Електронні декларації – під грифом «цілком таємно»

Поки чиновники, депутати і посадовці, які підпадають під другу хвилю електронного декларування, пітніють, заповнюючи «комп’ютерні» звіти про доходи і майно (подати їх мають до 1 квітня), для співробітників СБУ загальні правила деклараційної кампанії не писані. Зайшовши на сайт Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК), марно шукати там у реєстрі е-декларантів прізвища «есбівців». На всі запити у пошуку отримаєте одну відповідь: «Документ не знайдено». А все через те, що декларації співроб+ітників СБУ бережуть від сторонніх очей як державну таємницю. Мовляв, аби не розсекречувати «секретні кадри». Та тільки попри ці «секретні кадри» можливістю не показувати свої статки користується ціла каста зовсім несекретних «есбівців».

Ну для кого секрет — прізвище голови СБУ Василя Грицака, шести його заступників чи начальників обласних управлінь (відкриваєте сайт Служби безпеки — і читаєте)?! Але і їхніх декларацій у відкритому доступі не знайти. Зручно влаштувалися: чим менше знають про їхні статки, тим панам у погонах спокійніше. Ніхто зайвий раз не надокучатиме запитаннями, «звідки у вас цей королівський маєток?», чи «за які гроші на такому розкішному авто їздите?». Державна таємниця.

Останні декларації керівництва Служби безпеки, до яких можна доступитися, — про доходи і статки за 2015 рік. Копії паперових звітів збереглися на сайті СБУ. Коли ж дійшло до е-декларування (де розсекреченню підлягають значно більше відомостей про майно і капітали), у СБУ озброїлися положенням Закону «Про запобігання корупції», яке протягнули через Верховну Раду у липні  2015-го. Йдеться про статтю, в якій прописано, що особи зі складу  розвідувальних органів та секретні кадри з військових формувань і державних органів, які здійснюють оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність, подають е-декларації «у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до зазначених органів (формувань)».

Що це означає, розтлумачили у прес-службі СБУ. Кажуть, співробітники Служби заповнюють е-декларації у визначений термін, але звіти ці зберігаються  не у відкритому доступі на сайті НАЗК, а, мовляв, «на спеціально відведених ресурсах». Тоді ж, після завершення першої хвилі е-декларування, голова СБУ запевнив: співробітники НАЗК у будь-який момент можуть перевірити дані. На словах. Через два місяці після «чесного слова» Василя Грицака голова НАЗК Наталія Корчак заявила, що Агентство не має доступу до декларацій співробітників СБУ. «СБУ забезпечила приміщення, яке опечатане, де розташовані електронні декларації даних посадових осіб (очевидно, йдеться про приміщення, де зберігаються сервери. — «ВЗ»)», – повідомила Корчак, додавши, що працювати з такими засекреченими деклараціями мають право лише особи з доступом до державної таємниці.

Така е-конспірація неприпустима, обурилися у Центрі протидії корупції і подали позов до суду. «Визнання керівництвом СБУ інформації про декларації державною таємницею, подача декларацій не до НАЗК, а у власну закриту систему невідомого походження, доступ до якої мають тільки у Службі, активісти вважають незаконним», – озвучили свої претензії позивачі. Вони вимагають також визнати незаконною бездіяльність НАЗК, яке мало розробити порядок подання декларацій для «секретних кадрів». «Такого порядку розроблено не було, і доступ до державної таємниці у НАЗК ще не отримали. А це — єдиний спосіб перевіряти «цілком таємні декларації», що, за законом, і мають робити у Нацагентстві», – заявляють у Центрі протидії корупції.

А тим часом журналісти «Слідства.Інфо» провели розслідування, результати якого демонструють істинну мотивацію «есбівців» публічно не звітувати про свої доходи і статки. Об’єктом журналістської уваги став перший заступник голови СБУ – начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Павло Демчина. Якщо вірити паперовій декларації за 2015 рік, 40-річний генерал-майор і багатодітний батько бідний як церковна миша. Крім зарплати, у нього — нічогісінько: ні житла, ні автомобіля, ні «заначки» на банківських рахунках. Ось тільки в елітному передмісті Києва цього скромнягу бачать частіше, ніж у гуртожитку для співробітників СБУ, де він буцімто живе. На запитання, до кого зачастив, Демчина заявив, що провідує дітей (їх у нього троє). Як з’ясували журналісти «Слідства.Інфо», у шикарному маєтку з басейном й елітним автопарком живе цивільна дружина генерал-майора і матір його нащадків, 35-річна Ольга Воловчук. На відміну від дітей, про суджену у паперовій декларації Демчина не згадав. Може, тому, що замість суцільних прочерків у звіті довелося б описувати мільйонерські статки   дружини? Лише люксових автомобілів «Слідство.Інфо» аж чотири у неї нарахувало: Range Rover 2016 року, такий же «нульцевий» Mercedes-Benz (вартість кожної з цих «конячок» — близько 100 тисяч доларів), а ще — трирічна Mazda та п’ятирічне Peugeot. А ось на яких правах Ольга Воловчук живе в елітному особняку, з’ясувати не вдалося. Через те, що будинок не значиться у публічному реєстрі нерухомості (теж — державна таємниця?), встановити власника неможливо.

Не скаржиться на «бідосю» і матір пана Демчини. За інформацією «Слідства.Інфо», після кар’єрного злету сина  пенсіонерка розжилася трикімнатною квартирою в новобудові у Рівному та будинком на 170 «квадратів» у передмісті.

Станіслав ФЕДОРЧУК, політичний експерт

Чи часто можна побачити полковника або генерала СБУ, які б їздили на автівках  вартістю, співставною з їхньою зарплатою, і жили б у маєтках, відповідних  розміру їхніх кишень? Але чомусь вважається, що, якщо людина на такій службі, то мусимо заплющувати очі на ці речі. Це і є одним з джерел корупції.  Те, чим мотивують засекречення е-декларацій співробітників СБУ, як на мене, — не просто перебільшення, а цинічна брехня, яка показує, що суспільству не треба, мовляв, знати, як функціонують ці чиновники і як вони нагромаджують свої капітали.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.