Передав до музею монети, яким майже 2 тисячі років

• Нещодавно фонди Музею історії міста поповнилися цікавими експонатами.

• Олександр Кравченко подарував закладу монети, які знайшов поблизу Вернигородка, що на Козятинщині.

• Вони пролежали у землі майже два тисячоліття

Козятинчанин Олександр Кравченко має незвичне хобі. Чоловік колекціонує старовинні монети. Чим може здивувати нумізматика, подумаєте ви. Але предмети до своєї колекції Олександр не купує на аукціонах, він знаходить їх самотужки. Захопився цією справою вісім років тому. Каже, захотілося покопати і з тих пір копає.

— Беру прилад, їду на поле і шукаю, — розповідає Олександр. — Спочатку дізнаюся, де було якесь давнє поселення, а потім туди їду копати. Я в основному шукаю по Римській імперії та Київській Русі. Римська імперія була скрізь навколо нас, а за Київською Руссю треба в Андрушівський район їхати (Житомирська область, — автор). Щоправда, останні два роки ніколи цим займатися — спочатку робота була, потім повномасштабна війна почалася.

Олександр каже, довкола сучасного Козятина було багато поселень Черняхівської культури. Вона існувала у 100–500 роках нашої ери. Для розрахунку представники цієї культури користувалися монетами Римської імперії. Тому у селах під Козятином час від часу можна знайти старовинні гроші, яким під дві тисячі років.

— Здебільшого вони срібні, — продовжує наш співрозмовник. — Є ще золоті ауруси, але я ще їх не знаходив поки. Я шукав, щоб не збрехати, по 200 кілометрів в один бік і 200 кілометрів в інший бік. Як тільки дзвонять, що там виоралося поле, ми сідаємо в машину і їдемо. І нас не цікавить, скільки це кілометрів.

Олександр знаходив не лише монети. Йому траплялися старовинні кільця, персні, підвіски, хрестики доби Київської Русі. Предметами зі своєї колекції козятинчанин часто ділиться з Музеєм історії міста. Днями чоловік передав до фондів закладу старовинні монети, які знайшов біля Вернигородка.

Срібна монета круглої форми має назву денарій. Це валюта Римської імперії. Різних номіналів, як наша гривня, вона не мала. Ще одна назва тієї монети, яку Олександр подарував музею — фаустинка, від імені імператриці Фаустини Старшої, дружини Антонія Пія. Саме на її честь випустили ці монети.

— Коли на престол заступав новий імператор, він штампував свої монети, — пояснює Олександр. — Бували такі імператори, які керували місяць, два чи три. Монети того періоду ціняться дорожче, бо їх значно менше випускали.

Не буває двох денаріїв однакової форми. Вони усі різні. Причина в тому, що монети не виливали у форми, а штампували. Тому єдиного стандарту вони не мали.

— Просто вирізався зі срібла кружечок і зверху штампувався портрет імператора, — розповідає козятинчанин. — Тому вони бувають овальні, круглі. Ще були розрахункові злитки. Я знаходив по 6,5 грама.

Ще дві монети, якими поповнився фонд музею, мають назву чешуйки. Вони мають незвичну продовгувату форму, наче приплюснуті краплинки. Тому на перший погляд зовсім не виглядають як гроші.

— Рубався шматочок срібної проволочки, відтиск робили штампом і так виходила чешуйка, — каже Олександр. — Ними розраховувалися в часи Івана Грозного. За всю історію я знаходив тільки дві і обидві подарував музею.

Це вже не вперше Олександр Кравченко ділиться своїми знахідками із музеєм. У закладі вже оформили дві вітрини з давньоримськими монетами та монетами часів Речі Посполитої, фібулами-застібками у вигляді прикрас часів Римської імперії, оздобою до кінської збруї, гудзиками, каблучками, хрестиками, жіночими підвісками, пряслом, скіфським тригранним наконечником до стріли та іншими артефактами. Усе це можна побачити, завітавши до музею.

Читайте також:

Зібрали 18 тисяч на тепловізор: підсумки перших днів вернісажу

Знайомилися з журналом «Перець». У Кордишівській бібліотеці провели «Маківчуківські усмішки»

Продають картини, щоб зібрати кошти на тепловізор військовим

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.