Продають картини, щоб зібрати кошти на тепловізор військовим

Олена Удвуд

У Козятині стартував вернісаж «Лаванда надихає — ЗСУ перемагає».
Спеціально до благодійного заходу, який триватиме впродовж трьох днів, козятинські митці створили понад три десятки картин.
Полотна виставили на продаж, а виручені кошти направлять на придбання тепловізора для захисників із Козятина, які борються із окупантом на фронті. Розповідаємо, як пройшов перший день вернісажу

У середу, 7 вересня міський сквер перетворився на справжню картинну галерею. Тут представили роботи козятинчан, які митці створили спеціально для вернісажу «Лаванда надихає — ЗСУ перемагає». Його мета — зібрати кошти на закупівлю тепловізора для військових-козятинчан.

До благодійного заходу долучилося 25 талановитих майстрів, серед яких поети, фотохудожники, професійні художники й аматори. Кожен створив унікальний витвір мистецтва, аби зробити свій внесок у нашу перемогу.

Відео дня

Один із них — Володимир Сапальов. Почав вивчати живопис три роки тому за допомогою відеоуроків, навчається самотужки, без викладача.

— Я завжди хотів займатися живописом, ще з молодості, але не було можливості, — розповідає Володимир. — Вчитися не було де, не було літератури. Трапилася мені книжка, почав з олівця. Спочатку олівець, гуаш, акварель, перейшов на олію. Я знаходжу в інтернеті відео, таку картину, яку я відчуваю, що зможу потягнути, і малюю. Найбільше мені подобається працювати пензлем, мастихіном фактично ні. Пишу картини олією. Акварель — не те, папір морщиться. Гуаш — тим більше. Акрилом я також пробував, але воно мені не зрозуміло.

Володимир Сапальов пише пейзажі. У його доробку чимало картин, де зображені морські краєвиди. До благодійного вернісажу художник передав дві свої роботи, на яких передав красу природи.

— Чому вирішили долучитися до заходу? — запитуємо митця.

— Все для фронту, все для перемоги, — відповідає Володимир.

«Коли тебе щось переповнює, ти почнеш цим займатися»

Ще одна учасниця вернісажу — Ірина Ларіонова. Навчається живопису самотужки. Родзинка її картин у тому, що вона зображає котів. Малюванням зацікавилася ще у дитинстві, але потім почалося серйозне доросле життя і на те, аби створювати малюнки, просто не вистачало часу.

— В університеті я ще трохи малювала, але тільки олівцем, — розповідає Ірина. — Я тоді навчалася у Вінниці, і була така картина — старий будинок, розвалений і сидить кіт у цих руїнах. Вона мені так запала в душу! Це була моя остання картина. Потім це все припинилося: робота, дитина. Але коли тебе щось переповнює, коли в серці сидить, то рано чи пізно ти почнеш цим займатися. Декілька років тому мені захотілося знову спробувати щось намалювати. Я намалювала, а нічого не виходить, бо все життя ти не малювала. Я стала дивитися відеоуроки. Почала з того, що взяла зошити і як в першому класі: креслила лінії, кола, ромби, еліпси, які спочатку на батони були більше схожі, але потім воно все пішло.

Ірина Ларіонова малює олівцями. До вернісажу підготувала чотири роботи. Дві картини — котики-патріотики, виконані кольоровими олівцями, і дві на лавандову тематику. У центрі композиції також муркотуни, але виконані вони акрилом.

Перші роботи вже продали

На благодійному вернісажі «Лаванда надихає — ЗСУ перемагає» представили 35 робіт, виконаних у різних техніках. Експозицію оформили на центральній алеї міського скверу.

— Вернісаж був задуманий зі світлою метою — допомогти нашим військовим, янголам-охоронцям ЗСУ, — сказала на відкритті заходу ведуча Наталія Баштова, — Адже всі наші думки про перемогу та про світле майбутнє країни. Ми хочемо допомогти нашим захисникам, нашим воїнам, бо ми віримо в них і на них покладаємо наші сподівання.

До вітального слова запросили Тетяну Куліш, художницю, ідейну натхненницю вернісажу.

— Хочу розказати, як все починалося. Їхала я в маршрутці, зустріла дивовижну жінку, — розповідає Тетяна Куліш, — Вона вітається і каже: «Доброго дня, пані Тетяно». Питаю: «Звідки ви мене знаєте». «А я вас знаю і запрошую вас до себе на лавандове поле». Мене вразило це поле і прийшла думка організувати вернісаж, але спочатку потрібно було провести пленер. Ми прийшли до пані Алли зі своїми мольбертами, полотнами, намалювали картини, хто на полі, хто вдома. Зробили роботи і сьогодні ви бачите наш результат.

Аби подякувати пані Аллі за надану можливість провести пленер, Тетяна Куліш подарувала свою роботу «Мрії кольору лаванди». Художник Віктор Кльоц передав у дар фотороботу — світлину, зроблену на лавандовому полі. А Наталія Баштова створила для пані Алли ляльку-мотанку.

Ведуча заходу розповіла гостям вернісажу про кожного учасника, який долучився до благодійного проекту, після чого стартував продаж картин.

Першою придбали роботу Віктора Кльоца. Це пейзаж, виконаний олійними фарбами. Знайшла свого покупця одна з картин Тетяни Зорі, де зображена пара бджіл, що кружляє над квітами лаванди.

Вернісаж триватиме ще два дні

Окрім картин, на вернісажі представили також світлини, вірш-освідчення у коханні та хустинки, які передала Людмила Андрущенко — архітектор із Черкас.

Аби кожен міг зробити фото на пам’ять, у парку облаштували дві фото-зони.

А також поставили скриньку для збору коштів, щоб до доброї справи міг долучитися кожен.

Святкову атмосферу на відкритті створили учениця музичної школи Тетяна Коваленко і викладач музичної школи Яна Андрійчук. Вони співали пісні. А викладач духових інструментів Федір Бережнюк зіграв на саксофоні.