Його картини нагадують витинанки

Його картини нагадують витинанки
  • Познайомимо вас із Сергієм Танадайчуком, нашим талановитим земляком.
  • Уродженця Махаринців часто порівнюють із Марією Примаченко — народною майстринею, відомою на весь світ.
  • Сергій вирізав витинанки, розписував писанки, а ще писав картини в унікальній техніці

Козятинщина багата на творчих людей. Чимало з них увійшли в історію України. Один із таких — Сергій Танадайчук. Роботи майстра народного мистецтва мають особливу цінність, тому що творив він у неповторній техніці. Стиль його картин чимось подібний до витинанки, а сюжети й образи, які він використовував на своїх полотнах, мають давнє коріння, тому що наш земляк почерпнув їх із української міфології.

Сергій Танадайчук народився у Махаринцях. Їх у матері було четверо. Жінка мусила виховувати дітей сама — чоловік помер, коли Сергій тільки-но з’явився на світ. Вечорами мати часто співала народні пісні, а ще любила вирізати витинанки. Цим вмінням поділилася зі своїм сином. Та, на жаль, дуже рано пішла з життя. Сергієві було лише 13 років, коли його мама померла. Тоді він мусив покинути рідні Махаринці.

Спершу життєва стежка привела відомого художника до Сигналу, де він навчався в інтернаті (колишня школа-гімназія-дитячий садок імені Володимира Підгорбунського, нині ліцей №7). Потім Сергій поїхав до Бердичева, де вступив у місцеве училище. Хоч і мав тяжіння до мистецтва, але навчався на механізатора. Попри це, бажання творити не покидало нашого земляка і він таки взявся за пензель. Першими його полотнами стали звичайні платівки, на яких слухали музику задовго до того, як з’явилися касети, диски та сучасні гаджети. Сергій Танадайчук розписував їх орнаментами, подібними до відомого Петриківського розпису. 

Відео дня

Аби вивчити ази малювання, наш земляк відвідував заняття у Бердичівській школі мистецтв. Сімнадцятирічний юнак сидів за мольбертом разом із значно молодшими від себе дітьми. Здобуті знання одразу реалізовував на практиці — у рідному училищі й гуртожитку Сергій займався розписом стін.

Коли юному митцю виповнилося 20 років, він переїхав до Петриківки. Там він навчився робити витинанки із кольорового паперу. Але Сергій не просто наслідував майстрів, він придумав власний метод: замість того, щоб користуватися традиційними ножицями та канцелярськими ножами, деякі елементи махаринчанин відривав пальцями. А ще робив витинанки не з однотонного паперу, а використовував в одній роботі кольоровий папір різних барв.

Окрім витинанок, Сергій Танадайчук писав картини, створював паннно, виготовляв керамічні вироби, іграшки, фігури з картону та паперу. І всі вони також своїм виглядом нагадували витинанки. Нині багато його робіт зберігається у Музеї історії міста Бердичів.

Власне, саме до Бердичева життєва стежка вдруге привела митця через кілька років. Після повернення до міста, Танадайчук загорівся ідеєю передати свої знання молодшому поколінню. При Бердичівському інтернаті художник створив гурток, де щонеділі викладав для вихованців закладу мистецтво витинанки та малювання. Грошей за свою працю Сергій не брав, працював в інтернаті на громадських засадах.

У 1995 році малюнки махаринчанина почали публікувати у газеті «Земля Бердичівська». Так ще більше людей познайомилися з його творчістю. Роботи Сергія виходили не лише в пресі, він створив ілюстрації для низки книг. Найвідоміша з них — «Міфи та легенди давньої України» Сергія Плачинди, яка вийшла у світ у 1997 році. А за серію робіт під назвою «Вирій» нашому земляку присвоїли звання Майстра народної творчості.

У 1998 році Сергій Танадайчук започаткував у Бердичеві клуб народної творчості «Сонце», аби ще більше популяризувати народне мистецтво. Та через чотири роки життя художника обірвалося. Він помер після затяжної хвороби, не доживши навіть до сорока років. Поховали митця на міському цвинтарі Бердичева.

У 2019 році в пам’ять про нашого земляка зняли документальну стрічку за підтримки Українського культурного фонду. А нещодавно в Бердичеві відкрили виставку робіт Танадайчука, якому 9 травня мало б виповнитися 60 років.

 

Читайте також:

«Вимальовує» літери лопатою по снігу. Як козятинчанин створює патріотичні написи на футбольному полі

Немовлят з'їдали пацюки, а дорослих палили заживо — козятинчанка розповідає про «Освенцим»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (5)
  • Музей історії міста Козятина

    Жаль ,що втрачаємо такі таланти..
  • Ніна Козачук

    Царство небесне вічна пам'ять
  • Читач16

    З Сергієм ми однокласники.По закінченні школи ми з ним не раз зустрічались. Я бував у нього в Бердичеві. В мене є декілька його робіт. Він дійсно був талановитий і без корисний.

    Лика Семчук reply Читач16

    Вітаю! Чи не могли б зателефонувати 0675917584
  • Жанна Вовченко

    Надзвичайно скромний, талановитий, безкорисний!

keyboard_arrow_up