«Дякую, що не допустили, щоб я перейшов на мову, яку знав на фронті»

• З самого ранку 3-го вересня до нашої редакції прийшов демобілізований через стан здоров’я учасник бойових дій Олександр. «Сьогодні у нас схід будинку. Я хочу щоб ви почули, як відносяться у нашому будинку до військовослужбовців. Вчора до мене викликали поліцію. Я не хочу переходити на мову, яку знав на фронті. Прийдіть, за участі преси мої сусіди мають поводитися по іншому», — сказав він.

О 18 годині, на яку було заплановано схід будинку, до присутніх звернувся голова ОСББ Героїв Майдану 15–17 Микола Синюшко.

— Будемо починати, чи пару хвилин почекаємо, може ще хтось підійде?

— Починаємо, хто підійде, від нас буде знати, про що йшлося, — сказала одна із присутніх. Голова ОСББ почав розповідати, що означає прибудинкова територія біля будинку. 

— Вона наша і міської ради тому, що не приватизована. Чим завершилась приватизація всі ви знаєте. Раніше наша прибудинкова територія доходила до тротуару. Міська рада виставила земельні ділянки на продаж. І хоч ми намагалися в їх діях щось змінити, це завершилось нічим і перед нашим будинком виросли не великі архітектурні форми, — говорив Микола Синюшко, — Правильно це чи не правильно — не мені судити. Вони праві, що це центр міста і він облагородився. Згідно законодавства України власники прибудинкових територій мають право на прилеглу територію. Ми можемо нею користуватися, так як зараз користуємося — на безоплатній основі і немає такого поняття, як взяти прибудинкову територію у власність. Це можна зробити тільки за рішенням сесії. 

Ще хвилин 10 говорили про за і проти приватизації прибудинкової території та перейшли до питання, через яке зібрались — заборонити демобілізованому, військовому інваліду Олександру ставити гараж під капітальне будівництво.

Тут і виявилося, що демобілізований військовослужбовець купив земельну ділянку, яка раніше була виділена іншому інваліду в оренду і Олександр має на ній ставити не гараж капітального будівництва, а розбірний металевий. Щодо стоянки для автівки демобілізованого воїна ні у кого не було претензій крім двох мешканок будинку, позиція яких «у мене конфлікту інтересу немає, я просто не хочу, щоб біля будинку влаштовувати шанхай і все». Всі інші говорили, що вони до всього відносяться з розумінням, але не повинно бути, що хто собі щось надумав те й робить, навіть самозахоплення спільної території. Зразу дискусія між сусідами будинку проходила на підвищених тонах та з кожною хвилиною знижувався градус напруги. Від багатьох лунали слушні пропозиції, що треба облагородити прибудинкову територію. Хто пропонував зробити красиві квітники, хто дитячий майданчик, хто забрати автівки з асфальтованої доріжки, що біля будинку. Голова ОСББ пригадав, як йому телефонувала молода мама з дитячим візочком і просила допомогти, адже вона не може проїхати через припарковані автівки на дорозі. 

— А що робити спецтехніці, типу карети екстреної допомоги чи пожежної машини, коли під’їзди блоковано автівками, — запитує присутніх Микола Синюшко і ще пригадав один випадок з ліфтом в будинку.

Після годинної дискусії, яка, до речі, перейшла в конструктивне русло, із багатьох пропозицій вибрали 4 ключові: забрати з доріжки парковку автівок. Як виняток, можна приїхати до під’їзду завантажитися чи розвантажитися. Крім того взяли за основу огородити прибудинкову територію парканом, зробити дитячий майданчик та впорядкувати зелену зону з квітником. Масштаб робіт залежатиме від того, скільки вдасться на такі проєкти зібрати грошей. Вирішили знову зустрітися у неділю.

Зворушливо було спостерігати, що розходилися власники квартир вже як найкращі сусіди і вибачалися хто сказав на чиюсь адресу зайве слово.

Наостанок сходу будинку ми запитали у Олександра чи задоволений він як зустріч з сусідами пройшла.

— Звичайно, я задоволений. Я військовий з передової. Я звик говорити мовою, якою говорив на фронті. Я або тікаю від гріха подалі, або починаю говорити тою мовою. Якщо я ще тут, то зустріччю з сусідами дуже задоволений, а вам дякую, що прийшли і були для мене тою групою підтримки і не допустили своєю появою, щоб я перейшов на мову, якою говорив на фронті.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.