Вокзал, вежу, козятинські фонтани і старовинні храми громади відтворили художники

• Представили виставку «З минулого в майбутнє», присвячену 150-річччю Козятина.
• На полотнах — природа та пам’ятки Козятина і громади, не лише ті, які можемо побачити сьогодні, а й ті, яких вже немає, а також мотиви традиційного розпису.
• Картини художники виконали у різних техніках — акрил, акварель і навіть кава

У четвер, 22 серпня у фойє міського будинку культури відкрили виставку «З минулого в майбутнє». В експозиції 58 живописних полотен. На багатьох із них — впізнавані об’єкти нашого міста та громади.

— Наша громада славиться не лише гарними пейзажами, а й старовинними пам’ятками архітектури, — каже ведуча Ольга Безпалько. — Їх багато фотографують, вони досить популярні за межами нашого міста, але митці в кожну картину, яку створювали, вдихнули життя, сенси. Кожна картина — це ніби портал в інший вимір. Вокзал, де на Київській платформі старий паротяг, а на Шепетівській — інтерсіті. Козятинські фонтани, яких давно вже немає, але вони ожили на полотні.

До формування виставки долучилися художники з Козятина, Вінниці, Жмеринки, Бердичева, Тульчина, Києва та Черкас. Це Наталія Вусик, Наталія Луценко, Лариса Чумакова, Вікторія і Тетяна Александрой, Анжела Коренкова, Тетяна Куліш, Наталія Юхимець, Володимир Сапальов, Олександр Войтко старший та Олександр Войтко молодший, Наталія Лавренюк, Василь Рижій, Любов Федорук, Анна Веретільник, Надія Лавріненко, Олена Галицька, Людмила Шилімова-Ганзенко, Наталія Баштова та Олена Удвуд.

Більша частина картин — це роботи, які створили художники на цьогорічному пленері, що проходив влітку. У його рамках місцеві та запрошені художники відвідали Козятин, Сестринівку, Махаринці та Іванківці, де надихалися красою природи та архітектури і писали роботи.

— Ми задумали зробити цей пленер з метою зафіксувати пам'ятки культури та історії, які ще збереглися у нашій громаді, щоб продовжити діалог між минулим і майбутнім, — каже художниця Тетяна Куліш, організаторка пленеру. — Наше життя — це мить між минулим та майбутнім, тобто тут і зараз. Але що буде в майбутньому? Що ми туди понесемо, якщо не збережемо наше минуле?

У Махаринцях художники писали церкву, яку побудували три століття тому. Митців вразило, з яким трепетом мешканці села зберігають історичну пам’ять. А в Сестринівці — старовинна липа, яка застала ще самого Михайла Грушевського. Про це дерево ходять легенди. Кажуть, навіть мед з цієї липи має особливі властивості.

— В Іванківцях, поки художники малювали, ми з Світланою Рибінською, начальницею відділу культури пішли гуляти по селу і зайшли на територію школи, — продовжує Тетяна Куліш. — Колись у цьому приміщенні був панський маєток. Школи там вже немає. Залишилися деякі елементи шкільного процесу: глобус, заспиртовані тварини, опудала, мікроскоп. Поруч зі школою була ще одна будівля, напевно, це був будинок управителя маєтку, і робітничі майстерні. Боляче стало від вигляду: там було розбите скло, заповз виноград, вікон практично не було, двері вже падали. Але на стінах — дві фотографії з життя минулого Іванковець: фотографія жінки з трьома короваями на тлі пшеничного поля і щасливе новорічне свято.

Окремим блоком виставили роботи, на яких художники зобразили мотиви Самчиківського та Придніпровського розпису і розпису за мотивами Бубнівської кераміки. На одному з полотен традиційний український оберіг — мотанка. Обабіч картини — дві мотані ляльки. На стіні навпроти — триптих, на якому козятинський вокзал, вежа та костел, написані кавою. Також до експозиції увійшли роботи проєкту «Я люблю Козятин», реалізованого два роки тому. Це картина-пазл, що складається із дев’яти окремих полотен, на яких знакові куточки Козятина, об’єднані картою нашого міста.

— Тему «З минулого в майбутнє» ми обрали не просто так, — каже Світлана Рибінська, начальниця відділу культури. — Сьогодні вся Україна відчуває, що місточок з минулого в майбутнє — це ми. Сотні і сотні років наші корені, наше минуле нам не дозволяли знати. Ми завжди хотіли це зберегти. Саме тому цього року ми почали цілеспрямовано малювати старі будівлі нашого міста, пам’ятки, які, дякувати Богові, ще тішать нас і пам’ятки, які на сьогодні вже знищені, але збереглися фотографії та гравюри.

На відкритті виставки з вітальним словом виступили членкиня Вінницької організації Національної спілки художників України Ірина Кравченко, заступник міського голови Павло Холковський, Петро Бокал, Федір Бережнюк, а також священники Роман Масира, Антон Борис і Валерій Добровольський.

— Для мене є особливою назва пленеру «З минулого в майбутнє», — поділився враженнями Валерій Добровольський, настоятель парафії Матері Божої Доброї Ради римо-католицької церкви. — Тут наш католицький храм минулий, який був у 1936 році знищений і там гарно кавою намальований теперішній. Це місток, який дали художники.

Отець Василь Влізло передав директорці Музею історії міста Козятин Лілії Макаревич ікону Ісуса Христа, яка перебувала у церкві Іоанна Богослова в Іванківцях — одного з храмів, який писали митці. Вона стане доповненням музейної колекції.

Учасників пленеру нагородили сертифікатами та сувенірами. Наостанок гостей виставки чекав музичний подарунок від Федора Бережнюка, який зіграв на саксофоні.

Виставка «З минулого в майбутнє» діятиме у фойє Міського будинку культури впродовж місяця.

 

Читайте також:

У Козятині розгорнули теплий прапор, який увійде до Книги рекордів України

«Стоп! Знято!» Самгородчани зафільмували традиції жниварського обряду

На благодійному концерті у Махаринцях зібрали п'ять тисяч гривень

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.