Вальсували, провели фотосесію і влаштували танцювальний флешмоб

• Протягом двох тижнів у Козятинській громаді тривала акція «Шкарпетуйся», яку оголосила громадська організація «Сонце в тобі» разом із Інклюзивно-ресурсним центром.

• За кошти, зібрані в рамках акції, провели творчий вечір, який приурочили до Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна.

• Дорослі поділилися власним досвідом, а діти показували свої таланти

У неділю, 24 березня в актовій залі ліцею №2 провели творчий вечір під назвою «Сонце в кожному з нас». Його приурочили до Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна. Захід організувала громадська організація «Сонце в тобі», що займається підтримкою осіб з інвалідністю та їх інтеграцією в суспільство, Інклюзивно-ресурсний центр, ліцей №2 та волонтери.

Відгукнулося багато людей

Творчий вечір відкрив танцювальний колектив «Колорит» (керівник Яна Панчоха) із танцем «Доброго вечора, ми з України». Софія Нарушак заспівала пісню «Калина». 

— День людини із синдромом Дауна припадає на 21 березня, — звернулася до глядачів ведуча Марина. — Ця дата символізує сутність синдрому. Він пов’язаний із трьома копіями двадцять першої хромосоми (замість двох). Синдром Дауна — це генетична випадковість, яка не залежить від способу життя батьків, їхнього здоров'я, шкідливих звичок, харчування, кольору шкіри або національності. В Україні щороку народжується близько чотирьох сотень таких діток.

Творчий вечір благодійний. Аби його провести, громадська організація «Сонце в тобі» спільно з Інклюзивно-ресурсним центром оголосила акцію «Шкарпетуйся». Вона тривала протягом двох тижнів. Охочим пропонували зробити донат мінімум в сто гривень і отримати у подарунок різнокольорові шкарпетки. Адже у світі існує традиція одягати шкарпетки різного кольору саме 21 березня, аби підтримати людей із синдромом Дауна. На акцію відгукнулися козятинчани та колективи різних установ та закладів. Саме завдяки донатам мешканців Козятинської громади вдалося організувати захід «Сонце в кожному з нас», аби показати, що кожен без виключення талановитий, здібний та має свої досягнення.

Почесні гості

Поруч зі сценою облаштували виставку робіт людей з інвалідністю. Вишиті бісером картини — це творіння Анни Попович.

Ім’я цієї дівчини знайоме багатьом козятинчанам, адже Анна — майстриня декоративно-прикладного мистецтва. Вона робить прикраси з бісеру, вишиває бісером картини, виготовляє декоративні вироби з фоамірану та інших матеріалів. Свої роботи Анна неодноразово  представляла не лише у рідному місті, а й в області.

— Анно, розкажіть, чим ви любите займатися? — звертається до дівчини ведуча Марина.

— Моє хобі — вишивання бісером, — відповідає Анна.

— Що найбільше ви любите готувати? — запитує ведуча.

— Борщ, смажену картоплю, оладки, — відповідає дівчина.

Детальніше про Аню ми розповімо трохи згодом. А передд тим, як покликати на сцену другого почесного гостя, колектив «Колорит» затанцював запальний циганський танок. Тоді ведуча запросила Юрія Софіюка.

— Народився він 31 грудня, — каже ведуча Марина. — Зробив своїм батькам новорічний подарунок. Це — людина, яка дотримується свого слова. Він влаштувався на роботу, щоб мати кошти на забаганки своєї дівчини. Романтик!

Юра також виготовляє декоративні вироби власноруч. Він — учасник багатьох виставок та благодійних ярмарок у нашому місті. Серед гостей, що завітали на захід, була волонтерка Вікторія Хоманець. Вона знайома з Юрієм особисто.

— Ми дружимо з Юрою вже років з десять, напевно, — каже Вікторія Хоманець. — Він дуже добрий і чуйний, завжди приходить на допомогу. Я дуже рада, що у мене є такий друг.

Анну та Юрія нагородили медалями громадської організації та вручили подарунки. А тоді влаштували музичну паузу, для якої до залу занесли реквізит — великі повітряні кулі.

— Настав час для веселої хвилинки, — каже ведуча Марина. — Поки грає музика, кульки мають літати.

І дорослі, і діти підкидали догори повітряні кулі і сміялися. 

Зворушливий вальс

Колектив «Візаві» затанцював Самбу. А тоді до слова запросили Ірину Шахін, голову громадської організації «Соце в тобі».

— Наша організація існує всього два місяці, але навіть за цей короткий час ми об’єднали 15 сімей, які виховують дітей з інвалідністю, — каже Ірина Шахін. — Ми проводили розважально-пізнавальні заходи, започаткували творчу майстерню. У нашій організації багато діток, що мають вади мовлення, тому в нашому просторі вони мають можливість індивідуально займатися з олігофренопедагогом, логопедом, викладачем вокалу, спеціалістом з розвитку мовлення, що займаються музичною терапією за новими прогресивними методиками.

На творчому вечорі виступали не тільки дорослі. Своїми талантами поділилися також діти, що мають інвалідність. Мирослава Жуківська та Вероніка Озернова заспівали «Два веселих гусі» і грали на дитячих музичних інструментах. А потім Олексій Мулявка затанцював із хореографом Надією Бортюк вальс. Танець викликав у всіх присутніх захват. Під враженнями залишилася і сама хореограф.

— Працювати з такими дітками — це неймовірно, — сказала Надія після виступу. — Для мене Льоша був викликом, але коли він вперше прийшов і став танцювати, я була вражена. Дитина робить квадрат. Це так здається, що це легко. Ні, насправді коли ти вчиш будь-яку дитину, на це треба час. Сьогодні це було просто шедеврально. Він затанцював, як справжній джентльмен, який веде дівчину. Із дітками з інвалідністю треба займатися, тому що їм це дуже допомагає. Вони відчувають підтримку, потрібність і їм стає легше. Вони можуть краще розмовляти, краще пережити ті емоції, які у них є. Вони мега суперові, мега круті.

По тому на сцену вийшов Карім Шахін, лауреат міжнародного пісенного конкурсу для дітей та молоді з обмеженими можливостями «Золотий птах», переможець сьомого міжнародного конкурсу-фестивалю-співу, танцю та мистецтв серед людей з інвалідністю «Іверія-Діамант», що проходив у Грузії, лауреат та дипломант всеукраїнських, регіональних, місцевих конкурсів та змагань. Карім заспівав «Червону руту».

— В десять років Карім говорив декілька слів, — сказала після виступу мама юнака Ірина Шахін. — І я буду все життя дуже вдячна всім вчителям, тому що з нашими дітками кожного дня займається багато спеціалістів: це і логопеди, і вчителі вокалу. Це праця багатьох людей. Мама одна не може зробити те, що робить ціла команда. Тому я завжди буду вдячна тим вчителям, які допомогли. Сьогодні у Каріма три вчителя по вокалу. Для того, щоб вивчити пісню ще чотири роки тому, йому потрібно було пів року. Шість місяців кожного дня по три-чотири години занять. Сьогодні він кожного заняття вчить нову пісню, навіть на англійській мові. Це чудеса, але без роботи кожного дня, без командної роботи великої кількості людей, вони не відбуваються.

«Батьки таких дітей — це чудо»

На захід запросили також Артема Котелянця, Романа Олексюка, Романа Федорченка, Назара Левчука, Євгена Заверуху, Олексія Мулявку та Олександра Задворного. Кожному вручили медалі та подарунки. А ще ведуча коротко розповіла про кожного з них.

Артем Котелянець любить котів та собак, допомагає батькам по господарству, сам ріже і складає дрова. Роман Олексюк любить співати та танцювати, а ще плавати. Також хлопчик допомагає батькам по господарству: миє посуд, прибирає, застеляє ліжка, ріже дрова. Роман Федорченко займається спортом — віджимається від підлоги і на турніках, їздить на велосипеді і не просто собі катається, а дрифтує, тобто виконує різні трюки. Назар Левчук любить подорожувати, плавати. Його мрія — поїхати на море. А ще він дуже гостинний — обожнює готуватися до свята і зустрічати гостей.

Євген Заверуха любить співати, танцювати і грати в м’яча. Олексій Мулявка обожнює активний відпочинок, грає в спортивні ігри, катається на ковзанах. Його найбільша мрія — мати багато друзів. Олександр Задворний приїхав до нас на творчий вечір із Вахнівки. Це село Турбівської громади на Вінниччині. Він любить спілкуватися, танцювати, цікавиться кулінарією, допомагає татові на полі.

— Ми живемо за принципом де родився там і пригодився, — каже Наталія, мама Олександра Задворного. — Зірок з неба не хапаємо, але вчимо дитину те, що допоможе йому в звичайному побуті, в щоденному житті. У Саші феноменальна пам’ять, він знає де що знаходиться і мама йому така попалася, що постійно його озадачує. Наше завдання не порівнювати Сашу з кимось, а порівнювати, яким він був вчора і яким став сьогодні, його особисті досягнення і чого він навчився.

Приїхали на творчий вечір представники Благодійного фонду Тетяни Зеленчук та Благодійного фонду Максима Чайки «Допомога без кордонів». Вони поділилися своїми враженнями від заходу.

— Я майже десять років у соціальній сфері по забезпеченню осіб з інвалідністю засобами реабілітації, тому працюю з різними категоріями людей, але для мене сьогодні знову і знову нові історії, які доводять, що батьки таких дітей — це просто чудо, — каже Тетяна Зеленчук. — Я хочу висловити велику вдячність і повагу вам, батьки, тому що це велика праця — мати силу, натхнення, бажання розвивати діток, тому що вони у вас всі талановиті. Хочу побажати усім вам міцного здоров’я, подякувати Збройним Силам України, що ми маємо можливість зустрічатися, організовувати захід і допомогти таким діткам. Окремо хочу подякувати Ірині Шахін, тому що ви робите все для того, аби об’єднати і залучити якомога більше людей для правильної місії в цьому житті. Ми всі різні, але ми всі рівні і маємо всі рівні права.

— Я також дуже хочу подякувати всім волонтерам цього заходу, які протягом тижня були постійно на зв’язку, тому що було дуже багато робочих моментів, — каже Ірина Шахін. — Це Марина Чагіна, Руслана Омельчук, Олександра Омельчук, Вікторія Хоманець, Марина Гончарук, Тетяна Костюк, Лариса Цупіна, Ірина Автух, Світлана Сорочинська, Інна Гончаренко, Катерина Грабар, Світлана Ломакіна, Наталія Мельничук. Дуже вдячні другій школі за такий теплий прийом і допомогу у підготовці.

Усіх діток покликали на сцену на танцювальний флешмоб. Залунали акорди «Порічки» Yaktak. Хореограф Надія Бортюк показувала рухи, а діти за нею повторювали.

Останній подарунок, який чекав на гостей — фотосесія, яку організували для мам та їхніх діток. Мами одягали для фото великі жовто-блакитні крила, адже кожна мама є крилами в житті своєї дитини.

 

Читайте також:

У Козятинському міському терцентрі відзначили Всесвітній день поезії

Козятинчани дивилися кінострічки «Щедрик» та «Снайпер. Білий ворон»

«Без нього не обходилась ні одна заможна панянка у Козятині»: нашому музею подарували корсет

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.