Як не стати спонсором тероризму — розповідали старшокласникам

Як не стати спонсором тероризму — розповідали старшокласникам
  • У Центрі дитячої та юнацької творчості провели воркшоп «Не стань спонсором тероризму».
  • Запросили учнівське самоврядування козятинських шкіл.
  • Школярі не лише дізналися корисну інформацію та грали в інтелектуальні ігри, а й встигли зробити музичну паузу

Актова зала Центру дитячої та юнацької творчості. Посеред зали — фотозона, яку оформили керівники гуртків. «Не стань спонсором тероризму» — виведено великими чорними літерами. Це — тема воркшопу, на який запросили представників учнівського самоврядування шкіл міста.

Школярі діляться на чотири підгрупи і займають свої місця за столиками. Їх перше завдання — познайомитися і придумати свою історію.

Відео дня

Щойно учні беруться до справи, починається повітряна тривога. Школярі одразу беруть свої речі і разом із керівниками гуртків спускаються в укриття. Допоки триває тривога, учні не нудьгують, а влаштовують музичну паузу: вони співають «Ой у лузі червона калина», «Жовто-блакитне серце», Бона Джові та народні пісні, танцюють під «Порічку».

Коли небезпека минає, учасники воркшопу повертаються до актової зали. Кожна команда обирає одного учасника, який має презентувати свій стіл.

— Я маю чудову команду, — каже Мирослава, вона представляє столик №2. — Усі учасники нашого столика в сумі мають шість собак та шість котів. Ми багатодітні. Також ми маємо п’ять дітей: найбільшому — 53 роки, найменшому — 6 днів. Вивчають мову з нашого кола дев’ять людей. Що стосується вікової категорії, то в сумі нам всім 229 років. Ми трохи старі, але це нормально. Займаються співом двоє, плаванням — одна людина.

— У нас тут зібрався дуже дружній колектив, — каже Кіра, вона представляє столик №4. — Я була дуже рада зі всіма познайомится. У нас зібралася така команда, в якої є багато котів і собак, один папуга і два пацюка. За гороскопом серед нас два терези, три водолія, один лев, скорпіон та овен. Є дівчата, які займаються співами та танцями. Це Аліна і Аліна. Даша вивчає польську мову. Ярик колекціонує. Віка співає, Софія гарно навчається, а я займаюся волейболом.

Чому важливо не дивитися російські відео

Коли усі команди завершили презентацію, до трибуни вийшла Оксана Клірішенко, директорка Центру дитячої та юнацької творчості.

— Ви сьогодні самі побачили, що нас об’єднало — це тривога, терор, тому що інакше це не назвеш, — сказала директорка центру. — Коли ми в ютубі чи в соцмережах дивимося російськомовний контент, хочемо ми цього чи не хочемо, там є вмонтована реклама і ця реклама є частиною російського бюджету, який виділяють, щоби придбати ракети, які нас обстрілюють. Якщо я розумна людина, я просто не буду дивитися російськомовний контент в ютубі. Я буду його блокувати. До повномасштабної війни україномовного контенту в ютубі було 3 відсотки. Минуло півтора роки. Як ви думаєте, скільки зараз?

Хтось зі школярів зробив припущення, що сто відсотків. Ще хтось висловив думку, що, можливо, п’ятдесят.

— Аж п’ять, — каже Оксана Клірішенко. — Всього п’ять відсотків україномовного контенту є на даний час. Діти, задумаймося. Тому що ви так само творці цього контенту.

Учасники воркшопу переглянули коротке відео як зменшити у ютуб та на інших платформах кількість російського контенту в своїй стрічці пропозицій. Також Оксана Клірішенко розповіла, що для того, аби не бути спонсором тероризму, важливо не використовувати застосунки, розроблені в російській федерації, та відмовитися від російських товарів.

Президент учнівського самоврядування Козятинсько громади, вихованка гуртка «Школа лідерів» Аліна Клюцківська розказала, які з популярних серед підлітків соцмережі не вийшли з російського ринку, а також познайомила своїх колег-школярів із відомими українськими блогерами, чиї відео порадила дивитися замість російських.

Затридні, їхтамнєтити і не тільки

Третю частину воркшопу присвятили українській мові.

— Росіяни чотириста років борються з українцями різними способами, — каже Ольга Ткачук, методист центру, керівник «Школи лідерів» та Театральної студії. — Вони сумлінно нищили цей час нашу освіту, нашу мову. Починаючи від Катерини другої, яка заборонила викладання українською в Києво-Могилянській академії та відкриття українських шкіл. Потім комуністи говорили, що українську інтелігенцію потрібно поставити на коліна, а кого не вдастсься поставити, треба вбивати. Із рештою, вони винищували інтелігентів-українців, садили до в’язниці і робили всіма способами, щоб наше населення було неграмотним і українська мова не розквітла. Те саме роблять росіяни зараз — на окупованих територіях вони палять, викидають на смітники українські книжки, нав'язують свою гидотну російську мову. Тому що мова — це також зброя.

Повномасштабна війна додала до української мови нових слів — затрИдні, їхтамнєтити, бавовна, піти за російським кораблем. Ольга Ткачук перевірила, чи знають учасники воркшопу значення цих слів та висловів. Потім провели інтелектуальну гру, яка стосується правил української мови.

По тому на центр актової зали вийшла Тетяна Фабіцька, керівник вокального гуртка.

— Хочу щоб ви звернули увагу на дошку, — Тетяна вказала на дошку, де висіло чотири зображення. — Це самовар, лапті, матрьошка, балалайка. Із чим викликає асоціації?

— Із росією, — майже хором відповіли старшокласники.

— Так, але, щоб ви зрозуміли, росія за своїм стилем, як вона звикла красти історію та території, краде також все, що робить своїми символами, — сказала Фабіцька.

Школярам розповіли, у яких країн росіяни «позичили» ці свої найпопулярніші символи. А також розказали про українські пісні, які росіяни перекладають і співають російською.

На воркшоп запросили міського голову Тетяну Єрмолаєву та начальника управління освіти та спорту Інну Мадей. Очільниця громади виступила наприкінці заходу.

Вона розповіла молоді, що для того, аби бути лідером, найголовніше звертати увагу на п’ять речей: навчатися, займатися спортом, читати книжки, вміти будувати стосунки з оточуючими та займатися благодійністю.

 

Читайте також:

У селі Зозулинці висадили сквер «Надії»

День Студента в училищі: відзначили кращих здобувачів освіти

Львівський сирник, курячий шніцель і банош: що їдять наші діти в школах

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up