Тривають ремонтні роботи: Андрій Стецюк розповів про сховища у козятинському залізничному училищі

• Козятинське залізничне училище має три сховища.
• Два з них у навчальному корпусі і одне укриття в жіночому гуртожитку.
• За словами директора училища Андрія Стецюка, станом на 27 липня у навчальному корпусі училища ще проводили косметичні ремонтні роботи.

Сховище навчального корпусу поділене на шість кімнат, де можуть розміститися без тисняви до 300 учнів. У приміщеннях є опалення, система повітрообміну, освітлення та 2 санвузли

 За планом навчальний рік має розпочатися 1 вересня 2022 року. 

— За час, що залишився, ми плануємо ще придбати один агрегат, який має забезпечувати повітрообмін на випадок виходу із ладу двигуна, який зараз функціонує у сховищі, що має три виходи, — каже директор училища. — Ще хочу поставити особисто свій генератор, який я давав військовим. Вони трохи користувалися ним і повернули. У нас у сховищі за номером 1 все працює.  Але має бути запасний генератор. 

Ще один генератор директор замовив для освітлення в жіночому гуртожитку

— Лампи, свічки куплені, але такі лампи з повітря багато кисню забирають. Для сховища жіночого гуртожитку потрібно мати також запасний генератор, — каже Андрій Стецюк. —  Ще мені хотілося б замінити цементний настил на лінолеум чи дерево плиту. Підлога цементної стяжки не суперечить стандарту бомбосховищ, тільки в училищі навчаються діти. Уявімо, що у сховище спустилося три сотні дітей. Скажіть мені, який у кімнатах буде пил стояти. Я розумію, що коли робили це сховище, ніхто не сподівався, що буде війна, — каже очільник училища і додає: — До кого я тільки не звертався, щоб допомогли з настилом, ні у кого немає можливості нам допомогти. Якби я був директором якось підприємства, я б ні лінолеуму чи дерев’яні плити на підлогу не просив. А так у мене навчаються діти і я мушу до всіх звертатися, щоб добрі люди з більш сучасним покриттям у сховищі допомогли.

Ще не подобається директору училища, що з трьох сховищ сходинки спочатку ведуть наверх, а потім донизу. 

— Повітряна тривога — це сигнал, після якого треба бігти. І от уявімо, що біля сходинок зійшлося близько десятка жінок більш солідного віку. Щоб потрапити до сховища потрібно подолати близько 30 сходинок. А люди похилого віку невеликі спеціалісти ходити сходинками. Доведеться їх, якщо виникне така необхідність, запускати  дверима, які призначені на вихід. З дверей сховища на вихід тільки дві сходинки, що значно спростить людям достойного віку евакуацію у безпечну зону і вихід після відбою повітряної тривоги, — підсумував директор залізничного училища. 

Читайте також:

Не бомбосховища, а підвали і госприміщення. Де ховатимуться наші діти і вчителі?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.