В лісі, зустріли вовків, фазанів, попеклися в кропиві тільки радості було більше.

• Цю історію розповів мисливець зі стажем та підприємець за покликом душі, пан Віктор. Знайома сказала, що у Майдан Бобрику з’явилися опеньки. Поїхали Микола з дружиною Ларисою та грибів не знайшли. Які ще були пригоди на тихому полюванні у нашій розповіді.

Знов телефонують знайомій, щоб та дала точніші координати. Ви їдьте до мене і я покажу вам, де ростуть опеньки сказала жінка по телефону.

Знайома наших земляків Віктора і Лариси живе у Стрижавці. Тож з лісу у Стрижавку, а з Стрижавки зі знайомою в ліс. Хто був у лісі біля Майдан Бобрика знають, що ліс там великий за площею і хто до нього ходить, час від часу знайти грибне місце по телефонній рекомендації не завжди, можливо. З грибним провідником наші земляки до грибного місця потрапили одразу. За словами пані Лариси грибів дуже багато.

Найбільші за ввишки сірникову коробку і менших, що тільки вилізли з землі. Улюблене місце збору грибів пана Віктора великий пеньок притрушений листям чи кропива де людська нога не ступала. З пенька зібрав майже відро і пішов шукати гриби в кропиві. Вже збирався йти до дівчат, як почув скуління, наче маленьких вовченят. Трохи наблизившись завила жалібно вовчиця. Тут вже не до цікавості, тим більше, що вовченята порозбігалися зі свого кубла. Вовчиця своїм виттям скоріше відводила від свого виводка загрозу та якби дистанція між людиною і вовченятами скоротилася хижачка в любий момент могла кинутись на захист вовченят. Від гріха подалі пан Віктор вийшов із високих зарослів кропиви. Прийшовши до своєї дружини з наповненим відром грибів разом направились до автівки. Пан Віктор підмітив, що коли ставив машину, автівок було близько десятка, а коли поверталися з лісу, то вже жодної машини не було. Почувши виття вовчиці вже нікому не хотілося грибів.

Після розповіді пригод пана Віктора ми зателефонували до управління товариства мисливців та рибалок Козятинського краю. Голова УТМР Олександр Поліщук каже —Зараз такий час, що виключати нічого не можна, тільки, я більше схиляюся, що це могли бути шакали. Шакали також виють і значно більше від вовків бояться людей. Коли по гриби масово йдуть люди, то хто б там не був вони переходять у місце, де спокійніше. У нашій громаді є своя проблема — з лисами.

Зараз на календарі третя декада жовтня, а у нас ще не затверджена програма про відстріл лисів. Чого чекаємо, поки лиси усіх курей громади з’їдять? Сказав на завершення нашої розмови голова УТМР.

Була у Майдан Бобрику ще одна наша землячка Наталія з рідиною. В ліс приїхали о 13-й годині. Вийшли з лісу о 17-й з трьома наповненими відрами грибів. — Зараз з грибами у лісі не так, як було колись, пенька знайшов і ріжеш біля нього.

Гриби маленькі і невеличкими кучками, а то й одиночні. Щоб наповнити відро довелось і в кропиві попектися і натрудити ноги. Та все, то дрібниці від того заряду бадьорості, який ми отримали на природі.

Я назбирала 13 кілограм грибів. Із них у мене вийшло 13 літрів апетитних опеньків, повідомила любитель збору грибів.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.