литвинова. — Нам вони дуже подобалися. При окладі 105 карбованців ми могли собі дозволити обіди там скуштувати. Смачно готували. Ходили туди особливо в таку пору, коли літо, весна, осінь. Коли не слизько, бо бігти було аж з депо локомотивного далеченько. І ми там з однокласниками зустрічалися через 20 років після школи. Це був 1988 рік. Дуже гарно нас обслуговували. Дуже подобався нам той ресторан.

Нелла каже, що у ресторані «Козятин» завжди можна було поласувати борщем. А ще там були смачні котлети.

— Я ще колись ходила туди на комплексні обіди, коли працювала в культурі, — розповідає Лілія Макаревич, директор Музею історії міста. — Хоча ми не часто ходили.

Лілія Макаревич каже, що у ресторані «Козятин» двічі на тиждень були рибні дні, коли з меню подавали лише рибні страви. Щовечора тут грала жива музика. Козятинчани святкували тут весілля, ювілеї, дні народження. Було затишно і панувала приємна атмосфера.

Не лише ресторан

У ресторані можна було не лише замовити бенкет чи прийти пообідати, а й купити готову їжу додому. Бо заклад мав свою кулінарію. За розповідями місцевих жителів, відділів кулінарії ресторану «Козятин» був два. Один у цьому ж приміщенні на першому поверсі. Там була вивіска з великими літерами «Кулінарія». Інший відділ — зовсім поруч, на розі Пилипа Орлика й Грушевського, у так званому «будинку Грека», де вже багато років розміщується магазин «Фортуна».

Хоч будівлю на Пилипа Орлика, 13 і називають «Ресторан «Козятин», насправді ресторан займав не все приміщення. Він розташовувався на другому поверсі. А на першому була вищезгадана кулінарія, а також їдальня. Тут теж можна було поїсти, щоправда, значно дешевше, ніж у ресторані. Обіди тут коштували копійки.

За версією деяких місцевих жителів у радянські часи будівля ресторану «Козятин» належала «Змішторгу» (російською «Смешторг»). Це була організація, яка завідувала торгівлею промисловими та продовольчими товарами. Власне, слово «змішторг» означало змішану торгівлю. Цій організації також належали кілька інших будівель, як то універмаг «Ювілейний», чи «Новий універмаг», який збудували дещо раніше ресторану «Козятин», а також гастроном навпроти відділку поліції.

За іншою версією, яку ми почули від Лілії Макаревич, ресторан «Козятин» належав «Громадському харчуванню» (російською «Общепит»). Його керівництво було за будівлею ресторану «Козятин».

Перестав працювати

Ресторан, який закарбувався у пам’яті корінних козятинчан, що народилися в часи СРСР, профункціонував відносно не довго. Він припинив свою діяльність після розпаду радянського союзу.

На початку 90-их, коли Україна здобула незалежність, почала змінюватися економічна політика. Тоді відбулося роздержавлення об’єктів «Змішторгу», «Общепиту» та інших подібних організацій. Працівник, який працював у закладі, отримував певну його частку. Так сталося і з рестораном «Козятин» — право власності на нього отримали працівники. Згодом частки працівників викупила місцева підприємиця.

Цікаво знати

Колись у Козятині було чимало іменних магазинів. До прикладу, у східній частині міста був продуктовий магазин єврейки, яку звали Кліма. Так за ним закріпилася назва «У Кліми», яку козятинчани використовують і досі.

На місці колишнього ресторану «Козятин» теж був іменний магазин. Там продавалися господарські товари. І називався він «У Дзюні». Це ми дізналися від Степана Петренка, нашого постійного читача. До однієї з наших публікацій історичної тематики він залишив коментар, де розповів про це.

Взагалі вулиця Пилипа Орлика, на якій колись розташовувався ресторан «Козятин», була своєрідним бізнес-центром нашого міста ще у дореволюційні часи. На той час вона носила назву Велика і тут була чи не найбільша кількість різноманітних магазинів, ательє та аптек. Це попри те, що протяжність вулиці складає всього 543 метри.

Якщо не читали інші публікації про старі кафе Козятина, вам сюди

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.